Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Очевидець і літописець · с. 12сторінка оригіналу ↗

300 БІЙЦІВ ІВАНА БОГУНА ПРО АВТОРА

Слово Просвіти, №11 за 2004 рік

Природа наділила Івана Богуна винятковою вродою, статурою, глибиною розуму і таланту-хисту. Як всесвітній унікум, він вражав усіх прихильників і ворогів. Італійський священик Джованні Скарабеллі стверджує, що Іван Богун та італієць Джузеппе Ґарибальді — це два найбільші лицарі світу!.. Навіть один із “ворогів” — польський видатний історикознавець, критик І. Роллє писав, що “з 80-ти діячів Хмельниччини Іван Богун — найпрекрасніший, поєднанував розум, військові здібності, незалежність характеру, не заплямував себе жорстокістю, відзначився високою моральністю й вірністю високим ідеалам”. Його знали, любили, шанували, подивляли, ним захоплювались. У літературі, в народі про нього казали: характерник, чародій, хитрий, кмітливий, віщун, маг, пророк… Моментально та чітко окреслені складні плани при найскладніших воєнних маневрах, діях, орієнтації, зміні тактик — і то все блискавично, непомильно, правильно і на найвищому рівні. І хоча ми мало знаємо про Івана Богуна, але відомо, що він походив із дрібної української шляхти, з дитинства мав велику спрагу до знань, до військової справи, успішно навчався в Острозькій Академії, у 17—18 років закохався, мав потяг до пласту, спорту, ґарту тіла та душі. Не має точних даних про місце його народження, але знаємо, що це — Вінниччина, Поділля… У 1637—1638 рр. під час козацько-селянського повстання він перервав навчання і, пройшовши короткочасну “муштру” на Запорозькій Січі, взяв участь у тім повстанні. Іван Богун у час визвольної війни стає для Богдана Хмельницького радником, надійним воїном. У 1649 р., перебуваючи в сотні Чигиринського полку, Іван Богун відзначився вражаючими військовими здібностями, і через рік його було призначено вінницьким (кальницьким) полковником. А потім — знову бої. Бої — і перемоги… Особливою висотою військового таланту вразив усіх Іван Богун при обороні Вінниці в березні 1651 року. Такі ж воєнні “трюки” маневрувань повторював і під Пилявцями (але вже не з ополонками, а із загостреними частоколами). Знову переміг. Він ніби гіпнотизував ворога, заманюючи і спрямовуючи його у пастку. Слава про Богуна щораз більше зростала. У переговорах із Богданом Хмельницьким король польський Ян II Казимир умовляв Богдана Хмельницького, щоб той за будь-яку ціну віддав їм Івана Богуна. Апогеєм слави Івана Богуна стало Берестечко в червні 1651 року. Адже це була битва, якої не знала Європа до ХХ століття! Всебічно озброєна 200-тисячна армія польського короля Яна II Казимира з благословення своїх духівників рушила на чужі землі. Від Сокаля до Берестечка, як мурашва, вкрила наші села. Люди брали коси, сокири, освячували їх в Охлонівській церкві Святого Миколая і йшли на поміч козакам. Шляхетські війська біля Берестечка зупинилися. Гетьман Богдан Хмельницький підводив, формував полки та очікував кінноти Іслам-Гірея III, який вимагав від Хмельницького не розпочинати бою до приходу татар. 16 червня орда прибула. 28 червня почався страшний бій. Здригнулася, застогнала земля, потемніло небо. Полк Івана Богуна штурмом заволодів Козинським Замком і зруйнував його, щоб у подальшому замок не став укріпленням для ворога. Ворожа армія пішла в наступ на крило татар — і тут перший убитий мурза впав головою до “своїх” (це в татар дуже поганий знак). Далі вбито брата хана — Амурата, поранено Іслам-Гірея III. 30 червня татари раптово залишають поле битви. Богдан Хмельницький, залишивши наказним гетьманом Джаджалія, разом із полковником Іваном Виговським кинувся за татарами, щоб наздогнати, переконати й повернути назад. Козаки частково відступили, і під орудою Івана Богуна звели укріплення, щоб стримувати наступ. Наказний гетьман Джаджалій посилає своїх послів на переговори до короля польського, але король навіть не прийняв їх. Козаки й селяни вчинили бунт. Наступ ворога безустанно продовжувався. Козацький табір з обуренням вимагав, щоб Джаджалій поклав булаву, — благали порятунку в Івана Богуна. Під грім гармат, свист стріл, іржання коней, при страшній зливі, де на відстані списа нічого не видно, вкрай затиснені кільцем оточень, кричали, благали Івана Богуна: “Бери булаву! Рятуй військо!” Через два дні після свята Івана Хрестителя, свого Ангела-охоронця, Іван Богун, низенько поклонившись, узяв булаву: “Всі на місця, всі воєдино — гатити три греблі через болота, через річку Пляшівку”. А потім співчутливе, але таке зворушливе: “Браття, хто в Бога вірує, ставайте на прю, на останній бій, щоб хоч якось спинити наступ ворога для порятунку інших, для виведення з облоги військ”. І стали ТРИСТА зви- Євгенія ЛЕЩУК родом із хутора Млинець села Квасів, що на Волині. Поетеса, авторка десяти поетичних збірок, багатьох пісень про Івана Богуна. Підготувала і видала альбом “Берестечко — свята дорога” (готові матеріали до такого ж збірника “Вічність Івана Богуна”). Стала лауреаткою міжнародних літературних премій (Італія). Неабиякий успіх мала її збірка “Срібна троянда” з перекладами поезій італійською мовою… Із березня 2002 року — голова зареєстрованого Доброчинного громадського фонду “Богун” для спорудження пам’ятника козацькому полковникові. Багато років пані Євгенія працює над історичними джерелами, збираючи й систематизуючи відомості про життя Івана Богуна. У різних музеях вона також відшукує портрети полковника, роблячи календарики й портретні листівки із власними піснями про Богуна, збираючи таким чином пожертвування на пам’ятник народному героєві. На жаль, ці кошти сьогодні не дозволяють здійснити задум, а важка хвороба пані Євгенії наразі ускладнює її діяльність. Тому зацікавленим читачам повідомляємо, що пожертви на спорудження пам’ятника Іванові Богуну можна вносити на рахунки в АК “Промінвестбанку” України м. Львова (м. Львів, вул. Академіка Гнатюка, 2, МФО 325633): гривні — №26001301413411/980, долари США — №26001301413411/840, євро — №26001301413411/978; ЗКПО Фонду №26170780. Крім того, пані Євгенія звертається до всіх священиків і Церков України, аби щорічно 17 лютого служити панахиду по Іванові Богуну.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин