Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» · “Політики ділять Україну, і в цьому найбільша небезпека”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №11 за 2012 рік

Слово Просвіти, №11 за 2012 рік

Нові виклики та загрози Павло МОВЧАН: — Наша тема дуже серйозна. Мовні, історичні, культурні, патріотичні складові сьогоднішньої розмови — це проблеми національної безпеки держави. На Центральному Правлінні “Просвіти” ми ухвалили провести цю розмову у зв’язку з новими викликами після публікацій новообраного президента Росії Володимира Путіна в газетах “Известия” і “Независимой газете”. Які наші перспективи? Якщо “Русскій мір” затоплює вже сьогодні половину України, то можна лише уявити, яка нова висока асимілятивна хвиля чекає на нас. Це вже будуть не просто сирні, економічні, газові війни. Це — глобальніше. Нас бачать лише в новій інтегрованій імперії, імперії Путіна. Нам необхідно це усвідомити… Ми звернулися до Ради нацбезпеки і віце-прем’єра з гуманітарних питань, аби розглянути мовні, історичні, патріотичні, культурні, інформаційні питання як складові цілісності підвалин нашого національного буття. Якщо не буде цього усвідомлення, тоді треба говорити про системну роботу з демонтажу української держави. Хто це робить? Ініціатором і головним промоутером є міністр освіти, адже від нього йдуть усі загрози. Задовго до того, як Путін сформулював свою, можна сказати, нову стратегію щодо пострадянського простору, міністр освіти вже виявляв такі ініціативи: починаючи від вільного вибору мови навчання дітей і закінчуючи програмою комуністичного виховання на радянських зразках, на особі Йосипа Проклятого, якому ставлять нові пам’ятники. Нам повертають ці образи, а ми спокійно спостерігаємо. Чому потурає цьому влада? Адже це загрози нашій національній ідентичності. Сьогодні за соціологічними опитуваннями в Росії 25 % росіян нас вважають чужими, це величезна кількість. Із нас формують образ ворога, як раніше з Грузії. Якщо путінський режим, що залишатиметься при владі ще довгий час, не виведе Росію з економічної кризи, яку прогнозують європейські аналітики сусідній державі, що чекає нашу країну? Найбільш вразлива, найбільш незахищена державна структура на пострадянському просторі — українська. Саме тому ми вписали у сьогоднішню розмову питання, які є консолідуючими, патріотичними, які завжди оберігають націю. Просвітяни ніколи не стоять осторонь у відстоюванні конституційних засад нашої держави. І саме тому такий підбір доповідачів та відпозою. Нація, як відомо, це народ із власними етнічними землями. Оскільки в Україні немає російських етнічних земель, то й немає підстав для проголошення російської мови другою державною, що постійно пропонують наші депутати, які теж порушують конституційні засади: не виступають державною. У сучасній незалежній Україні мовна ситуація у Верховній Раді гірша, ніж була в Радянській Україні, бо там після ухвалення закону про державність української мови всі у ВР заговорили українською. відних тем, що протистоять загрозам “Русского міра”. Загрози реальні, як ніколи. Стратегічний план Путіна — повернення України в імперію. Проти нас працюють могутні пропагандистські технології і центри. Щомісяця російське видавництво “Империя” видає близько двох десятків псевдонаукових праць щодо України, де говориться, що ми відреклися від свого руського імені, що ми “раскольнікі, отступнікі, австрійсько-польський проект” і багато чого іншого. На це Олександр Пономарів, Павло Мовчан, Микола Нестерчук Політики ділять Україну, і в цьому найбільша небезпека, тому що мова — фермент нації. Наша мова не посіла належного місця в своїй державі, її відсувають на другий план. На початку 1990-х, коли почав діяти закон про державність української мови, ситуація була набагато кращою. Немає підстав казати, що в нас є дві України — російськомовна й українськомовна. Дві третини так званого російськомовного населення — зросійщені українці. Вони й самі не проти повернутися до рідної мови, а особливо хочуть, щоб це зробили їхні діти. Погляньмо на інші країни. Навіщо італійці, коли в середині ХІХ століття здобули незалежність, відроджували італійську мову? Адже тоді італійською розмовляла невелика кількість населення, а інші якимись говірками, діалектами, німецькоабо французько-італійським суржиком. Навіщо греки після чотирьохсотлітнього панування Туреччини відроджували грецьку мову? У Чехії, коли вона вийшла з Австро-Угорської імперії 1918 року, Прага і всі міста були майже повністю німецькомовні. Чехи не казали, що так історично склалося, вони вживали дуже суворих заходів для відродження своєї мови. Так само, коли Польща вийшла зі складу колишньої Російської імперії, була зросійщена Варшава, те-виділяються величезні кошти, підігрівають такі настрої і в Україні. Днями Болдирєв на радійному каналі “Ера” уже поділив Україну на три сегменти і сказав, що так було історично. Ідеологічні засади цієї політичної сили полягають у тому, що ми ніколи не мали своєї землі, ми тут прийшлі. Нас готують до розвалу держави, до розірвання нашої цілісності. Це політичні технології. Ми повинні давати відповіді. Це і є завданням нашого круглого столу. Українська мова та безпека держави Олександр ПОНОМАРІВ: — Почну виступ із висловлювання французького філософа Шарля Бернара: “Коли людина не розмовляє мовою держави, в якій живе, то вона або окупант, або гість, або не має розуму”. Нещодавно слухав виступ новопризначеного директора Музею народної архітектури та побуту, який говорив мовою чужої держави. До якої з трьох наведених вище категорій він належить: окупант, гість чи не має розуму? На жаль, він не єдиний. Начальник Державного телебачення пан Бенкендорф демонстративно не розмовляє українською, не часто почуєш її й від міністрів, і таких прикладів багато. Я вважаю, що українська мова, а отже, й держава перебуває під загро-

Продовження статті з попередньої сторінки — фрагмент сторінки

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин