Інформаційний простір · “Хто вам дав моральне право паплюжити святе ім’я Тараса Шевченка?” · с. 10сторінка оригіналу ↗
Відкритий лист до Світлани Усенко та Віталія Панасюка, авторів телефільму «Таємниці генія Шевченка»
Слово Просвіти, №11 за 2014 рік
Подивилися 10 березня 2014 р. на телеканалі “1+1” ваш телефільм, враження від якого неоднозначні. Ми занепокоєні й не погоджуємося з усіма припущеннями й гіпотезами, з яких складається ваш сценарій. Таке враження, що ви вирішили спаплюжити високе ім’я Тараса Шевченка. Висновки графолога, криміналіста опираються на гіпотетичне, вірогідне або ймовірне. Візьмімо, наприклад, запис про народження Тараса в метричній книзі. Ім’я його матері Катерини п’яний дяк записав як Агафія, а потім виправив на Катерину. Такі факти непоодинокі. Але припустити, що Тарас позашлюбний син Енгельгардтів—Романових, — це вже занадто. Про це ви можете розповідати комусь іншому, але тільки не нам, нащадкам цього роду. Щодо законних батьків Тараса Шевченка. Зі спогадів Марії Трохимівни Лисенко, онуки Т. Г. Шевченка по лінії брата Йосипа, родина жила в злагоді й любові. Батько Тараса Григорій Іванович Шевченко був письменний, шанований і авторитетний у селі чоловік. У церковних книгах часто зустрічалися записи його прізвища як поручителя при вінчанні і як хрещеного батька. На свята сходилися родичі й сусіди до Тарасового діда Івана Андрійовича, який розповідав про історію їхньої родини та історію їхнього краю. Старший брат Тараса Микита і старша сестра Катерина точно знали, що він син їхнього батька Григорія. І нам відомі всі сімейні таємниці та розповіді, які передаються з покоління в покоління. Таких нісенітниць нам ніколи не розповідали, адже фактів просто не існувало. Катерина Якимівна, мати Тараса, прожила нелегке кріпацьке життя, дуже турбувалася за своїх дітей, за їхню долю, пережила велике горе: родина втратила малолітніх дітей. Ми вважаємо, що ця берегиня роду, жінка-мати, яка дала життя Генію, не могла навіть думати про якісь романтичні стосунки. Ніхто не має жодного морального права звинувачувати її в зраді свого чоловіка. Але якщо автори телефільму хотіли “докопатися” до біографічних подробиць родоводу Тараса Григоровича, то за сучасної генетики це можна виконати набагато простіше, точніше, дешевше за всю вартість телефільму. Адже сьогодні доступні генетичні дослідження ДНК людей, які з точністю до 100 % підтверджують чи не підтверджують спорідненість людей. Тим більше, що в телефільмі до нас донесені такі подробиці, як залишки волосся на посмертній масці Т. Г. Шевченка, які можна порівняти з біоматеріалом нащадків роду Шевченків по його братах Микиті та Йосипу, які мешкають в Україні. Генеалогічне дерево роду Т. Г. Шевченка нараховує понад 1400 осіб. Генетичні дослідження ДНК можна виконати і про “так звану” позашлюбну дочку в родині Ганни Закревської, яку автори телефільму “приписали” Тарасу Шевченку. Вибачайте, але вам і тут не вдалося… Адже після цих досліджень у них не буде жодних підстав для художніх фантазій при створенні аналогічних сценаріїв. Не знаємо, яку мету ставили перед собою автори телефільму: якщо осоромити ім’я нашого Генія, то це їм не вдалося, адже постать Тараса відома у всьому світі, і своєю поетичною та малярською спадщиною він увіковічив себе на планеті. А про деякі людські слабкості, відображені в фільмі, то вони є у кожної людини. Невже ви такі безгрішні? І хто вам дав моральне право паплюжити святе ім’я Тараса Шевченка?
За дорученням нащадків роду Т. Г. Шевченка Микола ЛИСЕНКО, село Шевченкове, Черкаська область
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
