Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Шевченкіана · “Вклонитися Кобзареві прийшли всі: від найменшої дитини до найстаршої людини”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ЕСТАФЕТА

Слово Просвіти, №11 за 2009 рік

ІВАНОGФРАНКІВЩИНА Протягом недовгих літ життя Тарас Шевченко зорав свою ниву і засіяв її словом добра, любові, правди та волі. Тож і ми, просвітяни, кинули чисті зерна великої вдячності на Шевченкову ниву, чия сила могутня, глибинна, неперебутня. Вклонитися Кобзареві прийшли всі: від найменшої дитини до найстаршої людини. Для організації й проведення ювілейних заходів просвітяни Івано-Франківщини використали найсучасніші технічні засоби. Дуже яскравими вдалися виставки просвітян “Шевченкіана у вишивці” Н. Синиці, “Шевченкіана у нумізматиці” І. Заграновського та “Шевченко і Прикарпаття” П. Арсенича. Зі святковим словом на вечорі виступив доктор історичних наук, академік, почесний член “Просвіти”, автор трилогії “Шевченкіана і Шашкевичіана” Володимир Грабовецький. Мистецькі дарунки у вінок Кобзареві зробили школярі Степан Белей, Максим Стасюк, Марічка Слободян, Інна Калугіна, вихованці дошкільних закладів, зокрема школи-садка №7 (керівник Наталія Бардюк), студенти вищих навчальних закладів Ірина Стецька та Мар’яна Бідочка. У другому відділенні дійства виступили викладачі Віолета Дутчак та Любов Литвинчук, хори Союзу Українок та “Червона калина”, вокаль- ТЕРНОПІЛЬЩИНА “Тарас Шевченко і Бережанська земля” — так назвав свою книжку письменник і журналіст Василь Шевчук. Видання, яке побачило світ наприкінці 2008 року, одразу привернуло увагу краєзнавців та шанувальників великого сина України. Продовжуючи історико-мемуарний тритомник “Бережанська Земля”, автор поставив за мету показати духовну присутність Кобзаря у нашому краї. Водночас згадано й найновіші видання на тему Шевченкіани, зокрема “Т. Шевченко і Запоріжжя” (Петро Ребро), “Тарас Шевченко на Тернопільщині” (Ігор Дуда, Богдан Мельничук). У розділі “Словами правди і любові…” подано добірку віршованих і прозових уривків творів відомих українських письменників О. Афанасьєва-Чужбинського, О. Навроцького, Олени Пчілки, Б. Грінченка, В. Стефаника, І. Франка, М. Рильського та інших. Розділ “З його іменем (замість передмови)” представляє В. Пришляк — кандидат історичних наук, доцент Волинського НУ ім. Лесі Українки. У семи розділах видання В. Савчук змальовує шлях осягання величі Шевченка мешканцями краю, закоханими у високе поетичне Кобзареве слово, співзвучне пісенній українській душі. Велика заслуга автора, що він зібрав важливі факти свідчень любові до слова й імені Шевченка на наших теренах. Скажімо, в першому томі видання “Бережанська Земля” (Нью-Йорк, 1970), вміщено спогади колишніх гімназистів про вшанування Шевченка в Бережанській гімназії, у просвітянських колах. Увагу читачів привернуть текст промови Богдана Лепкого у Відні 1917 року на честь Великого Кобзаря, короткі біографії перших членів НТШ — І. Джиджори, З. Кузелі; матеріали про спорудження першого пам’ятника Т. Шевченкові в Жукові, в інших населених пунктах; розповіді про художників, скульпторів, архітекторів, громадських діячів краю. Нариси та світлини присвячено відкриттю пам’ятника Т. Шевченку в Бережанах 30 серпня 1992-го — у першу річницю проголошення незалежності України. Видання розповідає й про Лепківську Шевченкіану, зібрання філателістів О. Караневича та О. Поливка, подає спогади краян про вшанування Шевченка в різні роки культурно-освітніми, громадсько-політичними організаціями, зокрема осередком товариства “Просвіта”. “Слово Тараса живе, діє, світить у наші долі, як сонце” — ці слова Василя Савчука — девіз усіх, хто закоханий у Кобзареве слово. Тетяна БУДАР, м. Бережани Тернопільської обл. ний ансамбль “Дівчата” і солістка Ніна Бакай. Шану Кобзареві склали учасники самодіяльної народної чоловічої хорової капели “Сурма” медичної академії (керівник — заслужений працівник культури, кандидат медичних наук, доцент Богдан Волосянко). Наступного дня у Народному домі “Просвіта” до Шевченкіани долучилися колективи і виконавці музичного училища імені Дениса Січинського: академічний хор (художній керівник і диригент Григорій Керниця), духовий оркестр (художній керівник і диригент Петро Гун-дер), капела бандуристів (художній керівник і диригент Марія Лахняк), оркестр народних інструментів (художній керівник і диригент Роман Сич), вокальний ансамбль (керівник Володимир Сидорак), квінтет бандуристів (керівник Марія Лахняк), ансамбль скрипалів (керівник Любов Литвинчук), ансамбль народної музики (керівник Василь Ровенко) та квартет саксофоністів під керівництвом Ігоря Піцюри. Завершуємо Шевченкіану 29 березня у Народному домі “Просвіта”: виступатиме неповторний колектив “Червона калина” (керівник В. Зварун) Івано-Франківського міського об’єднання “Просвіти”. Михайлина БОДНАР, завідувач культурно-масової і редакційної роботи обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, м. Івано-Франківськ КОНКУРС У Києві конкурс декламаторів творів Шевченка проводять увосьме. Організатори — ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка спільно з Головним управлінням освіти і науки міста. Цього року, за словами заступника начальника управління Василя Герасименка, в конкурсі брали участь десятки тисяч школярів. До фіналу вийшли 28 учнів. Фіналісти виступали в Національному музеї Тараса Шевченка. Непогано було б поміркувати про більшу залу для учасників наступних конкурсів — ця для таких заходів замала. Член журі Анатолій Качан, член НСПУ, лауреат літературної премії ім. Лесі Українки, поділився роздумами, пропозиціями: “Серед дітей є талановиті декламатори, а міської школи такого напряму, де викладали б фахівці, немає. Колись при республіканському радіо була школа юних дикторів, але вона Ірина Омелянчук Дмитро Смага й Алла Мирончик ЛІТЕРАТУРНОG МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ Національний музей літератури України втілював програму “Вшановуємо Тараса Шевченка” з 2 до 13 березня. До неї входили тематичні екскурсії, літературно-- музичні композиції, вистави. В них узяли участь студенти Київського національного університету культури і мистецтв, лектор і піаністка Тернопільського відділення Національної музичної спілки Мирослава Зайко, учасники літературного театру “З Уст Річ” ПТУ- 22 з Переяслава-Хмельницького, інші колективи. Особливо вразила композиція за поемою Т. Шевченка “Сон” у виконанні студентів Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого та театру “Кут” з Переяслава-Хмельницького (автор ідеї Л. Дорошко, спільний проект з Міністерством культури і туризму України). Здається, знаєш кожен рядок Шевченкової поеми, а таке прочитання — вперше. Завершив його актор театру “Кут”, який перегорнув найстрашніші сторінки української історії через трагічні долі поетів Євгена Плужника, Юрія Клена, Василя Стуса, Тараса Мельничука. І завершив словами Кобзаря, сказаними майже півтора століття тому: “Обніміться, ж брати мої. Молю вас, благаю!” припинила існування. Добре було б організувати такі гуртки при НСПУ, Будинку вчителя, міському Палаці школярів, Театрі юного глядача тощо”. Тим часом читці дивували широким діапазоном добору творів, майстерністю і своєрідністю прочитання Тарасових поезій. Це як вишитий рушник чи сорочка — стиль однаковий, а кожен візерунок особливий, неповторний. “Лілея” Марії Касянович з 315-ої гімназії та Єлизавети Назарець з ДПТЗ “Міжреґіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва” — зовсім не схожі. Втім, це чи не єдиний випадок читання того самого твору. Популярністю в дівчат користувалися мотиви знівеченого дівочого життя, стоптаного цвіту, тих нещасливих молодих жінок, яких жорстоко карало зневагою тогочасне суспільство. Вони так переймалися своїми ролями, що зримо відчувалася присутність України позаминулого століття. І аж серце заходилося від співчуття цим “наймичкам”, “Маринам”, “утопленим”, “відьмам”... А хлопці віддавали перевагу патріотичним, сатиричним, філософським поезіям. Гідних представників визначили всі райони Києва. Журі не одразу дійшло спільної думки щодо переможців. У композиціях (групові постановки) перше місце посіли Дмитро Смага й Алла Мирончик зі спеціалізованої школи №152 Деснянського району, друге — Олексій Вертипорох, Костянтин Кириченко і Максим Михальчук з Київського військового ліцею імені Івана Богуна, а третє — Яніна Скоробагатько й Олена Петросюк зі школи №196 Святошинського району. Серед читців перше місце посіла Анна Захарченко з гімназії №48, яка вразила не лише читанням уривка з поеми “Великий льох”, а й чудовим костюмом Ангела; друге — Анна Снігур зі школи №41 Шевченківського району за читання поеми “Утоплена”; третє поділили Мадіна Мамедова та Світлана Білобров. Остання презентувала власні вірші, присвячені Кобзареві. Це свято переконало, що молоде покоління нарешті дослухається до Шевченка “І забудеться срамотня Давняя година, І оживе добра слава, Слава України”. Надія КИР’ЯН Фото Ксенії ГЛАДИШЕВОЇ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин