Без мови немає нації · с. 1сторінка оригіналу ↗
² СЛАВУ СВЯТУЮ... 9 БЕРЕЗНЯ 2004 РОКУ: НА ФОНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Слово Просвіти, №11 за 2004 рік
Фото Г. Оборської
“Просвіта”, Українська Народна партія, “Собор”, — усі, хто входить у блок Віктора Ющенка “Наша Україна”, під егідою невтомної Олени Фещенко. Хор Народного дому №1 з Івано-Франківська виконував Шевченкові пісні. Автор нашої газети, краєзнавець і просвітянин Михайло Іщенко зболено й пристрасно розповів учням із Богородчан та Бродів про вогняний подвиг їхнього земляка Олекси Гірника. “Молода Просвіта” та її чільник Віталій Мороз — студенти престижних київських вузів, незвичайно притихлі і серйозні, вдивлялися в живий плин Дніпра, канівське небо, означене постаттю Шевченка, переживали ті почуття, які переймають кожного, хто вперше кладе квітку на Тарасову могилу, аби ще й ще приходити сюди, — так само, як ті, хто стояв з ними плечем до плеча. Політичні й життєво-соціальні реалії на фоні 190- річчя з дня народження Тараса Шевченка 9 березня 2004 року означені й тою сотнею міліціянтів, що стояли на всіх перехрестях по дорозі з Києва до Канева, пантруючи її від подорожніх для владного кортежу, учасники якого, примчавши на
Чернечу гору, навіть не зволили привітатися з присутніми та зронити до них пару слів; і відсутністю вчительки української мови у школі села Кирилівка (Керелівка), яку злидні погнали в Португалію на заробітки; і закритим на реконструкцію музеєм у Національному заповіднику; і несподіваним вояжем Сабоданівського синкліту на могилу Тараса з відправою за упокій святого Тарасія напередодні ювілею; і тотальною національною неграмотністю влади, яка, вочевидь, не знає “Кобзаря”, — а варто було б перечитати бодай “Гайдамаків”; і тими злиднями, що заважають усім бажаючим приїхати на Чернечу гору; і концертом одеського гумориста Жванецького, — саме десятого березня, в день пам’яті Поета, в Національному (зденаціоналізованому) Палаці “Україна”… Та є й інші реалії — це й зростання популярності “Кобзаря”, всенародна підтримка в Україні просвітянської акції “Збудуймо Тарасову церкву!”, нові експозиції в музеях та вихід нових книг всеукраїнської Шевченкіани, і, найголовніше, — бажання ще й ще перечитувати, всотувати Його безсмертне, апостольське Слово, звернене до Нації: “Через Лету бездонную Та каламутную Перепливем, перенесем І славу святую — Молодую безвічную”. Тож борімося, братове, не втрачаймо сили Шевченкового духу, його галерницького терпіння і вогняної непокори, його божественної любові до України, протистояння чужинцям, які намагаються правити нашим народом. Бо, попри все, — 9 березня, в день народження Шевченка, небо над Каневом милувало нас сонцем. Чи — благословінням Тарасовим?..
z
Любов ГОЛОТА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
