Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Доля на тлі історії · “Попіл Клааса стукає в серця дітей, чиїх безневинних батьків закатували більшовики”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Вічна пам’ять Миколі ПЛАВ’ЮКУ

Слово Просвіти, №11 за 2012 рік

рантка третього року навчання. Ми розібрали та впорядкували рукопис конспекту лекцій Мака! ра Русанівського з історії нової літератури. Були просто щасливі. За тих умов, коли не мали “Нари! су історії української літератури”, виданого в Уфі, а тритомна “Істо! рія української літератури” М. С. Возняка закінчувалася ХVIII сто! літтям, ліпшого посібника для вивчення літератури XIX століття просто не існувало. Я позичив цей конспект на кілька вечорів, переписав. І ось він переді мною, зберігся!таки, не запропастився за ці роки. На фесійну кар’єру в компанії “Ессекс Пекерс”. Активно працював в українському громадському житті. Був членом Президії (1956), заступником Голови, а з 1956 і до 1966 рр. М. Плав’юк — Голова Українського Національного Об’єднання, найавторитетнішої української організації в Канаді. Водночас він займає керівні позиції в Організації Українських Націоналістів, де з 1964 р. став членом Проводу, у 1960—1970 рр. очолював Координаційну Раду Ідеологічно Споріднених Націоналістичних Організацій (ІСНО). З 1979 р. М. Плав’юк — Голова Організації Українських націоналістів на еміграції. 1993 року в Києві ХІІ Великий Збір Українських Націоналістів обрав М. Плав’юка Головою ОУН. М. Плав’юк виступив одним з ініціаторів створення та був безпосереднім організатором Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ). На Першому Конгресі СКВУ (1967) його було обрано генеральним звороті титульного листа стоїть “Лекції Русанівського в КДУ 1940—41 рр.” На жаль, конспект Русанівського я скопіював не повністю. За браком часу пере! писав тільки кілька тем, а саме: “Гулак!Артемовський”, “Євген Гребінка”, “Григорій Федоро! вич Квітка!Основ’яненко”, “Література 30—40 рр.”, і части! ну теми “Початок діяльності Кирило!Мефодіївського братс! тва 1846 року”. Звичайно, через брак повного тексту лекцій сьогодні важко оці! нювати конспект Русанівського загалом, як завершальний курс секретарем, на наступних форумах — віц е – п р е з и д е н т о м (1973—1978), президентом СКВУ (1978— 1980). Із 1988 р. Микола Плав’юк — віце-президент, а з грудня 1988- го Президент Державного Центру Української Народної Республіки у вигнанні, який діяв в еміграції та був безперервним леґітимним носієм Української державності від 1917 року. Із проголошенням Незалежності України Державний Центр УНР в екзилі ухвалив рішення про передачу повноважень діючій владі незалежної України. У серпні 1992 р. в Києві відбулася урочиста передача повноважень та історичних атрибутів влади (клейнодів) Президентові, Голові Верховної Ради та Прем’єр-міністрові України. “Історії української літерату! ри”. Але теми, які я зберіг, розроблені на високому нау! ково!теоретичному рівні. Добре продумана періодиза! ція творчості письменників, детальний аналіз творів, ши! рокий погляд на літератур! ний процес. Цю позитивну якість конспекту Русанів! ського я особливо збагнув то! ді, коли довелося читати ана! логічний курс у Львівському університеті. Щиро зізнаюся: для своїх лекцій я черпав матеріал не тільки з першодруків і нау! кових досліджень минулого, дещо брав із конспекту Руса! нівського. Я знаходив там багато такого, чого не давали сучасні історико!літературні курси, підручники, наприк! лад, “Історія української лі! тератури (перша половина XIX століття) за редакцією І. П. Скрипника (К. Вища школа, 1980). Один лише приклад. Творчість Гулака! Артемовського в підручнику розкрита не повно, місцями поверхово. Автори недооці! нили переробки філософ! ських од Горація, значення балади “Рибалка” для роз! витку українського роман! тизму. На мій погляд, варте ува! ги твердження Русанівсько! го, що “переробки Гораціє! вих од — це не менш цікаве явище в творчості Гулака, ніж його байки й балади, треба розглядати їх як вільне наслідування Горацієвих мо! тивів” (автори підручника бачили в них тільки “ідейний консерватизм”). Так само і щодо балад “Рибал! ка” та “Твардовський”. Автор до! водить, що Гулак створив новий жанр — ліричну поезію, насичену романтичними елементами. Такими ж підходами до твор! чості українських письменників першої чверті XIX століття, що ха! рактеризуються пошуками рис їх! ньої літературно!творчої само! стійності і майстерності, позначе! ні теми про Є. Гребінку й Г. Квіт! ку!Основ’яненка. Глибоке знання фактичного матеріалу, кваліфіко! ваний літературознавчий аналіз, а Із 1993 року М. Плав’юку Указом Президента України було надано українське громадянство. В Україні М. Плав’юк незмінно з 1993 року очолював Організацію Українських Націоналістів, заснував і очолив Фундацію ім. О. Ольжича, Видавництво ім. Олени Теліги, став ініціатором створен-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин