Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

МОЛОДИЙ 85-РІЧНИЙ КОМСОМОЛЕЦЬ…

Слово Просвіти, №11 за 2004 рік

Із послідовністю, гідною кращого застосування, парламент переймається долею комсомольців: на початку березня, услід за минулорічним документом про відзначення 85-ої річниці ВЛКСМ, з’явилася постанова Верховної Ради про святкування 85-го ж ювілею ЛКСМУ. Щонайменше неоригінально. Про цю організацію навряд чи пам’ятає покоління сьогоднішніх надцятирічних, більшості виборців від 85-річчя ні холодно ні жарко. А дарма. Постанову ж приймають не просто задля псування паперу, вона передбачає певні заходи, заходи — витрачання коштів, кошти — з чиєї кишені? Бюджетні подробиці документа не розголошувалися, але сумнівно, що його тональність суттєво відрізнялася від минулорічного аналогу. В якому, зокрема, йдеться про боротьбу з дитячою безпритульністю, працевлаштуванням молоді, кредити на придбання житла для неї та інше, приємне для вуха виборця. Щоправда, з часу прийняття документа (29 жовтня 2003-го) українську молодь загалом так і не ощасливили новими робочими місцями і житлом. Бо навіть наймолодшим серед молоді (даруйте за тавтологію) зрозуміло, що зовсім не те боліло ініціаторам постанови. Йшлося, насамперед, про банальні ідеологічні мотиви, що мають зовсім небанальні наслідки. Вкотре Україна підтвердила репутацію держави, яка не тільки не бажає попрощатись із тоталітарним минулим, а й дбає про його вшанування на найвищому рівні. Яким би парадоксом це не видавалося, і скільки б ви не крутили пальцем біля скроні, — у незалежній державі святкують річницю тих, хто боровся з її незалежністю. Про роль комсомолу як вірного помічника комуністичної партії нагадувати зайве. Документ своєю назвою передбачає також “посилення ролі молодіжних громадських організацій у виховній роботі з молоддю”. Гай-гай, скільки ж іще води має спливти, щоб комсомол перестав нарешті вважатися єдиним об’єднанням, що подбає про “виховну роботу”? По щирості, то в державі давно існує купа інших організацій, у тому числі і націонал-патріотичного спрямування, які успішно працюють із підростаючим поколінням, — не маючи жодної державної підтримки і не сподіваючись на постанови Верховної Ради про відзначення чергової річниці. Наприклад, скаутський рух в Україні. Не варто сподіватися такої уваги від тих, хто досі не розлучився з комсомолом. Незважаючи на солідні черевця, лисини, рахунки в банках і вік. Вони і справді завдячують комсомолу багато чим: стабільним бізнесом, можливістю надати дітям закордонну освіту, нарешті, мандатом депутата. Левова частка депутатського корпусу — вчорашні комсомольські функціонери. Незалежно від того, з ким вони сьогодні: з більшістю чи з опозицією. Тим, що стали опозиціонерами, комсомол допоміг склепати революційний імідж: наприкінці вісімдесятих іна початку дев’яностих комсомольському ватажкові цілком вистачало голосно кинути “фе!” вчорашнім соратникам, аби зажити собі слави полум’яного борця за волю України. Виходячи з організації, багатьом вдавалося прихопити із собою як не якусь комсомольську копійку, то бодай трохи майна. Кар’єри молодих політиків тоді робилися легко. Тим, що сьогодні називаються більшовиками, комсомол дав ще більше, бо вони демонстративно з нього не виходили — теж із суто прагматичних міркувань. І, як виявилося, не програли. Найвідоміші комсомольці сьогодні керують Нацбанком (С.Тигіпко), державним туризмом (В.Цибух) та безліччю інших структур. І ви хочете, щоб ці та їм подібні люди не ностальгували за комсомолом? Одне втішає: “85-річний комсомолець” звучить так само обнадійливо, як “новісіньке порохно”. Малюнок В. Джеваги z Людмила ПУСТЕЛЬНИК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин