Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Шевченкіана · “У творах Шевченка — код незнищенності українського духу”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Київ вітає Кобзаря

Слово Просвіти, №11 за 2017 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО Товариство “Знання” України в Київському планетарії провело мистецьку акцію “Шевченкові імперативи”. Розпочалася акція презентацією виставки народного художника України, лауреата Шевченківської премії Валерія Франчука, в якій представлено 44 картини, створені за творами Кобзаря, та унікальної колекції видань “Кобзаря” різних років шевченкознавця Євгена Дроп’ятого. “Сьогодні відзначаємо день народження нашого пророка. Все свідоме національне життя почалося з Шевченка, а “Кобзар” — наша українська “Біблія”. Приклад з історії: не дивлячись на заборону видання “Кобзаря” 1906 року вийшла рекордна кількість видань цієї геніальної книги”, — наголосив голова правління Товариства “Знання” України Василь Кушерець. “Ми започаткували конкурс “Тарас Шевченко єднає народи”. У ньому беруть участь і мешканці України, і громадяни інших країн, які долучаються до конкурсу за допомогою відео”, — зазначила активна популяризаторка творчості Тараса Шевченка, народна артистка України Галина Яблонська. Про велич Шевченкового слова говорили Раїса Недашківська, народна артистка України; Анатолій Журавель, заслужений діяч мистецтв України; Кирило Бул кін, актор і культурний діяч; Борис Войцехівський, відомий громадський діяч, шевченкознавець та інші. Після цього Валерій Франчук провів екскурсію своєю виставкою. Представлені полотна — своєрідні ілюстрації до творів Кобзаря, авторське бачення Франчуком віршованих рядків поета. У творах Шевченка він вбачає код незнищенності українського духу. Триватиме виставка до дня перепоховання Тараса Григоровича — 22 травня. У Київському планетарії також вшановували Тараса Шевченка. Чоловічий самодіяльний народний хор “Чумаки” виконав фрагмент пісенно віршованої літургії “Не жди сподіваної волі”. А справжньою родзинкою цьогорічних “Шевченкових імперативів” стала вистава “Великий льох” у виконанні молодих акторів Театральної студії “Слово”, які навчаються у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Поставила виставу професор кафедри режисури театралізованих видовищ і свят Академії, заслужена артистка України Ольга Шлемко. У філії Національного музею Тараса Шевченка — Будинку музеї Тараса Шевченка відкрили виставку “Віч на віч із Шевченком”, де зібрано портрети Шевченка. Експозиція розповідає про те, що Т. Шевченко увійшов в українську історію та культуру як символ волелюбних прагнень. Ще за життя, як автор “Кобзаря”, він став уособленням голосу народу, який прагнув до незалежності. Це зумовило постійну при сутність митця в українському культурному просторі, велику зацікавленість до осмислення й Шевченкознавець Євген Дроп’ятий змалювання його постаті різними генераціями художників. Першою спробою мистецької канонізації Т. Шевченка стала ікона “Св. Тарасій та Михайло Малеїн”, написана 1867 року Г. Честахівським у пам’ять про Т. Шевченка та його друга М. Лазаревського. Взявши за основу автопортрети Т. Шевченка, його портрет, написаний І. Рєпіним, чи фото І. Гудовського (1859), митці кінця ХІХ—початку ХХ ст., пропонували модель сильної духом особистості, провідника національної ідеї. Художник Л. Коштелянчук, апелюючи до “репінського типу”, 1959 року написав портрет Шевченка, на якому зобразив поета сидячи, майже у профіль; у творчих роздумах митець повернув голову до глядача, а погляд спрямував убік. У 1980 ті роки можливість вільного творчого самовираження мали художники, які ілюстрували поезії Т. Шевченка. Так, І. Марчук у 1983—1984 рр. створив серію ілюстрацій (темпера) для видання “Т. Шевченко. Кобзар” (К., 1994). А в 1990 ті поруч із традиційними типами зображення митця формувався образ Шевченка, наділений символічно алегоричним звучанням, що визначається як збірний, тобто: національний пророк, ікона, апостол правди, архангел захисник і т. п. До таких робіт належить портрет Шевченка, створений художницею Н. Синишин (1997) та картина О. Шупляка “Кобзар” (портрет Шевченка) (1992). Особливу увагу привертає картина “Дух Шевченка в Канаді”, створена 1970 року українцем із Ка го об’єднання “Просвіти” імені Тараса Шевченка, доцент Київського національного університету культури і мистецтв підкреслив роль спадщини Т. Г. Шевченка у розвитку суспільства та у вихованні нації; О. М. Ходацька — заступник ди Валерій Франчук представляє власну виставку нади В. Куриликом. Художник осмислює образ Шевченка як незнищенний дух, що здійснює своєрідний патронаж, оберігаючи українців, які живуть у діаспорі. Мистецько концертний центр ім. І. Козловського Національної оперети України представив проект народного артиста України Олександра Кравченка “І на оновленій землі”. Під час концерту у виконанні пана Олександра, заслуженого працівника культури України Зої Кравченко, заслуженої артистки України Галини Грегорчак Одринської, солістів вокалістів театру оперети Ганни Коваль та Володимира Одринського прозучали твори Кобзаря “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”, “Титарівна”, “Лілея”, “Катерина”, “Хіба самому написать”, “Слепая”, “Минають дні, минають ночі…”, “Відьма”, “Думи мої”, а також відомі українські пісні “Дивлюсь я на небо”, “Журавка”, “Там, де Ятрань круто в’ється”, “Ніч яка місячна”, “Чорнобривці”, “Діброво зелена”, “Червона калина” і вірш Дмитра Кременя “Шевченкова липа”, присвячений Т. Шевченку. Колонна зала ім. Миколи Лисенка Національної філармонії України запросила на програму ректора з науково методичної роботи спеціалізованої школи № 187 з поглибленим вивченням української та англійської мов міста Києва, висвітлила методичні засади викладання творчості Тараса Шевченка у загальноосвітній школі. “Борітеся — поборете!”, яку поставив народний артист України Володимир Лукашев. Із невмирущим Шевченковим словом до глядачів звернувся народний артист України Анатолій Паламаренко, який виконав уривки з творів “Іван Підкова”, “Чигрине, Чигрине”, “Кавказ” та “Гайдамаки”. А у виконанні Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. Майбороди прозвучали українські народні пісні “Ой чого ти почорніло”, “Гей, літа орел”, “Бандуристе, орле сизий”, “Зоре моя вечірняя”, “Встає хмара з за лиману”, “Мала мати доню”; твори на слова Шевченка: “Реве та стогне Дніпр широкий”, дума “Сліпий” на текст поеми “Невольник” та два хори з опери “Гайдамаки”. А в актовій залі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Театр української традиції “Дзеркало” представив одну зі своїх кращих вистав “Сон Кобзаря”, створену за Шевченковими творами “Сон”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”, на яку запросили відомих діячів української культури Анатолія Паламаренка, Галину Яблонську, Павла Мовчана, Володимира Яворівського та інших. Яскравим доповненням було виконання поетичних творів Тараса Шевченка Г. Г. Яблонською, О. Г. Кучерявим. У виконанні К. В. Стеценка прозвучало соло для скрипки eDumа “І мертвим, і живим, і ненарожденним...” У Києві відбулися заходи, присвячені 203-річчю від дня народження Тараса Шевченка.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин