Сторінка · с. 6сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №11 за 1995 рік
Слово Просвіти, №11 за 1995 рік
З РЕЯ
тю
РА
ан Б НИ ч- -ои нний й
ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ
у! і ЛЮ і ть, "г
-
Василь Биков І Панло Загребельнийми
Л. Голота -- Павле Аргитовичу, нині коли Україна широко вздзначає славсєтний ювілей славетного гетьмана, коли так багато тишуть тро Богдана Хмельницького, захотілося звернутися до Вас, - мало хто з багаточисельних дослідників 1 журналістів висловив думку, яку Ви стверджували в своєму романі «Я, Богдан»: думку тро те, що Богдан Хмельницький створив українську націю
П.3.-- Це одна з думок, які я проводив у своїй КНИЖЦІ -- ЩШшоОосСаме при Бої данові оформилос ь ук ре інська нація, народився український народ. Хоч, звичайно, народ існував ідонього СТОЛІТТЯ або й тисячолії тя, ми ЦЬОЇ о
не знаємо точно, але я написав про вирішальну битву -- першу битву в 1648 році. Я написав, що в ту ніч, ніч перемоги, народилася українська нація. З погляду марксистського це була єресь, ії всі рецензенти, навіть Ті, що хвалили книжку, писали, що тут Загребельний помиляється не можна так писати! Всі нациї створилися тільки у ХУШІ столітті, а до того, мовляв, були тільки етноси, були орди, будь-що було, але тільки не нації Ая сказав - тільки нація, тільки український народ. Чому я так сказав? Мені здається, що саме поняття «народ», яке ми таки досить часто вживаємо, може стосуватися великої групи людей тільки тоді, коли цей народ об'єднується якоюсь надзвичайно важливою, можливо, -- найголовнішою ідеєю -- існування цієї людської маси. От для українців головною, визначальною ідеєю їхнього існування була ідея визволення з-під гніту чужоземного і створення держави. Це за часів Богдана Хмельницького почалося під Жовтими Водами, закінчилося після трагічної битви під Берестечком, -- але навіть у цьому розгромі знайшли українці теж якусь нову силу, це був великий урок: практично з Богдана -- відбитви біля Жовтих Вод : до його смерті, у 1657 році, за якихось дев'ять років -- була створена українська держава. В муках створена, на якомусь страшному розорінні, яке можна порівняти з розорінням часів Київської Русі, -- після МОНГОЛЬСЬКОЇ навали. І от минуло 400 років, 1 після того, як за часів Київської Русі існувала держава -- створилася нова держава, держава, яка стала в ряд з іншими європеїкькими державами, які, -- напівлегендарні, але є такі дані, -- що навіть з Англії, від Кромвеля були у Богдана Хмельницького посли. Ми у нашій незалежній Україні радіємо з того, що Україну визнали сотні держав і створені десятки посольств іноземних, -- так само радує й те, що було у Богдана Хмельницького іноземне посольство з Англії, Ну, я не кажу про те, що Богдан Хмельницький вів з іншими європейськими державами активні взаємини, переговори, що, перш ніж скласти ціо утоду Переяслівську, про яку так багато мови СЬОГОДНІ, І яка і помогла перший час, а потім принесла багато шкоди, -- то Богдан Хмельницький думав: чи з'єднатися з Росією, чи з'єднатися з Швецією, чи з'єднатися з Турцією, -- не було тільки мови про Польшу, тому що багато горя було сподіяно українцям 1 українці просто б не зрозуміли свого гетьмана. Хмельницький діяв у таких трьох напрямках: Турція, Швеція, Росія І оскільки це був свій, слов'янський народ, зупинився на Росії. І, можливо, він не помилився: ми не знасмо, у щоб обернулася угода зо Швецією чи турками, так як згодом це робив його син Юрій, за якого вперше і останнє в історії турецьке фисько прийшло на нашу Ті риторипо, облягло Чигирин Це син Богдана, Юрій їм дозволив | звичайно, турки -- пе подарунок
Ло. Г. - А щодо кримських татар яку займав позицію Хмельницький"?
П. 3. -- З кримськими татарами Хмельницький дружив. але вони не були такою великою силою, Як ЦІі європейські держави, о якими Богдан хотів оформити утоди, заручившись підТтримісоюю надовго Гримс ька ордДе зв той час вимірювалась сотнями -- навіть мільйома Ми було. Це були мобільні досить сили, це була орда кочова, а кочівники заржади сильні, Вони зрмрають Ве силувкулак, - - помічниками у битвах Богдана татарські хани були прекрасні Великий стратег - він о оОоОДдДраз це зрозумів ії першим посла0 посліО у прим - Бахчисарам
-г уклав угоду з кримським каном, і татари орали ) часть у битві під Жовтими Водами Цей роман я писав, заг у»мчись на Історичних даних, я пипвчав все, що можно пуЛло вивчити, -- ТтОдеЕ Все, що МОЖИа було з татарами робити,
- риє зо зе че
є - раною чів
- РРжиаара -
ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ: «Я ВИБИРАВ
ЯКІ СЯЮТЬ НАМ ТИСЯЧОЛІТТЯ» --
розмову з видатним українським тись-
менником, автором оагатьог історичним романів про цого ге рота, мого поОел ягФ?їи на українську їісторіїо 1: сучасністіь ведс
Любов ГОЛОТА
Богдан викорис га п Зла АЛІ. 1 гар закликали до вІма ькКоОВвиХх
магань українських, оо ТОм ям Нитовським. у Конотопській
-
Та!
ОЙТВІ і Там татари рада бу пи представлені широко. ла! ше те)е епізод бо на другим день татари ВІД І(аАХхНнуУЛИСЯ ВІД Виговського, переслідуючи СВО1 ІНТереси Гак що ідеалізувати їХ не варто
Л.Г.-- Ви автор багатьох історичних роматиїв, ії Ваші читачі, прочитавши один ромат, беруться читати наступний. Одна 1з причит тпаких прив'язаностей -- те, що кожен з нас знає Павло Загребельний дуже багато читає, ретельно вивчає матеріали, і та інформація, яка закладена в творі, теж цінна - тобто, Ви маєте шформативтний втлив на Ваших читачів. Яка інформація слугувала Вам в роботі над романом «Я, Богдан»?
П. 3. -- Колия працював над романом, то прочитав ус: що у нас друкувалося, -- хоч в радянський час мало що друкува поСя, більше до революції далетам така цікаВе річ. Ну, скажемо, по перше, що про Богдана ми маємо
літопис Величка, літопис Граб'янки, -- літописи, Документальні дані, спогади сучасників, всі спогади, ве! документи написані поляками -- сучасниками гетьмана
Вони тенденційніи, але в той жечасвонинесуть інформацію іІЦЮ інформацію греба використати НЯ дізнався, щос такі щоденники -- «Щоденники» Освенціма, ШЩоденнник Радзівілла 1 «Теки Наруши вича. Щоденник Радзівілла писався латинською мовою. Перед тим, якя почав писати цей роман, у Польші вперше було перекладено цей щоденник польською мовою 1 поляки видали його у 3-ох томах. Я звернувся до польського консульства ! вони -- спасибі їм! -- помогли мені і привезли ці 3 томи. Далі я кинувся добути «Теки» Нарушевича 1 за всіма даними він мав бути в бібліотеці у Львові Я кинувся до Львова. В бібліотеці Стефаника мене дуже гарно зустріли, вони підтримали мене, допомогли, чим могли, але сказали, що саме ці матеріали -- 1 «Щоденник» Освенціма 1 «Теки Нарушевича, які писалися польською мовою, -- ВОНИ не видавалися, зберігалися в архівах. В 1948 році, коли Сталін робив «історичні подарунки» в Польську Народну республіку під егідою Кремля, розпорядився віддати ве! культурні й історичні цінності, які зберігалися в нас Польська комісія приїхала до Львова 1 вони дивилися наші бібліотеки, дивилися архіви -- вибирали, що ім треба і складали реєстр, - Ів цей реєстр потрапило все те, що надруковано було, що було в оригіналі, -- в тому числі і ці «Теки» Нарушевича 1 «Щоденник» Радзівілла Поляки сказали, що це зберігається в Вроцлаві, в бібліотеці спеціальній. А звідки Я довідався, що існуїботь такі матеріали? Я це довідався ось звідки до 31)0-ліття Возз'єднання України з Росією, яке відзначалося в 1954 році, вийшло 3-томне дослідження наших учених, ді перераховувалися всі праці, ї наші історики згадували про ці документи польські. Кажу": «Як же вони цитували, коли у них уже не було орипналів?!» А вони цитували з Грушевського, не згадуючи його, вони цитували з Костомарова -- не посилаючись Ніхто у поляків не був, ніхто не просив -- отака історія! Я питаю: «Є зв'язки з бібліотекою у Вроцлаві?» «-- С!» «-- А ви могли 6 попросити їх про ці матеріали?» є-- Могли б». Я ім просто ідею подав: ну ще ж комусь, крім мене, могли б знадобитись ці дані, о МОІСЄ « історики чесні, ЯКІ будуть користуватися першоджерелами Бібліотека Стефаника зробил: два примірника -- для себе один і для мене, і подарувала мені діафільм цих «Тек» Нарушевича 1! ШЩодейним Осаєнціма. Якраз у "Щоденниках» я вперше прочитав що цю кохану Богдана Хмельницького, яку Корнійчук 1 На ГО Рибак пали | еленоїо, Вп ДІЙСНОСТІ ЗВАЛИ Мот роно А Геленою нааийнває її Груши вський у своїй «Її тори пишучи, що «за цю степову Гелену багато чвар 1 пристрастей ро горілося», маючи на ув«-М Гелі ну, за як" була Троянська війна Грушевський, як культурний їсто рик, параролу кинув ншашим малограмотним письменникам | вони прочита ПМ руквально Т щкіпийцпла Гелена мандру пати. хоч 1) звали Мотроною Апекдотичний випалок г роботі коли п пжсее дОПИСашйея До КІНЦЯ І ХОТІВ пИСати про
Переяславську раду правде, ли цей розділ надрукував
гІЛьЬКИ їй ром ірИЇ Гисячолітнии Микол іРі плен "т | мч
гомі «Істори України Руси» Грушевського про Переяк
тавську раду НІЧОГО Є ЗНОИРМИШОМГ Підходить до кінця Ч«ш гом. кіичається | ПО Переяславську раду нічого кемає! Я кинувся питати, дивитиєи "зернув увагу, що
ни Раю -- ния з
7 і ЧИ
її і-й том, частин перша Давай ш укати частину й М Чіде немає В колишній бібл Пруту 1-го ТОВ і всі їотещ КПРС й АКаД'еМІ ЩІ біб отец в ОЇОЛІОТ! щі Стефаника -- теж немає друто! чмакмтити В таких бібліотеках | нема! То "й ПОГ в шукати в книго 15 рнях У Романа Федоріва ЛЬВІВСЬКИХ! БВОІХ вари пв-письменникиі в МУ них прекрасні бібліотеки, воні якре | сТтОричні романісти, -- 0 гом є. І-частина є, друто: м" ма Нарешті хтось мен! сказав. щоєв бібліотеках Спецфонд, куди треба спеціальні документи, пропуски, ал! и там, виявилося, цЦіЄї друго)
гастини нема: Сказ зЛли. що С ЯКИИСЬ осооливий Спец-
Тоскви АЛІ цей ча( тружина ПОокКІиноОГго
щІхжати ДО 1 |
ричних наук ( ) 1еН сі «омпан. до яко 11 АкКоїС звернувся,
как! А ви Ніс і ) лей | | іастина '-го тому» потім |: мені ЦЯ книжка дісталася випадково -- Й
чоловік. ЯКИЙ би рігав Гру шевського в засмоленому 1антусі п 11-т7: роєвч і; гсля ВІЙНИ УЖ внук його роакопа в знав. що я пиш у Пр Богдан і Х мі 1тьНниИЦцькоОгО | дав Мені покори! гатися на муслень. на ДдВвЗ9З Н ВЗЯВ І зробив ксерокопін С у мене епер !: ксерокоєстія Ш частини Ч-гі ому. Нині Грушевсько зидають, я не знаю, чи зидавців П ІСТИН Пер 1) е ПОКИ дО 9-го тому дійдуть, тоя, мабуть, і помру | багато хто з нас помрі КОЛІ акими 7 тпамі щідаватимуть --- УМКВ навіть Грушевського, у незалежнии Україн за з роки ми
не можемо видати"!
сї ідуються ОЦІ МО пригоді пошту ками джерел ) пошуками ЇЇ частини 9-го тому, яка видана в тридцятих роках, 1 думаю ого я 1: вилучили" хтось У Москві дочитався, що там Переяславська Рада 1 там Грушевський навіть наводить факти з отих так ваних Бе реаневих статей сс. оо ми всі анаємо, що у Пе ри ясСславбі був ет я б сказав, урочистим мітині, в оборі 0 іосили «Навіки разом! --івсе. А власне, яким договір, які пункти цього договору -- НІХТО Не ЗзнНАФбФ ВТ тя сіІЧчЧНЯяЯ ТІЛЬКИ В березні було спеціальне Богданове посольство до Москви, Де були написані так звані Березневі стат кі практично, Росією не виконувалися взагалі оерекреслен були гею,
нові статті Вже укладені бл І | «переч ЗОЇ новій угіфб/ Ї це оуло гак засекречено МІ ос пом і 7 ГІ ЛОсСІВ
посольських документах не можуть зма! цієї угоди. Як оррагоз Го в Горбачов ПОГ ОщіІ в УКкРрАаЇ! О І вій МОВЛЛВ, В Україну іх привезе - начого вій не приї у - чи ТО Ж засекретили ЧИ ТО ІХ А суму цІО ЇХ Не дотримувалися -- неодної - ЧТ осквою не дотри" мувалися, і тому їх знищили, і Переяс сої УГОДИ МИ
не маємо
Л.Г.- Ядумаю, що коли б вона була, ! промованяд на кориєсттпь Москви, 110 уже використпали в Мосжеі-
вже Гак А | рМІ евський в цьому У-МУ гомі, в Пи частині якраз детально дає оцінку утод г "РЕ авичайно ЦІКАВНИ ТОМ, | ПОТІМ УЗІС о мУ ро ур зіляли нацл учені» які емігрували 2 України 1 І рацюї и в ) країтнськомУ УР ВИ І КІТТІ |! Тіра || М щтвадцятих роках ЛГ професор Щербина професор Яковлеії оминацю тему надзві?" ЧАМНО ЦІКСВО ГИСЄС і | рушевськи яки пидава? історичний журнал «Україна рукуваї хні стат" 7" кілька випусків бл 1024 1999 роки п ять випусків було й алзвичайн гапий мсурнал налзві" ЧМНО ЦІЛІ ВІ ІСтТОг т 7 горна «ГМО п - 3 мент ге с іриого м б . РА гпм було уміщено стільки праці що ; т ІЙ) г | хпесь наш ІНСТИТУТ ІСТОГДРІЇ І і! че напис га чсторих?
КАНдИдатТІ! грофес гін жалемікі! я шхто2 Юв ПЧОГО ПОДІОНОГО не написала! ГОЇ щ ло ство нашою дореї опціЙНОЮ копон г І Груші? МР М
Павле Аргитович у, Ваш роматі цік
и тим, що ми, читачі, побачили Богдана ?
нсоднозначиий людській іпостасі з різної строяг, в різнит душевниг станат... | мені гот я Ой запитати саме Вас. Зашаі герої міжой Оувають знищенними. чк особистости. 5", таті. Так от: в українській мечтальногї
іу голо" українській історії, ав пкраїнській пісні ЯМ вогда" ОСТІ г» , вцфуватпти Р | рота, МКії потіє ртиіям поразку. Л
умо, | | як Хмельницький це герой поразки чи гером нер"
цу? 3 Й ; З дз ваФчатиит чм ай писали цого зоре- «и ПОЗ. -- По зжаву- 7
| й |... і -
я
й
ь їз
ово б
і р
й»
дно бут с Аді ел у ад Й Чо
- -
так: Во ері
Р Р РР А РИ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
