Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №11 за 1995 рік
Слово Просвіти, №11 за 1995 рік
Слово ПРОСВІТИ | ломи акти, КОМЕНТАРІ
ЧИТАЧ - ІАЗЕІА лі ЧИТАЧІ ПІДТРИМУЮТЬ
КУДИ НАСВЕДУТЬ? 33 (а 9 гоетими, Українське. ловом УС ПАЙ | | Лв ЕД ь Г С) | кмибишеотпа «Ті ' к ери! І|ОСІ І Р І"|ІрІСЛО ) | оприлюдмноми ЛЬ і кА Кк | А" 11 ЛЕВ. / 15 У КРАЛИ РИ 1 оррРОвІ ою мс І|роОєСтита ІМ, | |ТЇепчем я й | пини Мона! і | ; | СТОСОІО МПІЬиИИо ТтОоОпПпОРІМмМО К.М І мІКЛИКОМ Й | 141 | 1-Й пА-ТІЛ | | - 7» | ! | уяв пПІЛЬНИТИСЬ ОД ІМІ ПЕ кКОГО ММ ГУ ЛЕМ КО У і 1! І | Ір й | им КД Ме З ЗОт калхози єщі . / Полальни береження у топоніміці Києпа | ЛІЯ і | "-УАЄПОГ р - - Й рік ч роки Упалі І ДОР, ЩІ! 1 - ІсрСонеІИ 1 ПОЛІЙ ОГСЛьЬШОПпИцьЬКкО І ЛОДСИ і Також При - 4 1734 | а 1968 ГА й й РА. 7 МОКРА М | з я СПИАІСНИХМ ІМ ОДеЛІСКИ ( | бЄЗГлЛУЗЛНИМ, І принивлитим | | паце! ібільшечи ее ч- 1 ТИ ЧИ - - іля України, як суперенної держави. Повністю сь МІ дний» колгосп ім «г і . " | таки | ОД іИИ на БРАВО ) чпілтримуємо протесє і ІІросСПи проти намагань пос "Р 4 вдетего кумбишова КЛ пи - ай 5 и б | ПРЕ ДАК БРОЦИ і | дупом рої лізНерії - Ра! ПСГІЙ км ШО СОбТнНОКИ ЧбЗІЛЬШІОГИцЦьЬКО! ЛОФИ "опночас " "о! ЛІ) |4 | | ЛИ Ї | | | ІЛ | о є ие! З а У | мій лід одвів коней, волів лав с пропонує мо розглимути так конкрет пропозими шоло і 4 | ря б | 4 | 5 Я се начиння господарське Іду в КС » переименмиє м ь пулиць | ! ОН 11 | І сі! МЛ - | | | - 5 бригаду Мо! де керує пан Іван б |, Вул. Урицького персименувати на пул. Василя із | | ж рт) ДУ! "Ір ж ІА ГІ |- ИЙ «У ДІ І-І | Чі . | | - - кіпишипи | | алива лЛлоношук |лліч Попєнов, прошу цього пана Липкіпського митрополита-мученика, рориця зма не мі- | і і сі! і 7 , .У1К , і . "епі; ч 111 "ДАТ г НМ з , | | | чів ів зви зн фундатора ПОСІЯТИ МЕеНнНІ на ПОМ іДИЮНІЙ ДИ 111 "м ежнх українська пратвос ан церкиу ул ЯКУ тим піЛЛлав | | , КЕ | | пГететні Те! іюсіяти вчасно ! Якісно. Ю ка КОЛГОСМУ ВА і і пений до повногі сло р з ль чуютаке «Я тебе здслаю, что | СРОЄ ЖИТТЯ - "ГЛ ЧИ " Д п п МИ ОГО Ар «- | у й " Я чи), | вИОР о ї 1 | . ; - Р і | 9, | дають КІ, - оєй здєсь нє буде! Отже маємо, що маємо . Іншим |ї а користь такого персеименупрання промопляє той РИ | ПДМ ВІТЛОГО ай уундаї Юр за , втина За каво гапасовалі, тої фрактошотим мешкавпнеполотк, атакож на СОлом янші - Ї Ж І.) і к І І СА ЧІ « і ці ь М 4 | 4 Ди МТ дам іпашєет Ісеєєт ІУОІраї! | пристосовуються люди соула Хцеркюм і, поякІи тин Служни и | | у ВИМ скажуть їм за того г голосують, 00 жити якось ? Вшанувати пам'ять Патріарха УА ОО Моетислапа | у ба. навітьт на тих двох центнерах ячменю, а це з Семи | ущдлавши одній з вулиць на Печерську назву Мостие- | і ! Її | | 11 в нд РАН у р . й гугі ; | є | б | га орної землі, що припадає на кожного члена колгоспу аВеьке і | б і ї че З - . Р ь - С "Т би Ран РР - - | Ж І " е бо Сумно дивитись на бур яни, на поля НІ обробле нії Не З3ЯаЖстянНні у Киїп-- сто іммця соборної У країни, тому цілком | маг | знеріра давить серце та чи буде ж таки виконана та | б | | | зай | | | ше й | : | дня - ІОГІЧНИМ | ДОЦІЛЬНИМ ОУЛО ШООС у назвах киїзськИиХ кіз | ірограма Президента України, де прямо говориться, ще БА РАНИ РО ЛЕ СБ Уч Петрушевича 1 Ї і | І І) з - « , Р « « і. « "аг ; досить експериментувати, а греба віддати землю селянам ПІ и 9 ЗУ| р ли М - В г За | навічно У приватну авпасністьщОб це стало реальністю, 'щОб резилента і .-« ТОКОЖжЖ / пигуУСТИМаА олошина -З- | муки ЛИ РОРНЮ ІРО калютіднім всі форми господарювання на землі приносили користь ане ГІ ре МЛеНнта карпатської України "«ІДЖСО ДПСІ ЦІ ІСМЛІ | цо млтакі , вно Підтримки розор г ганьбу? Що ж, поживемо -- побачимо! Може 1 тієї | тепер об'єднані п олній незалежній Україні ; РИ СЬОГОЛНІ ВОНИ О0ОЛИТІ г За, - | ані але ж мають багато 3 них більші переваги | ЗЛИДенної пОДаЧКИ у Формі двох центнерів ячменю не буде В. КОДИНЕЦЬ зо | МЛ ьки психологічно, а й Іван СУХАР Заст. голови осередку «Просвіти» ЦКБ «Шхуна» С ) Ж ЧЕ пе | Берк 0 «Яке Собі ОД з Ді! таб ЛАте Запорізька область. Ї леткі. Сі р. | ; ! . . зі екс ниеасьсяса о пар карданної б 5 б І за Є ТАКА ДУМКА аромовності? ри ин ди . - - . Двомовність п Україні виразно характеризується , 7 упослідженим становишем української мови. Для при- | коня РА - АН УРСР є ростиська, а не українська» (ж. «Україна», в)
1990. Мо 45) Нашим обов'язком на сьогоднішній день
ль 2 Зх
У МИКОПАЄВІ ВІДБУВСЯ СЕМІНАР «ЗМІСТ | СТРУКТУРА ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ МОВНОЇ ТА (просвітян, педагогів, просто громадян) є сера за б - тебатлувоТ суОгба. ромрсм раєпА МАЄ ло. | усунення передумов вимушеної авомовності. Нам слід 2о)7-Зумка ІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ» В НЬОМУ ВЗЯЛА УЧАСТЬ РЕФЕРЕНТ ВУТ «ПРОСВІТА» ВАЛЕНТИНА ПАВИЦЬКА. сть КОРІННІ -Де СЬОГОДНІ ВОНА ДІЛИТЬСЯ МІРКУВАННЯМИ 3 ЧИТАЧАМИ НАШОЇ ГАЗЕТИ населення, двомовність панівних І непанівних нашій, ши двомовність як політику держави г як природне явише | бот ЗВО
Те і КУ б ут лати СсемІНар надзпичамно актує«уьс- 2 ( нтагутизиния ІСОобХхІЛНИЇ кроку плосконеленмтні истеми оспіти. нсеорхілна умопа подальшого п розвитла
| же обро було 06. якби в основі станларту з г ІСЬКОЇ мопи УКРОЇНСЬКОЇ (ітсратури україмнознавств історії України, усіх навчальних прелметиї оуУла поклалена українська нпашцонатьня мшея
хле ОСКІЛЬКИ шпропомоюшасїн му Просктех Ісержаних станладстів цього не прозпучало, |хОоОчУ зУПпИНИТИСЬ на тих нагальних рОоолемах, іІКкІ СТАЛИ причиною
нашональної оспіти, нашонального пихо-
ПїРІЇІ
гілипер пілсУТНІСТЬ КОНЦеПИиЙ нашонального ихопван ШШоправла, Нашональна Акалемія Наук возглянула 1 Презили кониєпиіо навчання
а! Х І»иональних меншин п М кратнии 1 15100 || ІЗ БОнНЛа-
- НКО СТИЄОЛЖжЖУЄєЄ. ШО ПОСТ МОГИ, окрім мМоОпИ Ісрж ІІБНІОЇ нашіональних меншин Напевне, -41ІМ СО ЦЯ ІОДООКУ
і МІСУРЕЛІМІРІ
пумка ільмУЄ широкий розголос МОЛОЛоОгО
наукопия Бобагато хто як не може по Ох ГИСЬ ВІДЧУТТЯ шо ростиська мота 1руга доржапна моцша п Укр ЛИВИ У сучасних розвинених країнах не пивчентня риляної середній школі бкіДЛПпОДИТЬСЯ ОІЛЬШеЕ часу. П. Ланжевен, лауреат Нобелівської премиї в галузі «фізики, запропонував у Франиі пілпести на мопне напчання уУ5Ф; навчальним І|уже добре було б. якби ше Мини с терство осСпіТИ УПпоОрядкуа нні голин. Вчителі повинні мати ше на увазі! при розполілі голЛин,ІПри СпіІЛКкУЩІННІ 3 боатьками, особливо тими, які мопби пишуть заяви про зарахування їхньої дитини ло російського класу» Я глибоко переконана, що перпинні осередки «Просвіти» -- та мобільна сила, яка спроможна взяти на себе цю роль. Дозволіо собі окрестити першочергогі завдання таких утворень
|. Єлиний мовний режим -- обов'язковий аля всіх учителів та учнів
? Коженучитель має зразково пололдіти українською итераитурною мопою
А для того, шоб це стало реальністю, потрібно цей пункт пбести під час атесташи вчителів. Жахливо, шо вання еВчитель-метолист», «Старший вчитель», приспоєння вишої категорії, шо лає прапо на збільшення заробітної плати вдвічі, дається тим учителям, ЯКІ нехтують чержайною мопою Більше того, при пропеленні ліцензування, враховувати мопу навчального закладу. І, звичайно ж, при виробленні державних стандартів
) Боротьба за культуру моплення -- обоп'язок кожного педагога, а не тіЛлЬьЬКИ ВЧИТеЛЯ-СЛОПЕСНИКА Учитель особисто не може вплинути на свого колегу, перпинний осередок «Проспіти» -- може. Крім Того, 5096 зібраних членських виєсків дасть змогу організувати паля колег та бажаючих курси вивчення української мови. Програма курсів вироблена в Центральному
(«І 1НІОУСМНИХ МОГ"
полпопини наопчального
нт
гоОопин мало на у Пи ЗІ і
при нарчальних
РН Р ПЕР п от 0 и 09 и - лиса 090
пратплинні, ми п люб'язно надішлемо всім на запит 4 Боротьба за культуру мовлення учнів має стати одним із головних напрямкіх діяльності школи. Це повинно бути основою уголи між первинним осередком «Прости» 1 керівництвом школи, шкілЛЬНОГ раою, особлипо в умовах контрактної системи Зазначу. шо осерелок це поридична особа, яка має право розгортати громадлсько-поліІтичну, культурологічну 1 комершину діяльність. Учителі споконтику за копійки, атом заеспасибі» пелуть гурткову роботу. Гепер же, піл крилом «Просити», можуть організувати роботу будьякого гуртка, мають прапо апелювати пло районної профепилки і вимагати від нет фінансової підтримки на користь гуртка. Дуже лобре, що це передбачено державрвним законодавством, але зле, шо профспілки надшоть Ффінанас Ому ДОПОМОГУ Не гурткаЯм Наролознаодеєтн, гончарної справи чи вишивки, а ушу чи самбо ІГросгита» має право виступати проти такої практики і повинна це робити. В майбутньому такі гуртки можуть перейти на самофінансування ї прибутки від виробпийштва становитимуть власність первинного осерелку у. "Простита» контролює комплектування шкільних оголіОТтек. Це не дозволить п майбутньому укомплекто- ПУВаТИ ШКІЛЬНІ "Пплручникяами З Історії, як ше 6. Осередок «Просвіти» пПиДТриму( ПП іШКкОЛлеми особами української діаспори
ПО МОЖЛИВОСТІ, надасть '|
бібліотеки російськомоврвними трапляється сьоголниї школи налагоджує та поодинокими Центральне правління ІОПпОомогУ п цьОМУ ПпИТЖниНИ Осерелок повинен використовувати вс: форми пу ЯЗКІВ школи з батьками. Ми зобов'язані розширити гематику ушверситеті» педагогічних знань для батьків гими питаннями, які праціоють на утпердження державності, розвиток духовності молодих україішів
у. Пропагує серед учнів та їхніх батьків створення сімейних бібліотек, перелаплату української періодики 11а перший погляд це не так уже й важливо. Важлипо, особливо для сімей, діти ЯКИХ навчаються не в держапних школах, 4 приватних чи напійкприватних і ицензування яких не передбачило пурікту емопа навчального закладу». Особливо сьогодні, коли ше не затверджені державні станларти, що лозколяє тримати рідну мОоВу, іІСсТОріно, культуру пролі пасербиці Пприлихміи мачусі Не секрет, шо саме нетралишині навчальні маклади мають на меті вихопати майбутню нашональну сліту. Але чи буде вона проводирем нації? Наше заплання нашональну ілею ппроваджуврати по усій системі ОсСтитИ
9. Шкільний осередок надає допомогу у мовному вихованні дітей у дошкільних закладах. Обов'язково, щоб не порушити послідопність ї безперергність пашонального вихопання. Власне, спи вплив наоєсвитити процес парто починати із дошкільного заклалу
Я сподіваюся, шо зуміла переконати учителі у необхідності таких осерелків. Вони потрібні, просто необхілні п умопих так зпаної двомовності. Хоча чи ж
13 ЯЗКИ клеесами
у спіБжИиТттіІ різних етнічних спильнот.
Боротьба на цьому полі за утвердження державної української мови -- це боротьба за те, щоб українська мова для уУукраїниш р України стала самолостатньою, а лвомовність -- засобом спіЛКУВання з представниками інших краї, виявом мовного стикету, а не засобом Орутальної денашоналізаци та русифікації.
Державна двомовність, яку хотіли 6 запровадити захисники «русскоязичного насєлєнія» в Україні суперечить принципові національної єдності Українського пароду, протиліє розпиткогі національної державності, Культури, науки
Вимагати обов'язкової двомовності рід українцію, які живуть влома, в Україні -- це зневага Іхньої національної гідності | порушення елементарних прав полини. Тому закралаються сумніви шодо змісту державних стандартів. Хочу запитати прелставників міністерства освіти: на основі пироблених стандартів буде вилана програма української мови як мови державної, а програма з російської мови як мови іноземної, однієї зслоп'янських моп чи як другої мови народу України? Повірте мені, у пеяких школах м. Києва сьоголні в розкладах значиться пона як російська мова (не іноземна), і кількість годин на 1-2 числа більше ніж на вивчення української мови птература - не світова, не зарубіжна, аростиська. Отже, тгчитається російською мМоОпою. А мінНІСТерстпо осрітИи ло цього часу в навчаль- НОМУ плані пише енайбвчальний план ЛОЛЯ ШКІЛ 3 українськогюмю мовою напчаніня », о... зрОчиськОю мопою РТАРГПИАТАЮ НИ Я», о тля шкіл з мовою навчання наш ональних меншин». Це тому, що у нас є школи з російською мопою навчання? А може навпаки: школи ІСНУЮТЬ
угідно міністерських плани?
нн я а щи - де птн ши ле ан с лен т
Розподіл денних загальноосвітніх навчально-виховних закладів та учнів в них за мовами навчання
(на початок навчального року, у Уо до загальної кількості)
| Кількість шкіл, які ведуті: КІЛЬКІСТЬ Учнів. ЯЮ заняття українською або | навчаються українською | російською мовами 260 російською мовами українською | російською кбайнць російською 1990/91 7145 207 479 | 514 1991/92 743 | 19 5 49 3 50 1990/93 139 І9 і 914 478 1992/94 73 й 13 8 4 3 | 449 (99495 74 39 565
й «й ДТ. оо дв у
«ж ЙнА
о Р
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
