Палітра · “Це не картини — це закодований діалог пройдешнього з сучасниками”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
М М О О Л Л И И ТТ В В А А П П ЕЕ Н Н З З Л Л ЕЕ М М
Слово Просвіти, №11 за 2011 рік
Микола ЦИМБАЛЮК Т
Сон (“На панщині...”)
Муза писані талановитими українцями. Наприклад, в етнографічному музеї народів союзу надибав унікальні ікони, писані на… висушеній рибі. У ті давні часи вони були звичайною річчю для чумака. Сьогодні ж в Україні таких днем із вогнем не знайдеш. Усе це допомагало формуванню національної свідомості, піднімало світоглядне видноколо, позначилося на пошуках свого місця в мистецтві. Як переважна більшість тогочасних молодих художників перехворів і він на авангард. Був період, коли хотілося малювати щось під імпресіоністів (Моне, Сезанн, Гоген,
Чернець
“Моя Україна” — таку назву має виставка народного художника України, професора Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, лауреата Шевченківської премії Феодосія ГУМЕ- НЮКА, що місяць тому відкрилася у Чернігові. А нещодавно у Києві, 1 березня, в Національному музеї літератури відкрилася ще одна його виставка — “Жива душа поетова святая…”, де представлені полотна митця за мотивами Кобзаря.
ого дня зал був вщерть заповнений: письменники, журналісти, колеги-художники, викладачі, чиновники і просто шанувальники його таланту. На відкритті тримали слово друзі художника, мистецтвознавці. До глибини душі зворушили гостей пісні, зокрема і на слова Шевченка, у виконанні Тараса Компаніченка. При цій нагоді не втримався від спогадів і Феодосій Гуменюк. Колись він теж вчився грати на бандурі. Як тільки починав — “Взяв би я бандуру…”, донька Улянка лагідно просила: — Тату, поклади, де взяв… І тоді він знову брався за пензель. Хтозна, якого бандуриста ми втратили, але те, що народна дума, українська мелодика і пісня справили магічний вплив на талант і самобутність художника, то це поза сумнівом. Ось майже півстоліття як він ятрить, розбурхує, голубить не тільки свою, а й душі людські яскраво-барвистими, неповторними образами своєї, нашої України. Для нього, як і для нас, вона найкрасивіша, найдорожча, вона — свята. Феодосій (з грецької — Богом даний) як і його тезка-святий — Печерський, щобожий день молиться за її долю своїм пензлем. Багато із його ранніх полотен як назви молитов: “Вірність Україні” (1972), “Священний край” (1974), “Моя Україна” (1976), “Мій край” (1980). Як правило, ключ до розуміння творчості художника лежить у його житті. Воно ж у Феодосія було непростим. Канва його писалася здебільшого червоними і чорними мазками: народився у розпал Другої світової (1941) на Вінниччині; молодість провів і ази науки здобував у Дніпропетровську; затим пішов у світ широкий: навчання в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна, а потім — робота в Росії. Досить тривалий час йому довелося проживати за межами України. Будучи неординарною особистістю, маючи талант від Бога, Феодосій міг би стати російським художником (до речі, він член Спілки художників РФ), і, чого гріха таїти, не поневірятись і жити безбідно. З розкритими обіймами його прийняли б у США, Канаді, Франції і теж міг би… Міг би, але не став…
шли своє пристановище у підмурівках пишних палаців Петрового града. Опинившись в іншомовному середовищі, в атмосфері пануючої культури справжня особистість не поглинається, не асимілюється — вона вивищується своєю творчістю і утверджується. Цьому яскравий доказ сам Феодосій Гуменюк. За якийсь час там, на чужині, він “обріс” земляками-українцями. Спочатку збиралися на приватні вечірки, згодом створили і братство. Допитливий від природи і з постійною непогамованою спрагою до знань Феодосій став постійним відвідувачем одного з найбагатших книгосховищ — бібліотеки ім. Салтикова-
Ренуар), про яких чув і раніше. На жаль, із їхніми оригінальними полотнами ознайомився пізніше в Парижі. Особливо
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
