Сторінка · с. 2сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №11 за 1995 рік
Слово Просвіти, №11 за 1995 рік
нн ЕНН
- рн даних ни -
Р Р и
нн нн НЕБА - Рот т они
РР ДИР ПР А ЕЕ І ІНЬ А
НАВЧАТИСЬ РІДНОЮ
МОВОЮ БІЛЯ СВОГО ДОМУ»
Початок на стор. І
Тов. Міхненко милостиво лозволив відкрити «Українським гуманітарний колепум», ле навчаються діти з 4-річного гику до 5 класу, але за навчання у цьому закладі треба платити -- лише за вересень 1995 року кожними родині слід внести 4 млн. 400 тис. крб. При цьому ніяк не можуть батьки добитись відпогілі -- ЧОМУ у російських школах Ворошиловського району навчання безкоштовне, а тут вимагають такі гроші?
Мовчать держчиновники, яким байдужі запити батьків, а десятки родин своїх дітей з цього гуманітарного закладу просто забрали. Перевели -- хто в російську школу, хто в українську вінші райони. Ізлитимуть ці діточки, як Катруся, втрачаючи гідність з дДИитинНетВа І бачучи, як топчуться по їх чистих українських душах влалні -енки та Інші українофоби.
Ось і в Петрівському районі в школі Мо 107 директор Таншюра разом з заврайвно Варваровською вирішили принизити- 20 дітей українського другого класу. Діяли-просто: 31 серпня попередили батьків, що другий український клас закривається. Коли на захист ших дітей стала місцева «Просвіта»,
ьо тій» нт Зо
АН ні ки т 0 рр чи
ран -о Р Р У РРРАПР ЕРР Р Р я
р б й їі
ПОДІЇ. ФАКТИ, КОМЕНТАРІ
«Я ЖИВУ ВУКРАні ! | МАНІФЕСТ УКРАЇНСЬКОЇ
ІНТЕЛІГЕНЦІЇ
зно бо 01 - інно 0 они -
- ж з - о ие
Початок на стор. /
У той час, коли в Росії всі без винятку політичні сили переходять на імперські позиції. коли и офіціина влада робить ставку натдеологію запеклого шовінізму, російської винятковості, месіанізму, вищості над іншими народами, сучасні державні діячі ігнорують таке загальновизнане поняття як національна пднІСТЬ ВЛаснОГгО» народу, дозволяють собі відверто зневажати и принижувати її перед усім світом. Сьогодні вже не тільки за межами України, ай у самій Україні поновився кількасотлітній стратегічний курс
Україна без українців», курс на знищення української нації під прикриттям «загальнодемократичної», «загальнослов'янської», «Ззагальноправославної» демагогії, що завжди слугувала нашим гнобителям
Складовою цього курсу є посилене плюндрування української культури. Ми, представники української інтелігенції, засвід: чуємо: за винятком 30-х років, коли більшовики вигубили практично всіх діячів нашо! культури, науки й техніки, знищили третину української нації. подібної деукраїнізації України не було.
На п'ятому році незалежності гине українське книговидання -- виходить лише 3Зс українських книжок. Водночас без будь-яких обмежень, без сплати мита ввозиться 3-за кордону низько: пробна література російською мовою, скорочується кількість українських газет І журналів, знову закриваються українські дитячі садки, школи, документація в багатьох галузях, навіть у найвищих органах влади, ведеться не
державною мовою. У багатьох областях блокується відкриття нових українських закладів культури, закриваються українські газети й
український клас повернули. Дітей там навчається 24, ше і вперший український клас набрали 20 осіб. Ї це тоді, коли всі иі так звані освітянські! калри нам заявляють, що «батьки не бажають». Бажають, але не в змозі побороти саме тих державних чинуш, які би мали цими питаннями займатись. Тому і їздили 10 дітей з Петрівського району у Київський р-н в українську школу МО 65, долаючи шолденно відстань у 40 кілометрів. Та щез пересадкою. А вартість проїзду в автобусі в Донецьку сьогодні 30 тис. крб. Тобто, за І день за І дитину українській родині треба тільки на дорогу витрачати 120 тисяч карбованців. А хто порахує почуття втраченої гідності? Скільки це коштує? Як сподіватись виховати повноцінну національну інтелігенино,
жоли ми не маємо українських садочків,
шкіл, технікумів, училищ, вузів?! Коли ми з дитячого садочка виховуємо почуття меншовартості української дитини?
Наприклад, ум. Донецьку українських дитсалків - жодного. З 163 шкіл в Донецьку тільки 3 -- українських. Це школа Мо 65 в Київському районі, (учнів -- 400 чол.); пе школа ЛО І2 в Калінінському районі, (учнів, шо навчаються українською мовою 570); це, відкрита в цьому році в Петровському районі СШ Ме І (тут набрано тільки 34 учнів у 2 перших класи)...
Усіх дітей, шо навчаються в 163-х школах Донецька -- 121000, а в українських школах їх Тільки 1004. Це
менше 155. То чи матимуть почуття учнівської комфортності діти 4098
українських родин в Донецьку"! І чи ловго наші діти будуть втрачати почуття гідності, бачучи ше все і розумиючи"? А наші рідні манкурти та інші зайди будуть, як в добрі старі валуївські часи заяпляти: «українскіх школ ні оптом, ий
в розніцу в Ворошілавском районєе ат- |
кривайиа не будет»
Віл релакції. Катруся Збіцька з родини, у якій ще двоє дітси. Старший син -- студент 3-го курсу Харківського вишого училиша Нашональної гвардії, випускиик цієї ж школи Мо 65. Молодший, Микола, учень 5-го класу Українського гуманітарного колегіуму. Батько, шахтар Микола Збіцький, інваліл 1! групи. Мати -- ХУДОЖНИК фабрики іграшок, 2 роки в неоплачуваній відпусти). То ж чи легко бути українцями в Донецьку, чи можливо павчити їх рідиому слову і звичаю, чи, врешті-решт. користуються українські літи Допбасу тими правами, які їм гарантують Закони України? Сподіваємся ПОЧУТИ вілловіль на ці питання віл керівництва, яке ці Закони має сповідувати, як Закон Божий і Закон людським.
журнали або примусово припиняється їх розповсюдження, витісняється українська культура з радіо і телебачення
Руйнації зазнає фундаментальна наука. Фактично знищується Національна Академія наук, що дала світові таких видатних учених як Вернадський, Грушевський, Палладін, Патон, Глушков та інші. На межі фізичного виживання перебувають науковці, вчителі, лікарі, культосвітні працівники. Все це дає підстави зробити висновок: національна культура й державна мова дратують органи управління яку столиці, так і в областях, ім чиниться активний опір, вони переслідуються. Утворюється абсурдна ситуація. Наш народ впродовж СТОЛІТЬ, всупереч заборонам і цькуванням, оберігав І викохував рідну мову, ! зараз, у самостійній державі йому доводиться боротися за її порятунок. безпрецедентно: народ має свою мову, а більшість урядовців розмовляє мовою чужої країни, з викликом демонструючи «незалежність» від власного народу.
Шалений тиск антиукраїнських сил зростає на всіх поверхах державної влади, особливо в південно-східних та окремих центральних областях України, вони роблять нас «унікальною» країною в світі. Вищі урядовці заохочують |! пропагують актиукраїнський «регінальний підхід» у сфері культури, щоб розколоти, розбратати наш народ. Прийнятий ще в імперські часи «Закон про мови» не тільки не виконується, а й постійно перебуває під загрозою перегляду, нав'язуваного російськими націоналістами в Україні.
Спілка письменників України, творчі й громадські організації, партії і конфесії неодноразово зверталися до Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів з пропозицією вжити хоч якихось заходів, аби підтримати державну мову, українське книговидання, освіту, науку, літературу, театр, Кіно. У ВІДПОВІДЬ - глухе зневажливе мовчання. Воно прикриває справжній психологічний антиукраїнський терор, початок в окремих репонах політичних репресій на національному грунті. Українських патріотів витісняють 3 армії, звільняють 3 роботи. У кадровій політиці робиться все, аби Досягти «критичної маси» україноненависників у державному апараті, як і радять стратеги російського націоналізму. Українських патріотів не допускають до сфери управління в усіх галузях суспільного життя Войовничий російський націоналізм опановує вс! рівні державно-адміністративного управління, особливо у південно-східних областях України Посуті, проти українців 8 Україні вже проводяться етнічні чистки. Ми шануємо російську мову м культуру, але нам прикро, коли з неї роблять штандарт агресії, коли за нею сунуть танки 1 авіація, розтоптуються інші культури. в пиім'я по-варварському грабуються багатства інших народів.
Минув час, коли антиукраїнську ПОЗИЦІЮ вищих урядовців можна було вважати
| невіглаством, безкультурністю, помилкою. Ще
свіжа в пам'яті народу розправа над учасниками похорону Патріарха Володимира, коли озброєні до зубів молодчики били старих, дітей, жінок, священиків, люто кричали «бей хохлов!» іІТОПТали
скроплений кров'ю безневинних жертв державний прапор. Це ж у яких вольєрах, на яких духовних харчах треба було дресирувати таких осатанілих штурмовиків, карателів власного народу?! Це ж які спотворені душі треба мати, щоб потурати відверто антидержавним партіям та угрупованням, збройним підпІЛЬНИМ Формуванням русофашистів у нашій державі й водночас без суду ! слідства забороняти та репресувати законні українські громадські організації?
Українські Іінтернаціонал-кар єристи сподіваються знову обернути свою рідну землю на колонію Росії, адже без України Росії не до снаги знову диктувати свою волю світові Разом з офіційним Кремлем вони розв'язали справжню, запеклу поки що «холодну» Війну Проти України
Українська інтелігенція рішуче засуджує провокаційну й згубну політику антиукраїнських сил нанашій споконвічній землі. Ми категорично не погоджуємося з думкою, що українська ідея в Україні не спрацювала. Це фальшивка тих, для кого проголошення суверенітету нашо! держави -- «ТИМмчасове явище». Благородна за своєю суттю національна ідея неодмінно спрацює, які в кожній цивілозованій країні, об єднає ВСіх громадян України у всенародному рус! за те. щоб узяти власну долю у власні руки, відродити економічну міць, рідну культуру, досягнути процвітання нашого працьовитого, талановитого народу
Ми розуміємо захист своє! культури, науки, духовності як захист прав кожного громадянина України на володіння часткою національного багатства, права на повноцінне трудове життя йгідний добробут, який йому здатна забезпечити наша високорозвинена, багата на природні! ресурси Батьківщина.
Ми розуміємо захист культури ! науки як відстоювання рівноправних, взаємовигідних, а не хижацьких й експлуататорських щодо нас стосунків з усіма країнами й народами.
Ми розуміємо захист культури ! науки як гарантування прав людини, особи. Ми роглядаємо культуру як глибоку повагу влади до свого народу, такої влади, яка не посміла б ганьбити Українську державу, принижувати її народ
Українська інтелігенція з розумінням ставиться до неминучих об'єктивних труднощів перших років нашої незалежності. Дле ми ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття. У нас вистачить стійкості й самопожертви як ! В попередніх поколінь, аби не дозволити змести з лиця землі велику українську націю, що за кількістю посідає п'ятнадцяте місце серед сотень націй світу. Це відчувають українофобські урядовці, та змінюють лише антинаціональну риторику, не змінюючи свого антинародного курсу. Ми занадто довго відступали, ми здали вже багато позицій, нас змусили роззороїтися, нашу економіку ставлять на коліна, але дал! відступати нікуди. За нами намйсвятіше ий найдорожче -- Україна та її народ.
3 почуттям великої історичної відповідальності ми, представники українсько! інтелігенції, закликаємо об'єднатися для порятунку Украни та її народу політичні СИЛИ, громадські організації, робітників ! селян, працівників культури, науки, освіти, підприємців фермерів. релігійні конфесії, ветеранські та ЖІНОЧІ організації, молодіжні й студентські рухи, громадян різних національностей, СВІДОМИХ патріотів, усіх, кому є рідною ! близькою наша тисячолітня | СЬОГОДНІШНЯ Україна, хто хоче бачити її вільною і багатою
Ми оголошуємо про утворення КОмітету національного самозахисту
Закликаємо українських інтелігентів, усіх патріотів нашої землі розгорнути роботу за створення таких комітетів в областях, районах, у містах | селах Національно-демократичні, патріотичні сили мають ДОСВІД ТОГО, як змусити владу рахуватися з волею народу, який першого грудня 1991 року проголосував за суверенну незалежну Українську державу
Тож виявімо знову таку волю!
ОРГКОМТТЕТ:Іван Драч Іголоваї, Вячеслав Брюховецький, анатолім Грищук, Віктор Єсіков, лариса Кадпрова, Віталій Карпенко, Володимир Ковтун, Степай Колесник, Платон Костюк, Олесь Лутпій, Павло Мовчан, Костянтин Морозов, Володимир Мулява, Грім Мушкетик, Петро Перебинтніє, Анатолій Погрібний, Юрій Покальчук, Євген Сверстюк, Володимир Черпак, Вачеслав Чорновіл, Віктор Цимбалюк, Галина Яблонська, Ярослав Яцків
сша
ПРОСВІТЯНСЬКІ НОВИНИ
ВІД РОДУ ДО РОДУ - І РІДНЯ ВЕЛИКА
Вже цілий рік - З
вересня
1994 українським державним центр культурних інішатив (новостворена організація при
Міністерстві культури України) та Всеукраїнське товариство Просвіта ім Т Шевченка проводять у Києві Фольклорно-етнографічні вечори. Вони є частиною мистецького проекту, що ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ у співдружності з багатьма зашкавленими організаціями! має назву: Відроджені свята обряди ! регіональні Фольклорні традиції українського народу». Ідея втілення проекту пов'язана з тим, що останнім часом стали широко побутувати думки ніби фольклор - це «малоросійщина» або "шароварщина», тому його не слід показувати на сцені, їнші вважають, що взагалі не варто нічого відроджувати, а краще лише зберігати, подалі від людей
Спростувати таке зневажливе ставлення до спадщини наших предків, що викликає не лише подив ,аий занепокоєння, взялися організатори просвітянських заходів, які можнаназватиальтернативними до всіляких фольк-шоу, фестивалів, де плутається праведне з грішним -- аутентичний фольклор демонструється поряд з художньою Самодіяльністю, професіонал мистецтвом, естрадними пектинові
підтримана на державному рівні хвиля
, ? ел -
вивчення правдивої історії давньої культури нашого народу починає спадати йде підміна понять
серйозного зацікавлення !
істинного штучним, спостерігається поверхове тлумачення справжніх духовних цінностей
Майже щомісяця перед впячною народознавчою аудиторією бозгортаїй дивовижні г напрочуд мудрі дійства, ЯКИМ наші далекі пращури вславляли Сонце, Воду, Вогонь Землю. У затишному приміщенні Київського міського Будинку вчителя оживали колись УЛЮЦ0ЛЕНМІ народом, але тепер забуті свята: Весілля Свічки Колодія, Дівочої Долі, Вулиці
д в ошатному, прибраному духмяною зеленню концертному залі Золот ворота" відОУВСЯ викликавши захоплення поліськиЙ обряд Водіння Куста з усім багатством звичаїв, пісень, танців, мелодій Виробилася система у проведенні цих заходів вималювався СВіЙй СТИЛЬ 13 зміСсТОВНИМ коментарем, залучення глядача, своєрідною дискусією | обов'язковим вшануванням учасників вечорів Допомагали пропагувати вечори інформаційні споснсСори :' газети
«Вечірній Київ», «Освіта Говорить і показує Україна Вісті з України а також акціонерне товариство Обереги" Намагаючись дати відповідь на запитання -- Хто ми? Якого роду"? Чиїх батьків діти?! розуміючи, що творцем ! охоронцем
української! національно: культури « село що саме там найкраще збереглася наше генетична пам'ять, організатори цих неординарних заходів |які до реч! послуговуються мінімальними коштами? надавали перевагу СІЛЬСЬКИМ фольклорним гуртам - яскравим носіям місцевої традим? з Черкащини, Черніпащини ЛьвівщИин/И Залучалися також талановиті виконави З Києва-- ті, що працюють на стенмої зафічному матерюлі ансамблі «Берегиня», кралиця" Любисток». наймолодші учасники вечорів дітки з ансамоблів «Дай, Боже» ! Медунимі"
о -тщєти о ПЕК Р А они -
3 н В Т Є
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
