На допомогу школі · “Вчіться складно говорити своїм рідним словом”. Сидір Воробкевич · с. 6сторінка оригіналу ↗
УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПІДГОТОВКА ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Слово Просвіти, №11 за 2009 рік
Іван ЮЩУК, професор
Продовження. Початок у ч. 1, 2, 3, 5, 7, 9 за 2009 р.
кох значеннях — багатозначністю (полісемією). Більшість загальновживаних слів української мови — багатозначні. Наприклад, у “Словнику української мови” зафіксовано десять значень слова крило: “літальний орган птахів”, “несуча поверхня літака”, “лопать вітряка”, “дашок над колесом автомашини”, “бокова частина будівлі”, “угруповання в політичній організації” і т. д. Кожне таке слово набуває свого конкретного значення в сполученні з іншими словами. Багатозначність не слід сплутувати з омонімією. У багатозначному слові всі його значення так чи інакше пов’язані між собою, мають щось спільне. Наприклад, значення багатозначного слова вогнище: 1) “купа дров, що горить”; 2) “місце, де розкладали вогонь”; 3) “своя оселя, родина”; 4) “центр, зосередження чогось” — випливають одне з одного. Омоніми ж (як, наприклад, луг “угіддя для сінокосу” і луг “хімічна речовина певного складу”) — це зовсім різні слова, у їхніх значеннях нема нічого спільного.
Перевірте себе. Слова випишіть у дві колонки: 1) однозначні; 2) багатозначні. Ознака, аспірин, суфікс, мас: ка, зв’язок, очерет, латунь, осмій, їжак, ондатра, удар, висота, чер: вень. Ключ. З других букв має скластися початок вислову О. Довженка: “…на дорозі з минулого в майбутнє”.
3. Пряме і переносне знаG чення слова Слово може мати пряме й переносне значення і може вживатися в прямому й переносному значенні. Пряме значення слова — його основне, як правило, первинне значення. Наприклад, пряме значення слова полотно — “лляна, конопляна, бавовняна тканина особливого переплетення”. Воно пригадується першим, коли ми чуємо це слово. Переносне значення слова — одне зі значень багатозначного слова, яке виникло й закріпилося за ним внаслідок перенесення назви з одного предмета чи явища на інший предмет чи явище за подібністю. Переносне значення завжди вторинне і пов’язане з основним, прямим значенням. Наприклад, значення слова полотно “картина художника”, “проїзна частина дороги”, “плоска тонка частина інструмента (пилки, ножівки)” — переносні. Слово, вжите в прямому значенні, означає звичайну назву предмета, дії чи ознаки. Наприклад, слово полотно у реченнях: За зеленими вербами, на траві білиться три шматки полотна (І. Нечуй:Левицький). Брюллов працював до знемоги і не міг одірватися від свого полотна (О. Іваненко). Незабаром велетенська швидка тінь майнула над залізничним полотном (О. Донченко). Полотно пилки завжди тримають перпендикулярно до різаної площини (З посібника) — вжито в прямому значенні. Названі тут цим словом речі саме так і називаються, не інакше. Слово, вжите в переносному значенні, образно характеризує предмет, дію чи ознаку за схожістю. Переносне вживання слова за своїм змістом індивідуальне і використовується тільки в певному контексті. Наприклад, у реченні: Зимовий вечір усе ткав і ткав над селом свої полотна, і вони ніжно спадали з невидимих верстатів на прихоплену морозцем землю (М. Стельмах) — слово полотно набуло переносного значення “сніговий покрив”, хоч саме по собі воно такого значення не має — ні прямого, ні переносного.
Перевірте себе. Запишіть словосполучення у дві колонки залежно від того, у якому значенні виступає прикметник: 1) у прямому; 2) у переносному. Ощадливий господар, вбивча іронія, коротка пам’ять, кривий усміх, довгий шлях, чорний день, стара історія, вдалий початок, тьмяний погляд, книжна мова, убогий розум, рясний дощ, важ: кий спогад. Ключ. З других букв прикметників має скластися закінчення вислову П. Грабовського: “Не гадаймо прожити безсумно, бо життя — то…”
4. Омоніми Слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням, називаються омонімами. Наприклад, слова: лава “вид меблів для сидіння”; лава “бойовий порядок”; лава “розплавлена маса, що виливається з вулканів”; лава “великий вибій у шахті” — це зовсім різні за значенням і походженням омоніми. Значення омонімів нічим не пов’язані між собою Омоніми бувають повні й неповні. Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах: кран “трубка із закривкою” і кран “механізм для піднімання вантажів” (обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми); моторний “швидкий” і моторний “пов’язаний з мотором” (обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками й числами). Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм: баранці “молоді барани” (має всі форми однини й множини) і баранці “піна на гребенях хвиль” (має тільки форми множини); жати “тиснути” і жати “зрізувати” (у них усі інші форми, крім форм минулого й майбутнього часів та умовного способу, різні). До омонімічних явищ у мові належать також: 1) омофони (тобто такі, що однаково звучать) — при однаковій вимові мають різне написання: кленок — клинок, греби — гриби, мене — мине, Роман — роман, Мороз — мороз; сюди слід віднести й синтаксичні омоніми — однакові звукові комплекси, один з яких є словом, другий — поєднанням слів: сонце — сон це, цеглина — це глина, доволі — до волі, потри — по три, згори — з гори; 2) омографи (тобто такі, що однаково пишуться) — при однаковому написанні мають різну вимову (різний наголос): зaмок і замoк, дорoга і дорогa, обiд і обід; 3) омоформи — мають однаковий звуковий склад тільки в певній граматичній формі: шию від шити і шию від шия; поле “лан” і поле від полоти; варта “сторожа” і варта від вартий.
5. Пароніми Пароніми — слова, дуже подібні за звучанням, нерідко — й за значенням‚ але не тотожні. Їх можна легко сплутати. Наприклад, небагатьма звуками різняться пароніми адресат “той, кому посилається” і адресант “той, хто посилає”; мимохіть “нехотячи” і мимохідь “проходячи мимо”; виє (від вити) і віє (від віяти); знегоди “злигодні” і незгоди “відсутність згоди” тощо.
6. Синоніми Слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням, називаються синонімами. Наприклад, однакові за значенням слова лелека, чорногуз, бусел, бузько; близькі за значенням — гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний. Два або кілька синонімів утворюють синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово — домінанта. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду‚ стилістично нейтральне, найуживаніше ів словниках синонімів ставиться першим: кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати. До складу синонімічних рядів можуть входити й фразеологізми: рано, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще йна світ не благословлялося, ще треті півні не співали, ще й чорти навкулачки не билися; здивуватися, зчудуватися, зробити великі очі, очі витріщити, скам’яніти від дива. Синонімічними бувають і нефразеологічні словосполучення: сумніватися — брати під сумнів, пообіцяти — дати обіцянку, помилитися — зробити помилку, допомогти — надати допомогу, скривдити — вчинити кривду, записувати — вести записи. Крім постійних, є також контекстуальні синоніми. Наприклад, слово тиша як із синонімічними означеннями може так само поєднуватися не лише із постійними синонімами безгомінна, беззвучна, безгучна, безшелесна, німа, а й зі словами мертва, глибока, повна, цілковита, абсолютна. Близькими до контекстуальних синонімів за роллю в мові є перифрази. Перифраза — описовий мовний зворот, ужитий для називання предмета через якусь характерну його рису: щоб у тексті не повторювати раз за разом слово Київ, вживають перифразу столиця України, місто Кия; лев — цар звірів; вугілля — чорне золото, тверде паливо; газ — блакитне паливо. Перифраза часто несе в собі оцінку явища, вона може мати позитивне, схвальне або негативне, іронічне значення. Синоніми й перифрази допомагають точніше висловити думку, уникнути повторення однакових або співзвучних слів.
Перевірте себе. Доберіть синоніми до слів: 1) жага; 2) сумління; 3) видноколо; 4) хуртовина; 5) одуріти; 6) долина; 7) тужавіти; 8) залишок; 9) поспішати; 10) пазур; 11) криця. Обрій, заметіль, сталь, кіготь, спрага, остача, совість, низина, квапитися, очманіти, тверднути. Ключ. З других букв дібраних синонімів має скластися закінчення вислову В. Сосюри: “Яке це щастя — йти землею, де ти…”
7. Антоніми Слова, протилежні за значенням, називаються антонімами. Антоніми виступають парами і завжди належать до однієї якоїсь частини мови: світло — темрява (іменники), світлий — темний (прикметники), засвічувати — гасити (дієслова), вдень — вночі (прислівники). Багатозначне слово може мати не один, а кілька різних антонімів. Це залежить від того, у сполученні з якими словами воно виступає: старий клен — молодий клен; старий зошит — новий зошит; стара олія — свіжа олія. Антоніми бувають загальновживані (постійні) і контекстуальні. Загальновживані антоніми мають протилежне значення й поза контекстом (сум — радість); контекстуальні ж набувають протилежного значення лише в контексті внаслідок переносного вживання слова. Наприклад, у вислові М. Рильського Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля завдяки контекстові сприймаються як антоніми пари слів пишний — сумний, яр — провалля.
Перевірте себе. Доберіть антоніми до слів: 1) хворий; 2) твердий; 3) пасивний; 4) ненависть; 5) довгий; 6) невдача. Любов, успіх, здоровий, м’я: кий, активний, короткий. Ключ. З перших букв дібраних антонімів має скластися двічі пропущене слово у вислові П. Грабовського: “…кохайтесь в освіті, …розширюйте ум”.
Далі буде.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
