Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №11 за 1995 рік

Слово Просвіти, №11 за 1995 рік

| | З ДРХІВНОЇ ТЕКИ | - бо ПРИВІТ і ні В но ВАНЬ ШЕ А нні меми -- Це. втіаснтє, не якссь-ПаИм есєолоОогОо-ЮВ тпоричнеє дос пОдженний, ГГ | радіє 'дФФовільниш вик 9 ПОЗаНЧасьнб Й Ітеми, пору упиєнмої | 1 М я М іу призаюутнийи праці «Рання цивілізація Му» (/93/) а мериканського природочнавця мандрівника Джетмса Черчворда ча Ж чи ) - РР Р, (атез ( РТ молі. я з - 1/9 10) На емо нер конаннйм, дбавно пишасєний зомалєт,і рук РАТІГ| суходіл бр ПРО тьк ІОННОГО меммої ціл плац, І ОСІ держави світу стали спадкоємцями тисі високої культури - тномідж її нащадків | Україна Та якщо про загадкову Атлантиду, що загинула слідом за країною Му, бодай оряди-гори дедуться розмови 6 легендарному освітленні, то колиски людства, принаймні, в нас, навіть не згадують жодним словом. А там же, на думку автора, закорсничися тодвалини нашої свідомості. РИЗУБ ПРАДАВНЬОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ КОЛИСКА ЛЮДСТВА Давно колись, у не апам'ятіпї часи. серед Тихого океану існував неосяжими суходіл, який пазивався Му П'ятнадцять тисячоліть тому ного затопило водого, й вій опинився на дт. Та цей таємничий континент відкрив для нас англійським полковник Джеймс Черчаорд Ще в молодості, 1868 року, він прибув до Індії, щоб рятувати населення від голоду. Там і заприязнився з гріш» -- верховним жерцем однієї з монастирських шкіл, 1 той показав мому кілька старовинних глиняних плиток, що оберігались як святині. Він же втаємничив британця в загадкові символи, викарбувашті на них, та навчив мого читати наакальською мовою, якою, на думку індусів, уперше заговорила ліодина, Це спілкування між ними тривало понад десять років За допомогою того «рі» Черчворд зумів розашифрувати тексти табличок, й тоді він зрозумів, що в тих письменах мовиться про якийсь зникнений у сиву давнину материк, та наполегливо почав шукати його сліди. 1880 року дослідник одплив на Королінські острови в Південному морі. Виявиши тут наскельні написи та відчИиТавши їх, подався у пошуках незнаної землі до Тібету, де в монастирському літопису Лхаси шгов вагомий доказ на користь існування країни є Потім мандрівник об'їздив усю Центральну Азію, побував у Єгипті й у музеї Каїтру надибав загублені надписи про те, що «єгиптяни походять із материка Му, який, залитий вогнем, провалився в безодню, й нині те місце під хвилями океану». Подальші пошуки привели Черчворда до сибірського краю, а там на острів Лахова напроти гирла Лени. Звідти він дістався до Уралу, де й зникли будь-які прикмети Му. Розчарований дослідженнями, науковець облишив свої мандри й поїхав до Австралії залагоджувати якісь комерційні справи. Та родичі намовили його відвідати Нову Зеландію, де знову з'явилися археологічні ознаки давньої цивілізації. Він зацікавився долею Полінезії, особливо ії «уламками». -- Маркізькими островами, Самоа, Таїті й Тонго. І тут йому якраз поталанило віднайти ланку, якої бракувало у відкрити ним історії держави Му, що процвітала 20-200 тисячоліть тому. То була земля високої культури, з якої після руйнації, виросло дикунство Захоплений учений із речовими доказами в руках приїхав до Америки й, осівши в Нью-Йорку, почав пильно вивчати матеріальні залишки загиблої его ції. Колись Невен розкопав у Мексиці похова- під попелом і намулом стародавнє місто, він негайно вирушив на Ююкатаній у Центральну Америку, щоб обстежити ті місця та зв'язати нові знахідки 13 своїми відкриттями в єдину картину ЗАГИБЕЛЬ ІМПЕРІЇ СОНЦЯ Багато тисячоліть тому, у вирі Тихого океану, де зараз тільки вода й небо, лехав безкрати суходіл, од якого лишилися одні острови Південного моря. Своєю північною частиною він дотикався Гаваїв і сягав островів Великодня й Фіджі, З півночі на південь цей материк простягався на 5 тисяч миль, а в поперчнику мав більше, ніж 3. Його складали три частини, розмежовані між собою вузькими каналами або морями Це була поспіль тропічна низина, поросла травами и посмугована полями, без гір, лише з невеликими пагорбами На річкових плесах із тихою течією буяли квіти лотосу. Всю рівнину вкривала зеленим килимом розкішна рослинність. Шляхи були викладені бруківкою У Ччьому кіптучому раю мешкало десять народів, а Всього жило 64 мільйони населення. Всі вони Підпорядковувалися одному урядові А ними правив обраний король, що до його імені додавали прикладку «Ра, Тому віп і всі наступники називалися в державі золодарями -- Ра Му. Сама країна мала наймення Імперії Сонця. | Поклонялися народи Му єдиному божеству Вони мрили в безсмертя душі. Їхня пошана до верховної Сили була така велика, що ніхто не смів виМОВЛЯТИ іме божества, а зверталися до нього лише через символ Панувала на цій землі біла раса -- винятково "Родливі люди з темними очима та смолянистим волос- "Ям. Жило між ними населення й іншого кольору шкіри - Жовтого, брунатного й чорного. Але воно не втруча- ЛОСЯ в державні справи с (З) 7 Мешканці Му відзначалися мореплавськими здібностями. На своїх судах вони плавали навколо світу. Серед них були архітектори, що зводили храми й палаци із каменя. Сім головних міст континенту вважалися осілком науки, освіти й релігії. Були й інші зелені місця. Особливо в гирлах річок, де виникали осередки торгівлі й виробництв. На цьому суходолі зосередилася вся цивілізація земної кулі, решта країн належала до колоній Му. Їх сполучали між собою кораблі, які перевозили пасажирів : вантажі та забезпечували міста продуктами споживання. Тоді, коди держава Му досягла найбільшого розквіту, п спостигла перша катастрофа. На зміну відчутним збуренням у надрах землі почалися невпинні землетруси. Південні береги залили океанські води, багато міст і сіл було поруйновано стихією. Вибухаючи, вулкани викидали на поверхню вогонь, попіл і лаву, яка не пливла масою, а застигала на місці, утворюючи шпилі, яких сила-силенна у вигляді островів на півдні Тихого океану. Коли природа заспокоювалася, населення Му бралося за відбудову своїх жител Спливло чимало часу. Люди майже забули про лихо. Та їх знову стали турбувати коливання землі, суходіл почав прогинатися, і все, що було створено ліодськими руками з каменю -- палаци і святині, вмить розлетілося вщент. Залишилися хіба що купи руїн Зрештою із земних глибин вирвалося нестримне полум'я, прогуркотіли жахливі громи з блискавицями - - иквітуча країна перетворилася на пекло Впродовас однієї ночі океан поглинув цілий континент. Над водами стриміли тільки невеличкі шпилі, й матірна земля людини, з 1 величними містами, визначними пам'ятками культури й науки, з гордим працьовитим народом, стала спогадом митулого Нещасне населення, рятуючись од клекоту роабурханого океану та ГОЛОДНОЇ смерті, оселялося на невеличких островах, молилося своїм божествам та щоб вижити, дедалі опускалося в своєму побуті до найнижчих форм варварства Лише в колоніях Му ще довго утримували високу культуру, запозичену в метрополії. Та й вона з часом стала занепадати без стороннього підживлення РУЇНИ ХАРА-ХОТО За китайськими переказами, в Азії існувала колись велика імперія Угор, яку за 17 тисячоліть до Різдва Христа знівечили землетруси й потопи Це цілком узгоджується з геологічними даними. Та імперія була заселена народами арійського походження. П сліди відбилися на теренах Франції й на Балканах. Адже вона простягалася від Тихого до Атлантичного океану. В ті часи вся Центральна Азія, разом із Гімалаями, була суцільною рівниною з родючими грунтами, озерами, річками й лісами. Всі взірцево збудовані міста з'єднувалися між собою шляхами Ще й досі в пустелі Гобі можна розгледіти ознаки каналів. річних та озірних чаш. Серед ліодності процвітала наука, мистецтво, медицина, містобудування та вироб- п ре зн зни 0 -- зошит лин панії - РЕА о а жна нн они 0 от йиптво шопкових тканин Знайдет в Тібеті глиняш таблички, що налічують до 70 тисич тт перед Ріадвом Христа, доводять, що імперія Угор була заснована колонстами Му, спериту на березі Жовтого мори, а далі прона поширювалась на землі Гобі й до Каспійського моря, та з часом - о на Центральну Європу але по Атлантику китайським літопис, датований 500 роками до нової ери, аасвідчує, що населення Угор складалось Із спитлополосих люден 1а голубими очима та з білою, як поко, шкірою. Столицею цієї імперії було місто Хара- Хото на півдні пинишивого Байкальського озера-моря. Там на глибині 5- стіп, під намулом, виявлено не тільки руши, а и анайдено гроші й коштовні речі колишнього високого мистецтва. Літопис одиого тібетського монастиря оповідає, шо головне місто Уюр було знищене потоком, який, захопивши східну частину країни, сплюндрував усе живе на своєму шляху. І справді під чає розкопок у Хара- Хото помітили, що шар землі, який лежав на руїнах, містив гравій, пісок і намул. Вал води без криги ринув на північ, заливаючи всю поверню. Ще й нині в гирлі річки Лени, особливо на острові Лахова, трапляються величезні поклади мамонтових кісток, занесених хвилями з півдня. Потоп стався ще до загибелі Му. Лід з-під екватора океан вкинув аж у північні межі України. Саме тоді почалася в нас льодова доба. В тундрі Північно-Західного Сибіру розкопано чималу кількість скрижанілих тіл мамонтів і носорогів. Їхнє м'ясо збереглося в такому стані, що його можна їсти. Потрощені кістяки й рештки неперетравленої рослинності в шлунках цих тварин -- це доказ того, що катастрофа 1 зміна клімату настали раптово. Друга частина Уюр зазнала трагедії із загибеллю Му, яка не вистояла перед нищівними землетрусами. понині в Тібетських монастирях у долинах, відмежованих горами від усього світу, зустрічаються мешканці, які мають пам'ятки з найдавнішої доби та дотримуються світогляду, вірувань і вміння керувати космічними силами. З плином століть понизився рівень світового океану, клімат на планеті різко змінився. Серед скель виникли підземні річки, а околиці колись квітучих міст позано- сило піском, під яким тече вода. Знищений край поволі стали заселяти люди жовтої раси, які, змішавшись із білими уюртцями, утворили китайську расу. Провідні верстви населення ще й досі відрізняются своїм виглядом од звичайних кулі-робітників, бо в їхніх жилах ще пульсує кров білої раси. Під час розкопів у столиці Уюр археологи натрапили на чудово намальований портрет цариці цієї країни з її чоловіком. Символіка в зображенні переконує, що цей край та його володарі перебували в залежності від Му. В руках у цариці -- скіпетр у формі двобічного тризуба (два з них, вцілілих, міститься в Британському музеї Лондона). Цю емблему мали правителі Му, бо їхній суходіл складався з трьох частин. Пізніше цей анак запозичила династія Посейдонів з Атлантиди, а звідти він переишов до греків, щоб зустрітися в Україні з правічною традицією, як це видно із карбів на цеглі Десятинної церкви та грошей Володимира Великого. І то не жарт, що українські дослідники-землекопи знайшли мамонтове ікло з вирізьбленим на ньому тризубом. То неспростовна правда, бо наша національна відзнака найдавніша у світі, а ми, по праву, її справжні спадкоємці До речі, в Камбоджа й сьогодні царський скіпетр («держава») існує у формі тризуба. ЗАМІСТЬ МОРСЬКОГО ДНА -- НИЗИНА Відвідавши Тібетські монастирі, Джеймс Черчворд побачив глиняні таблички, які за прискіпливого розгляду видалися картами різних частин світу. На одній ІЗ них, навіть із датою, він пізнав Південну Америку Інша була мапою неба із зображеннями суаїр'я та положення окремих зірок Астрономи, ознайомившись із цими табличками, сказали, що такий вигляд мав небосхил 25 тисячоліть тому В Південній Америці на місці Амазонської низини десь 70 тисяч років назад хвиліовалося море, що на сході сполучалося протокою з Атлантичниймм океаном. а далі лежала якась незнана земля. Напевно Атлантида. На заході море відділялося від Тихого океану смужкою суходолу, через який було прокопано канал, де стояло місто без назви На південно-західному берєз' оселя мала назву «Місто самоцвітів», Десь приблизно напівдорозі вадовок південного уаберезжожя вглиб краю було поселення, що називалося «Золоте місто». Без сумніву, це казкове місто Маноа, яке розшукували іспанські конкістадори Інше місто лежало далеко на півді вздовж океанського берега на місці Ла Пляти (також без назви), Написи на картах переконують, що ці міста збудовані кара-маями -- предками стародавніх греків Далі буде Микола ШУДРЯ АЕРО КРИ ЕРИ КР РАНО М г ді і М -| ій - б "я ь | - дм ЛЬ . зу Я й б ч им б че кі -- і ит "й "і ї о а " я і. ТЕ оно Ж

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин