Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Дмитро ПАВЛИЧКО Дмитро ПАВЛИЧКО Іван Богун у Києві
Слово Просвіти, №11 за 2017 рік
А вже, як з Києва, де діє рабський норов, Втече у Петербург крикливий арлекін, Паяц зі шпагою, як з прутом — граф Суворов, Ми Богуну складем за вигнання поклін. Дмитро ПАВЛИЧКО
Єкатєріни маршал польовий, Суворов, розпинатель Польщі, Упав у Києві. Москво, завий! Іван Богун стоїть на площі.
Відроджується мій сумний народ, До зброї звиклий, як до рала. А ґраф упав. Імперія — банкрот! Козацька музика заграла.
Іван Богун на сивому коні Сидить, заслуханий у дзвони. Конає степ в кацапському вогні, В димах земля донецька тоне.
Колони п’ятої мертвотна грязь Жере в парламентській харчевні. Пане полковнику, з коня не злазь, Побудь ще там, де гинуть кревні.
Навчи атакувати з двох сторін, Пишатись боєм, наче грою, Ворожих танків розривати гін, Тримати, як молитву, зброю.
Навчи нас поважати рідну кров, Любить стрічки чорно-багрові. Ти смерть свою, як Бог, переборов, Розп’ятий шляхтою в діброві.
Гетьманам правду говорив. Навчи Звіщати владі правду згорда; Своє життя, як пісню, несучи, Аж до останнього акорда.
Ти не служив нікому, тільки їй, Одній, єдиній Україні. Ти чуєш, як гримить на сході бій? Там ждуть тебе брати нетлінні.
9.ІІІ.2017
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
