Гаряча тема · “Сепаратизм опирається на совково-кримінальну ментальність і абсолютне невігластво”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Чорний четвер у Донецьку. Ще одна вбита українська душа
Слово Просвіти, №11 за 2014 рік
Марія ОЛІЙНИК, м. Донецьк
Коли мітинг закінчився, проросійські бойовики-сепаратисти прорвали оборону міліції, нападали, збивали з ніг, били всіх підряд. Швидка не встигала розвозити непритомних людей по лікарнях. Прихильники Росії, Путіна і “Беркута” влаштували в центрі Донецька справжнє криваве побоїще, покалічили півсотні осіб. Серед них і координатор Красноармійського центру української духовності й культури “Джерело” Максим Потапчук, йому цеглиною розбили голову, а зваливши на землю, били ногами. Він досі перебуває в лікарні. Молодого українського патріота донеччанина Дмитра Чернявського, студента 5 курсу Львівського національного університету ім. Івана Франка, убили на центральній площі Донецька на очах у міліції. 5 березня 2014 року йому виповнилося 22 роки. Вбили за те, що стояв під національним прапором, співав державний гімн України і захищав людей від проросійських відморозків. Мама Дмитра розповіла, що просила його не ходити на мітинги, боялася втратити єдину дитину. Вбивство сталося в автобусі міліції, куди вони впустили кілька десятків людей, щоб ті захистилися від озвірілих убивць із російським триколором. Нелюди на очах міліції трощили в автобусі вікна, закидали петардами й димовими шашками, труїли з газових балончиків, потім вбивці увірвалися до автобуса, зарізали Дмитра, жорстоко побили інших і спокійно вийшли. А міліція навіть не поворухнулася! А в цей час оскаженілий, агресивний натовп верещав: “На колєні, бандєри!”, “Фашисти!”. Міліція умовляла жменьку наших хлопців стати на коліна і покаятися. Ці фото та відео облетіли всі світові ЗМІ. Як з’ясувалося, Дмитра заточкою проткнув кримінальний авторитет на кличку “Кат”. Усі роки української незалежності донеччанам вбивали в голови, що якщо фашизм, то тільки український. Дійшло до того, що досить заговорити українською чи прийти з державним прапором України, все — ти фашист. Тому ця знавісніла кримінально#російська гопота готова вбити будь#яку миролюбну людину з криком “Фашист!”, не замислюючись, що саме вони, гопники, і є фашистами. Ось так зарізали молодого українця, людину, яка всупереч пануючому владно-великодержавному російському шовінізмові партії регіонів виросла на Донеччині патріотом України. Ніхто вже не зможе повернути єдиного сина батькам, але ми можемо допомогти хоча б матеріально. Ось номер картки його матері Людмили в Приватбанку №6762 4685 0316 7458. За роки незалежності проросійська донецька влада не змінилася: як була, так і залишилася наскрізь пронизана метастазами великодержавного шовінізму. Цей владний совок був і залишається націлений на знищення всього українського: мови, культури, історії. Сепаратизм опирається на совково-кримінальну ментальність і абсолютне невігластво. Владна п’ята колона з партії регіонів на Донеччині повністю контролює ідеологічну, освітню, культурну, інформаційну сфери нашого життя. Розгул сепаратистів, напади на активістів Донецького євромайдану почалися ще 19 січня цього року. Правоохоронні органи усунулися від захисту мирних громадян, і все
Згорьовані батьки на могилі сина закінчилося вбивством і жахливим побоїщем 13 березня за повного потурання влади та міліції! У зв’язку з трагічними подіями, які сталися під час мирного мітингу того дня, проукраїнські сили кількох організацій звернулися до Донецької міськради з вимогою у судовому порядку заборонити шовіністичні мітинги як злочинні зборища, які були заявлені на 15 та 16 березня 2014 року під державними прапорами РФ. Їхня мета очевидна — розпалювання міжнаціональної ворожнечі, закликати несвідомих до повалення державного устрою України, виловити активних учасників мітингів “За єдину Україну” і по-бандитському розправитися з ними. Проросійськокримінальні елементи готують ґрунт для громадянської війни. А проводять свої збіговиська під державними прапорами РФ незареєстровані громадські організації “Народное ополчение Донбасса”, “Оборона Донецка”, “Патриотические силы Донбасса”. Ними керують з офісу Донецької обласної організації партії регіонів (бул. Шевченка, 2). Ще одна організація, “Донецкая Республика” (знята судом із реєстрації, а на 5 керівників відкрито кримінальну справу за ст.109 та 110 КК України за дії, спрямовані на повалення конституційного ладу та посягання на територіальну цілісність України), та партія Вітренко, КПУ, “Русскій блок”, різноманітні козачки та заїжджі гопники з Ростова вже не вперше нападають на Донецький євромайдан, влаштовуючи поножовщину. Однак Адміністративний суд відмовив Донецькому міськвиконкому в задоволенні нікчемного позову. Основним аргументом у позові було те, що ці вісім заявників мітингів мають протилежні політичні погляди. Насправді вони у суді це спростували. У день похорон Дмитра кримінальне збіговисько пішло штурмувати СБУ. Вони вибили вікна, двері, висунули начальнику ультиматум: за 24 години доправити в Донецьк Губарєва — і
Жертви чорного четверга у Донецьку. На передньому плані лежить Дмитро Чернявський пішли далі штурмувати управління міської міліції, де теж в ультимативній формі зажадали повернути їм Губарєва та звільненого генерала Романова. 16 березня ситуація повторилася, але вже з вимогою референдуму, і знову — “свободу “народному” губернатору Донеччини Губарєву”. А потім народні ополченці почали громити, трощити приміщення обласної прокуратури, вивісивши на ній замість державного прапора прапор РФ і Донецької Республіки, потім те ж саме здійснили в обласній СБУ, дорогою захопили приватний офіс фірми “Індустріальний Союз Донбасу”, до якого причетний голова Донецької обласної державної адміністрації Сергій Тарута, і посунули знову на штурм Донецької облдержадміністрації. 17 березня з 12.00 знову штурм ОДА. Перевіривши, що повідомлення про їхній штурм не було, спробувала з’ясувати в міліції, чому вона не заарештовує цих проросійських козаків і молодчиків. “У нас усе під контролем”, — почула у відповідь. Лише потім дізналася, що чотирьох осіб — “активістів” мітингу з цієї проросійської зграї (з Макіївки, Горлівки, Слов’янська), приймала якась робоча група облради під керівництвом заступника Донецької облради Кравцова, голови постійної комісії Миколи Загоруйка і керуючої справами Світлани Донецкової. Там відбувалося узгодження їхніх спільних подальших дій. І жодних питань щодо їхніх неправомірних, протиправних і кримінальних дій. Проросійські гопники у Донецьку подають заявку місцевій владі на проведення своїх “заходів” на площі Леніна, а насправді вони розгулюють вулицями, причому ДАІ перекриває для них вулиці замість того, щоб їх зупинити. Вештаючись по Донецьку, вони лякали людей, дітей, вдавалися до кримінальних злочинів, закликаючи Путіна ввести російські війська. Місцеві правоохоронці дивилися на все це крізь пальці, а міськта облрада, що майже на 100 % складається з членів ПР, зустрічає цих проросійських босяків, безвідмовно задовольняючи їхні ультиматуми. Тож тим, хто вестиме слідство у справі кривавої розправи над мирними мітингувальниками, треба ретельніше вивчати роль донецької влади у цих заворушеннях. Бо насправді Дмитра вбивав не тільки “кат” із заточкою в руці, а й секретар Донецької міськради Сергій Богачов. Це він кричав про 700 неіснуючих “бойовиків Майдану”, які їдуть громити наше місто; його вбивав народний депутат Микола Левченко, який демонстрував свою ненависть до української мови й цинічно звинувачував українців у фашизмі; його вбивав і голова Донецької міськради, який, маніпулюючи цифрами, передавав інформацію у ЗМІ, скільки область перераховує коштів у державний бюджет, “забуваючи” сказати, скільки дотацій отримує; вбивав його і знятий із посади голова Донецької ОДА Андрій Шишацький, якого обрано 3 березня головою облради. Партія регіонів дозволила гопникам, озброєним палицями, заточками, спокійно гуляти містом і під приводом боротьби з “фашизмом” безкарно бити людей. Убивали його сотні журналістів провладних ЗМІ, які озвучували нісенітниці влади. Педагоги шкіл, які на виборах стають членами виборчих комісій і за кількасот гривень фальсифікують вибори на догоду “хазяїв життя”. Те саме стосується частини викладачів вишів… Усі вони внесли свою чорну лепту у смерть Дмитра, тому мусять відповідати, якщо не кримінально, то хоча б морально. А поки що українські громадяни в Донецьку є свідками і жертвами вседозволеності, агресії, дикого озлоблення, хамства і методично-цілеспрямованої підривної роботи проти влади у Києві. Користуючись інформаційним вакуумом, регіонали починають мобілізацію свого електорату під фальшиво-цинічними лозунгами щодо загрози українського фашизму. У цьому їм допомагають і російські телеканали. Тож до трьох вбитих кривавим режимом Януковича у Києві з Донеччини: Володі Наумова, Івана Пантелєєва, Сергія Бондарєва додалася ще одна безвинна молода українська душа — убитий уже за нової влади, але тим же режимом у Донецьку — Дмитро Чернявський. Хто зможе нарешті навести порядок на Донеччині?
Проукраїнські сили 13 березня 2014 року повідомили про проведення із 18.00 на пл. Леніна мітингу “За єдину Україну”. І хоча інших повідомлень на цей час цього дня на дане місце не було, вже з самого початку проросійські активісти з георгіївськими стрічками атакували місце, де збиралися мешканці Донеччини під державними прапорами. Нас оточили міліціонери, але протягом мітингу проросійські бойовики закидали людей яйцями, пакетами з кефіром, камінням, картоплею, використовували газові балончики. Осатанілі бандюки горлали: “Донбас- Росія!”, “Путін!”, “Беркут!”, “Донбас-Крим-Росія!” “Фашисти!”, “Янукович!”… І все це під державними прапорами РФ.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
