Шевченкіана · “І мене в сем’ї великій...” · с. 3сторінка оригіналу ↗
«Із Кременця в Дубно...»
Слово Просвіти, №11 за 2013 рік
дорогою з Почаєва до Житомира відвідав саме ці населені пункти. Тому Рівненська обласна організація Національної спілки письменників України 1989 року зініціювала шевченківську естафету “Дорогами поета на Рівненщині”. Відтоді цей захід — щорічна традиція, своєрідна данина пам’яті про перебування Тараса Шевченка в колишній Великій Волині, де молодий художник та етнограф за завданням Київської археографічної комісії здійснював замальовки культурноісторичних пам’яток краю.
Цьогоріч символічною зупинкою Шевченківської естафети на Рівненщині став Здолбунівський район. Бо саме там у селі Гільча є джерело святого Миколая, з якого Тарас Шевченко втамовував спрагу восени 1846 року. Мистецьке свято в рамках Шевченківської естафети розпочалося із покладання квітів до пам’ятника Кобзареві та урочистого мітингу, на якому про велич духу українського генія, про його геніальну спадщину, про те, наскільки Кобзареві заповіти актуальні для нинішнього часу, натхненно говорили голова Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України Лідія Рибенко, письменники Степан Бабій, Валентина Люліч, Микола Береза, Євген Цимбалюк, Юлія Бондючна, Василь Басараба. Потім відбувся літературно-мистецький вечір у будинку культури ПАТ “Волинь-цемент”. Тут діяла виставка здолбунівських народних умільців, звучало письменницьке слово, свій талант демонстрували декламатори, співаки, танцівники. До глибини душі пройняла пісня “Бандуристе, орле сизий” у виконанні хору Здолбунівського районного будинку культури. Не менш трепетним виявився “Шлях до Тараса” у виконанні учасників ансамблю “Візерунки”. Натхненно прозву-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
