Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “У чому полягає справжня велич митця? У здатності бачити дрібниці рентгенівським зором”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ЧИ АДЕКВАТНО САМОМУ ШЕВЧЕНКУ?

Слово Просвіти, №11 за 2011 рік

Зрозуміло, що місце пам’яті — це певний географічний простір, на якому сконцентровано те, що може допомогти усвідомити історію й час митця, його життя і світогляд, усвідомити, в який спосіб художнє слово стало поштовхом до національного оновлення, відродження, до утвердження національної гідності. Насправді, шлях до великого починається з розуміння малих і простих речей. Місце пам’яті — це автентичний калейдоскоп життя людини, якій судилося бути реформатором, творцем національної самототожності. Шевченко обрав українську мову, ідентифікуючи себе з Україною (Украйною, Вкраїною). На той час важко було говорити про українців, бо передовсім треба було окреслити межі “свого” національного простору. Була імперія, але імперська ідентичність для Шевченка стала неприйнятною, порожньою ідеологемою, в якій захлиналася національна свобода історичного вибору. Якою сьогодні має бути дорога до Шевченка? Мабуть, адекватною самому Шевченку. А що можна нині побачити в Канівському заповіднику? Якою є експозиція в Музеї, що має допомогти нам віднайти Шевченкову Вкраїну? Новий формат “Шевченка” в Каневі вражає технологічною піротехнікою, але тут стало дуже мало Шевченка. У чому полягає справжня велич митця? У здатності бачити дрібниці рентгенівським зором. Шевченко бачив світ в унікальний спосіб, і, як сьогодні переконують мистецтвознавці, ця унікальність виявляється, зокрема, в його малярських роботах. Маленькі “портрети-медальйони”, які малював Т. Шевченко, — це майстерне відтворення Фото Олеся Дмитренка Фрагмент експозиції в музеї Т. Шевченка в Каневі внутрішнього життя людини в усій психологічній палітрі (в мініатюрних роботах Шевченка — десятки відтінків). Геній бачив дрібниці, а тому світ його фантазії незбагненний, розмаїтий. Чи можна передати цю антикварну точність мистецького ока, якщо збільшити первісно мініатюрні роботи в десятки разів? Одразу виникає інший Шевченко, неохопний, монументальний, не настільки точний до дрібниць. Зрештою, теперішня експозиція навіть і не вказує, яким є масштаб збільшення. Ба більше: на теперішній експозиції взагалі можна знайти мінімальну кількість пояснень до експонатів. Або відвідувачі мають знати абсолютно все, або ж ця експозиція не допомагає відвідувачам наблизитися до Шевченка. Радше, поет має сприйматися як канонізований, гіпертрофований символ, монументальна ікона. Чим не продовження традиції радянського монументалізму? Комп’ютерні технології, звичайно, — це по-сучасному. Різноманітні інсталяції, скажімо, прикрашають Британський національний музей у Лондоні. Проте інсталяції мають бути не просто витвором технологій, а й також містити концепцію, співмірну з творчим генієм Шевченка. Чи можна в одному залі виставляти поряд із графікою фотороботи? І, зрештою, чи ставили собі організатори нового “формату” для Шевченка, що вони хочуть сказати своїм відвідувачам, які прийшли в гості до Шевченка? Що і Шевченко може бути симулякром? Що автентич-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин