Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №11 за 1995 рік

Слово Просвіти, №11 за 1995 рік

(лово ПРОСОІТИ ПРОСВІТЯНСЬКІ і НОВИНИ 110 ' Представників народної "І: матер з нОЇ| КА ьтури?" 10 «не осоминули СВОЄЮ УВЗаГОЮ |! КІ ародні мамстри Із семкрдінсько їплки, прмитжджаючи з різни» областей України, ! кияни, які демонструють поє мистецтво на НДР вському УЗВОЗІ, В М РІНнародно!ї архітектури! поруту Обрядові вечори на ПОШанму Свят Сонячної о) кола пром Ли з великим успіхом мапи гапні діДГуКИ транслювалися ПІ О 092діо | телебаченню ТП. хто їх Оачив або чув ВІДКРИЛИ для себе чимало нового, ДОСІ НевіІДОМОГО прилучилися душею до незвіданих скароів виплеканих нашими пращурами протягом ТИСЯЧОЛІТЬ Поза календарним пюдини Є ПОДІЇ, не пов'я року, проте " зкож мають велике ЦИКЛОМ СВЯТ В ЖИТТІ зані з Окремою порою значення. Че родинні звича: ! Обряди Продовжуючи подальшу розробку свого мистецького культурних ініціатив СПІЛЬНО З Всеукраїнським товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка |і Вінницьким обласним управлінням культури представляє нову програму, в Якій віІДТВОРрені родини, хрестини, похрестини, потретини Справжня баба-бранка (повитуха) Ганна Филимонівна Коваль разом Із СВоОІМИ односельцями, об'єднаними у фольклорний гурт «Брикса» розказала і показала обрядові дії, замовляння, застереження щодо породіллі інемовляти атакож як обирати кумів хрестити дитину, що при цьому говорити І дарувати Всі ці звичаї побутують на Поділлі, у селі Бохоники Вінницького рамону, звідки Й фідили учасники вечора, та в сусідніх селах області Про дохристиянські витоки родиних звичаїв, які проводилися на пошану богів наших предків -- Роду і Рожаниць, розповідав відомий єетнолог 3 Черкащини, директор Тальнівського музею історі! хліборобства Вадим Мицик За народними віІДуУваннями покровителем народження на Землі був всемогутній бог Род який опікувався : родиною родом, І народом, г природою. А ще у Рода були дві помічниці -- Рожаниці, мати почка. Коли народжувалася дитина, вони стояли при матер: допомогали в родах. В давньому розумінні нашого народу людина є небесного, божественного походження. Її народження є священним дійством, подарунком неба Недарма кажуть, що коли народжується дитина, на небі з являється нова Зірка, а коли людина помирає -- згасає її зоря ідьогодні роді лльні ЗВИЧА! Рея об'єдналися ктемі адений обряд. в свой о НОВІ ЗбЄріГають - оку старовину і так само, Як І В усі часи, обводять дитину В життя і в родину, прилучають до свого роду. Недарма І в пісні співається Да нема древа ряснішого над калину, да нема роду ріднішого над дитину Фольклорно-етнографічний вечір «Щоб було дитя щасливе, щоб було дитя вродливе Відбувся у конферц-залі Київського міського будинку вчителя. Це вже шостий вечір І на ньому було багато гостей: фольклорних колективів-учасників попередніх заходів, що проводилися протягом року, етнографів митців, журналістів і ПпИСЬМенННИКІВ. ЧИМАЛО І подолян, Які нині проживають у Києві, вони вшанували своїх земляків. У фойє демонструвалися виставки методичної птератури «Мати | дитина матеріалів 3 вечорів, проведени) ХЧентром культурних ініщшатив ! Товариством «Просвіта» ім. Т Шевченка, творів народних майстрів Хотілося б, щоб наступний концертний сезон 1995-1996 років подарував шанувальникам фольклорної традиції нові відкриття, розширивши палітру народознавчих вечорів углиб їх жанрової г регіональної орієнтації з залученням самобутніх колективів фахівців з областей, які самовіддано працюють в царині відродження нашональної культури. То ж відроджуймо разом - Український державний центр культурних ініщіатив Всеукраїнське товариство «Просвіта» їм. Її. Шевченка На знімку: Епізод вечора «Щоб було дитя щасливе...» з аниннни, чинно ||| То 00 що | | || | | | | | | | | | ' ведомосСти: ПРОСВІТА: 1868-1995 шкопомиою латою б оїсторії укроїномкого мароду стою дені М груди 156 рокоти у Литопі жа перигому устанопчому зді нородилось Простита», яко стало погтитцєм тухопного ТГоплриєтоо ВИДАНО ГО ВИЗАИДНО ВИЇХАЛА Ле ВИКЬТ о) нілролжетия україномкого сусппльєттл. Нопо стборисось подуже МКК! ЧБІСМО ВО прю ПИте МУ аптиукраїнським течілм в культуртому житті, кологалатореьком політиці Аастро- У гориюцити полон о укренисєькогГго носи СОРГО п І ЗИ га посилетия русисрикамо ї на Украни в умотах парному Складним шлях пройшло Товариєтво «Просвіта» через різні перепіколи, погрози. клтувантия своїх партих членів, але з визпаченої дороги пе зиотпло З малетького Товариєтел переросло у веслику просвітницьку всесукраїнську громадську організацію «Просвіта» стала вогнищем української культури осолог виховантл и гарту тисяч млибутніх бори зл Незалежту Україту, починаючи віл напроюотьнорадикального руху до Українських Січових Стритьції, аж до воїнтв Української Повстайської Армиї. «Простіта» обійтлла всі герени, па яких жили українці. Вороги українського народу під різними прапорами -- авптрийськигми, царськими, біло-червотими чи червоними паматались випалить просвітянськоги рух, нипцили члепів Товаристоа. Страптого удару зазнало Товариство в 1939 році, коли радятські війська окупували Західпу Україту. Майно «Просвіти» було розгромлено. а тисячі просвітян зпайтлти свою смерть в концтаборах Сибіру, у в'язницях. Здавалось, все пропало. Та пі. Просвіттицький рух не знитцений. Він знову загорівся яскравим полум'ям. У 1989 р. у Львові заспувалось Товариство Української мови їм. Т. Шевченка, яко стало одпою з найбільших громадських оргатзацій України. З Товариства української мовним Т. Шевченка випили «РУХ», політичні партії -- та іно організації. А Товариство української мови персиняло назву Дссукраїнське Товариство «Просвіта» їм. Т. Шевченка. У перпип роки Незалежної України «Просвіта» стала осповним центром ЇЇ ЧИМ ЖИЛИ, ЧИМ ЖИТЬ БУДЕМО? пліпопоального падролжжємнти я У корелипи но тотьком ї Гоаличии чиста Потипи, а ко бони теригори й полюої молодої держати. У Захілтих областих У країни маєоно почлли плроджутатиє» чиптальт Гора рми о ЗОМИУИМ, РрИ ОК ИОМО ПУ кої гроко-католицькі, так ої Укроїномк іл СстотУє Їм Хетокофаольт цперктим Ипила ооротьоо щереисатноєті укуминєвкої мови плаоггоюутма лись неоалеміі, сходити, урочити, приспячет історич писм датомічти писитоачомибм потай попи о Но риму П ро витлни розповсоюджувеєли націомо прну птературу, яипоєти лекції! з ІЄгОорнії У країни ї деяких областях «Просвіти» ваяли та себе вою роботу культоститтих організаці. Просбітляти спійпрогровали з органами культури, остіти, мололі У маюже всіх школах утворилисі,; оргат зації молодої «П рюєтити». Цілі села проси» ли поновити їх члепство в «Просвіті». Але й понит деякі культоєвітіп праноивтики вало: ють просвітли своїми супертиклми, ставлять перенитсодли в ділТьЬНнОСТІ Хат-Ччиталеюь хоч нарол підтримує просвітям. Отож, чи є майбутнє у Топариства «Просвіта»? Ї вадгалі, чим жити будемо просвіттти"" Але в діяльності КУуЛЬТОСВІТИЙХ Закб/ЛАДІВ, ЯК Ів роботі «Просвіти» потрібт реформи Гидомо, що культосвітт організації запепадаютіь вес більше: клуби 1 сільські будинки культури не працюють. Культосвітні заклади - - державні організаці працівники їх щомісяця одержують зарплату, а просвітяни діють з власного сиптупіазму. Слід було б об'єднати всю просвітницьку роботу в селі під єдиним дахом «Просвіти». Створити координаційні ради в кожтпомту селі, куди повинт увійти представники духовенства, культоєвітніх оргалізацій - - керівники сільських будинків культури, бібліотек, молодіжних організацій освітніх шкал та дошкільних закладів. Вони планують і виконують накреслені заходи на тиждень виходячи з сьогоднишніх умов (влаштування вечорів, сходин, урочий, свят, проведення читацьких конференцій, диспутів, заняття спортом, читання лекцій). Якщо ці заходи робимо спільними силами культури, освіти, церкви, «Просвіти», молоді тощо, то можна зрушити оцю байдужість, яка так загніздилась І посергртх нирюдлу ( лід переглянути кадри |у мкороїх СКОНЮМУИОЇ крим о поми ми баготочиєєльмі Глямьтє пі СЛІЛ культури -- 2-0 чоловік. Рамоттим РЇудимок культури -- Х-10 чол. райбіолістека -- 10) чол. капех июля о 2-Їб чол. А якіно ою єдиати опсіх пих полем? Лєл була б сила по дуб лювались би ілжоли! Чи пе час Говариє гро еУпання» з велим Гьену|р Арі ЗИВ вчуРУТИ ПРРБоРУНРИо кіно! 1) По лІктидуВАТИ, й при «Ї Ї ри вті» ЄєТтбвОорити лектореьку груїту й одтим платиймм координатором? Це ж саме слід було зробити в рамонах -- хай іспує коборлимашина Рала при районному об єдтанти Товаристпа «Проста». Секретар чи Голова «Просвіти» повитея стати членом райвикокоугу, КкОристуватисєя гранспортом, ввплиюети па громалеоьке життя району. Згадаймо історичні традиції, коли при «Простіті» прагрорали гуртки, хор та шпи громалські організації, -- чи по час «Проєвіті» доручити спрямувати роботу потопих добреюалиьих Товариств, включивити як її складову Товариєство охороти пам'яток, ктитолюбив, Товариство тверезості тощо. Товариство «Просвіта» тісно співпрацює з відділом освіти. Тут же робота Будинку школяра, молодіжні організації «Молода Просвіта», «Пласт» та шо. Міст здається що таке об'єдиання є П роєвтти» з органами освіти, культури, молодіжними організаціями і духовенством допоможе справа. «Просвіта» є загально-громадською організацією. Членами Товариства є працівники оіоліотеки, кломережі, освіти, будиткав культури тощо. Колись Товариство «Просвіта» мало СВОЇ крамниці, киитарні, друкарні, ощадкаси і весь ДОХІД ВІД НИХ ЙШОВ на виховиу й громадську роботу серед населення, г видавничу діяльність, стипісндії бідним учням, матеріальну допомоту, організацію заходів для влаштування свят, урочий, поповнення біОліотек, все це може бути 1 сьогодні, але треба. щоб держава звільнила пі організації від податків. Є бажаючі обмежити діяльність пр «Просвіти» тільки деякими ділянками роботи, але це - - всупереч історичному митулому. Нам слідбулоб повернути й давиі права, й обов'язки. «Просвіта» стане вогнищем культури і школою ідейного гарту нашого народу. А. МАЛЕВИЧ, голова Зба ого об'єднання Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка зливання он ни - я 9 ЛИСТОПАДА 1995 Р У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ВІДБУДЕТЬСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРОБЛЕМИ ДУХОВНОГО | НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ, ПРИСВЯЧЕНА 90-РІЧЧЮ УТВОРЕННЯ «ПРОСВІТИ» НА ПОДІЛЛІ ВІДРОДЖЕНИЙ ЮВІЛЕЙ подільської «Просвіти» своя Історія. донна я до виникнення цієї! громадської організації були історичні аспекти політичного, соціального ий національного спрямування. Згадаймо хоча 6 Валуєвський указ; важку працю на панщині, боротьбу за землю і волю; утиски російської церкви - тодішньої головної ідеологічної установи царського режиму - стосовно української мови Незважаючи на утиски | заборони, процес українізації церкви на Поділлі ширився. Помітне місце посідає переклад Святого Письма українською мовою Пилипа Морачевського (1863) Пожвавлення відчувається в Подільській духовній семінарії в середині 80-х років ХІХ ст, Свободолюбиві течії захопили викладача Митрофана Симашкевича. Він часто подорожує, збирає фольклор. Зібрані етнографічні записи публікує в газеті «Подольскиєе епархиальньге Довкола яскравої постаті М Симашкевича гуртуються ентузіасти-дослідники краю Микола Яворовський, Степан Дложевський, Віктор Якубовський, Кирило Стиранкевич, Юхим Сіцинський, Михайло Бачинський. Українські звича: панували в священицьких родинах Олександра Лотоцького, Прохора Вороніна, Володимира Свідзинського, Павла Вікула, Миколи Борецького, Васила Біднова, Йосипа Оксіюка, івана Теодоровича, Миколи Карабіневича Костянтина Кротевича.. Справжнім просвітянином став епископ Парфеній (Левицький), який домігся дозволу Священного Синоду на переклад Святого Письма вкраїнською мовою. Після Пилипа Морачевського він першим узявся за українізацію церковного життя. Не випадково 1907 року владика Парфоній удостоївся Почесного члена подільської «Просвіти» Пожвавленню просвітницької праці, звичайно, посприяв Маніфест від 17 жовтня 1905 року, яким було проголошено громадянські свободи. Силами передової інтелегенції Кам'янця-Подільського, ак адміністративного центру губернії, в листопаді 1905 року розпочинається рух за створення осередків «Просвіти». До міста почали надходити газети з українською орієнтацією. Так, «Киевскиєе отклики» редагував кам'янчанин Олександр Саліковським, який видрукував українською мовою статтю Сергія Єфремова. Цю газету доставляли на Поділля. З 1906 року почали виходити інші українські газети | журнали. У Кам'янці зорганізувались свідомі українці, передовсім, Олімпіада Пащенко, Юхим Сіцинський, Кирило Стиранкевич, Володимир Чехівський, Кость Солуха, Віктор Приходько, Микола Яворовський, Сергій Іваницький, Віталій Стиранкевич, - ось той кістяк, навколо якого ни о РР пан иціцаининььянь сн 0 пон РАЕР гуртувалися подільські просвгтяни. 21 квітня 1906 року офіційно був затверджений статут «Просвіти». Обрано керівний склад. Незмінним головою аж до смерті був лікар, випусник Київського університету, Кость Григорович Солуха (1861- 1922); заступником голови був Сергій Митрофанович Іваницький - викладач духовної семінари, секретарем - Віталій Карпович Стиранкевич - викладач Кам'янецької жіночої епархіальної школи. Евтим |Юхим) Сіцинський, як член управи «Просвіти», став активним дорадником з культурно-освітніх питань. Якщо повсюди в період світової війни осередки «Просвіти» припинили своє існування, то на Поділлі продовжував функціонувати завдяки лікареві Солусі. В роки національно-визвольних змагань подільська «Просвіта» набирає нового змісту, а особливо, коли Кам'янець-Подільський стає столицею УНР. Тепер секретарські обов'язки покладені на майбутнього мистецтвознавця Володимира Січинського. Він же й редагує просвітянську газету «Життя Поділля». Виступили активними просвітянами вчені К. Широцький, | Кревецький, А. Гриневич у Державній Думі представляв українську фракцію, боровся за повнокровне життя української мови), Володимир Герасименко, В. Біднов, а також Федір Садківський, Олена Перцель, Микола Чирський та інші. Значну допомогу просвітянам надавали викладачі університету на чолі з !. Огієнком Просвітяни організували роботу щодо українізації шкіл, церкви, проведенні шевченківських свят. Із приходом більшовицької влади діяльність «Просвіти» згортається, а згодом і зовсім припиняється, майже всі члени арештовані як націоналісти й понищені в таборах Наприкінці 1941 року нова спроба відродження. Осередки з'являються в Проскурові, Кам'янці-Подільському, Старокостантинові, Летичеві, Шепетівці, Меджибожі, Жмеринці, Вінниці... Вряди-годи в місцевих газетах під дулом автоматів друкуються скупі інформації життя просвітян, спогади про голод 1933-го, репресії тощо Час непевний для розвою «Просвіти: Український націоналізм переслідується фашистами. Майже всі просвітяни потрапляють в концентраційні табори, приречені на смерть, бо, окупувавши Поділля, гітлерівці з притаманною їм жорстокістю вирішили поневолити і винищити місцеве населення. На сьогоднішній день ми но знаємо, хто саме в роки війни очолював осередки «Просвіти» на землі Подільській, позаяк жодних документів не збереглось. із розповідей старожилів відомо, що з середини 1943 року діяльність просвітян згасла Гтлерівці нищили р о них сотні людей у містах | селах, насамперед, інтелігенцію, а отже й членів «Просвіти». Гось минуло сорок п'ять років. Почали тріщати мури монолітної імперії - СРСР. Хвиля національного відродження докотилася на Поділля. Наприкінці 1988 року шириться рух за створення Товариства української мови імені Т.Г. Шевченка. Адже станом на 1 вересня 1989 року тільки в м. Хмельницькому в 28 школах і класах опановували російську мову 26960 школярів, тоді як в україномовних - навчалось 10926 дітей, або 28,89. Саме супроти тотальної русифікації українського населення повстало Товариство української мови на чолі з письменником М. Н. Магерою (офіційно став головою 4 квітня 1989 року). В березні 1990 року Микола Никанорович надсилає лист до Міністерства освіти України, в якому вимагає негайно покласти край русифікації. Оббиває пороги обкомів, міськкомів партії, обласного і міського відділів освіти. І, якрезультат, уже 1990 року з'явились окремі україномовні класи у школах МоМо 5, 10, 15, 22. 26. 27 м Хмельницького. Подібно діяли товариства й у Кам'янці-Подільському, Ізяславі, Шепетівці Волочиську, Славуті та ін. містах 17 березня 1990 року відбулась конференція Хмельницького обласного об'єднання ТУМ «Родовід». Через певні обставини, за власним бажанням М. Н. Магера склав повноваження голови. Тоді ж ТУМ «Родовід» очолив письменник Василь Горбатюк. На його долю випала реорганізація ТУМ «Родовід» в Хмельницьке обласне об'єднання товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка Яка ж структура тепер Хмельницької обласної Просвіти»? Згідно Закону України «Про об'єднання громадян» першою в області отримала свІДОЦтвО про реєстрацію голова Кам'янець- Подільського міського об'єднання товариства Просвіта» Е. І. Сохацька. У 1995 році пегалізувались просвітяни Ізяславського, Дунаєвецького, Чемеровецького, Старокостянтинівського, Летичівського районів. Подали заяву на легалізацію в Славуті, Полонному, Шепетівці. Самоліквідувались просвітяни Волочиська. Деражні Серед активістів нині є голови районних товариств Марія Кундис (Чемерівці), Володимир Мельничук (Старокостянтинів), Василь Кравчук Пзяслав), Евгенія Сохацька (Кам'янець- Подільським), Лідія Піголь (|Спавута), Емілія Кондратишина (Летичів), просвітяни Анатолій Сваричевський, Галина Медведчук, Надія Пакулько, Тамара Сис, Віталій Лозовий, Світлана Бугаєнко, Микола Магера та багато інших Втайми МАЦЬАО голова Хмельнищького обласного 00 єднання товариства «Просвіта»

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин