Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Народ повстав за свою свободу, за свою гідність, за краще життя”. · Суспільство 7 · с. 7сторінка оригіналу ↗

Василь із Небесної Сотні

Слово Просвіти, №11 за 2014 рік

Борис КИРИЧОК, смт Дмитрівка Це вже вдруге за останні десятиріччя, коли події вразили не тільки Україну, а й світ. Першим був Чорнобиль. Тоді рвонув мирний атом і загинув наш земляк зі Щучої Греблі Володимир Шашенок. І ось знову “рвонуло”, тепер — у суспільстві. І знову в епіцентрі суспільного вибуху опинився уродженець Щучої Греблі — Василь Петрович ПРОХОРСЬКИЙ. Щуча Гребля виникла як Дмитрівський хутір, а тепер вона входить до складу Дмитрівської селищної ради (недолугого новотвору часів розвинутого соціалізму, якою замінили назву містечка). Радіоактивний прах Володимира Шашенка лежить у Чорнобилі, а прах Василя привезли на його малу батьківщину та поховали в центрі Дмитрівки біля обеліска Слави, де викарбувано імена земляків, що полягли на полях Другої світової війни. Отже, спочатку вибухнув світ матеріальний, а тепер духовний, народ повстав за свою свободу, за свою гідність, за краще життя. 20 лютого телефоном дізнався тривожну вість — у Києві зник Петро АНТОНЕНКО Фото Миколи ЦИМБАЛЮКА Просвітянин з Івано-Франківська Михайло Гуменяк — один із тих, хто підтримував столичний Майдан. А ще він вирощує саджанці європейської та корейської кедрової сосни. Історія цього захоплення така. 1964 року науковці Івано-Франківського інституту лісів і гір висадили такі сосни в селі Бистриця Надвірнянського району на честь150- річчя з дня народження Тараса Шевченка. Через 10 років пан Михайло, прийшовши працювати в цей інститут, захопився цікавою справою. Перші насадження кедрової сосни на той час уже підросли, дали насіння, і ентузіаст почав розводити і вирощувати саджанці. Нині на честь 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка пан Михайло подарував і сам відвіз українській громаді Санкт- Петербурга 200 саджанців кедрової сосни. Тамтешні українці висадять ці деревця у місцях, пов’язаних із життям Тараса. Також до Михайла Гуменяка звернулася група членів “Просвіти” з Канева. Вони просять надати і їм такі саджанці, аби висадити у святих Шевченківських місцях. Просвітянин виділяє їм зі своєї плантації 200 саджанців кедрової сосни. Звернувся до народного депутата України від Канівщини Леоніда Доценка з проханням допомогти фінансово, аби транспортувати і посадити саджанці. Також просить депутата посприяти у вирішенні організаційних питань із представниками канівської влади, щоб отримати дозвіл на насадження на тих чи тих ділянках. Просвітяни сподіваються, що ці питання вирішать якнайшвидше. В. Прохорський, який увечері 18 лютого вкотре пішов на Майдан Незалежності. Біля Михайлівського Золотоверхого собору знайшли його мобільний телефон і куртку. Розшуки в моргах, лікарнях, міліції були марними. Звернулися по допомогу до свого народного депутата Олега Ляшка. І 21 лютого тіло Василя нарешті знайшли. Наступного дня привезли на батьківщину. Куля, спрямована в потилицю, прошила голову навиліт. Смерть була миттєвою, стріляв виродок-снайпер, професіонал своєї брудної справи. Сесія селищної ради ухвалила рішення поховати Василя у центрі селища, біля Обеліска Слави. Траурний мітинг відкрив селищний голова Микола Савченко, виступили помічник нардепа Василь Омельченко, однокласниця героя Людмила Рамот (на той час працівник Бахмацького райвно, а тепер — заступник голови Бахмацької районної ради), активіст Майдану і один із його вірних друзів — Олександр Дубина, який неодноразово стояв із Василем на Майдані. Олександр детально розповів про обставини смерті побратима. Службу Божу над прахом покійного відправив священик місцевої Свято-Троїцької церкви о. Іван. Дмитрівка в жалобі. Протискуюсь і я через велелюдний натовп людей, щоб покласти квіти до домовини героя. Здається, що сюди, до труни з прахом воїна Небесної Сотні Василя Петровича Прохорського, прийшла вся Дмитрівка…

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин