«Просвіті» — 150! · “В радянські часи дату смерті письменника замовчували або ж вигадували неправдиву”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Просвітянину Миколі Чернявському — 150
Слово Просвіти, №11 за 2018 рік
Ваше звернення уважно розгляну5 то. Серед архівних матеріялів не5 обхідної Вам інформації не знайде5 но. Водночас інформуємо, що істо5 ричні дані про ІІІ Великий Надзви5 чайний Збір ОУН, можливо, знай5 дете у виданнях колишньої нав5 чальної літератури КДБ СРСР, що тепер є загальнодоступною, зокре5 ма в книгах: Л. С. Бурдин, И. В. Хамазюк, С. В. Прудько, И. А. Кулешов. “Подрывная деятельность украин5 ских буржуазных националистов против СССР и борьба с нею орга5 нов государственной безопаснос5 ти”. — Москва: Высшая школа КГБ при СМ СССР, 1955. Б. Ф. Шульженко, И. В. Хама5 зюк, В. Т. Данько. “Украинские буржуазные националисты”. — Москва: Высшая школа КГБ при СМ СССР, 1963, які можуть збері5 гатися у Галузевому державному архіві СБУ (м. Київ, вул. Золото5 ворітська, 7), або на сайті “Воен5 ная литература” militera.lib.ru З повагою — заступник началь5 ника Управління (підпис) С. При5 ходько”. Відповідно на це посилання було зроблено запит у Галузевий державний архів СБУ й на державному бланку цієї організації 29.12.2017 р. під № 24/3-6482 наш Музей отримав таку відповідь: “За результатами опрацювання Вашого звернення повідомляємо, що згідно із протоколом допиту Степаняка М. Д. від 25.08.1944 р. ІІІ Великий Надзвичайний Збір ОУН відбувся у серпні 1943 р. на хуторі за 2—3 кілометри від с. Золота Слобода Козівського району Тернопільської області (ГДА СБУ, ф. 13, спр. 372, т. 1, арк. 48). В одній із зазначених Вами книг — “Украинские буржуазные нацио> налисты” (Москва, 1963) на сто> рінці 72 подано аналогічну інфор> мацію про згадану подію. Інша — “Подрывная деятельность укра> инских буржуазных националис> тов против СССР и борьба с нею органами государственной безо> пасности” (Москва, 1955) не міс> тить ніяких відомостей про ІІІ Великий Надзвичайний Збір ОУН. З повагою — директор Дер> жавного архіву (підпис) А. Когут”. Тут варто доповнити: Михайло Степаняк — учасник ІІІ Збору ОУН. Як фахівець (магістер права) був відповідальний за розроблення окремих розділів його програмних постанов. 30 липня 1944 року в бою з енкаведистами був тяжкопоранений. Знепритомнівши, потрапив песиголовцям у лапи. Гадаю, що вміщена в цій статті доказова база нарешті вгомонить розбіжні думки моїх опонентів-дослідників. Годі шукати в молоці кістку!.. Натомість вважаю за компроміс охочим долучитися до створення на обласному рівні ювілейного Організаційному комітету зі святкування події 75-річної давнини, організувати конференцію, на якій на фаховому рівні висвітлити значення ІІІ Великого Надзвичайного Збору ОУН у контексті тогочасної боротьби за незалежність України.
Р. S. А може, про цей законопроект пригадають депутати Верховної Ради України (його № 2470а від 02.07.2013 р.), ухвалять постанову й на державному рівні ми відзначимо ювілейну річницю. У ньому можна було б ще передбачити, щоб Національний банк України випустив в обіг пам’ятну монету, “Укрпошта” — поштовий конверт, марку та штемпель-одноденку. Сподіваємося, що подія ІІІ Збору, люди, які провели його в умовах окупаційного стану, їхня трагічна будучність будуть визнані та достойно пошановані.
Олег ОЛЕКСЮК, голова Херсонського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка”, член НСПУ
Микола Федорович Чернявський народився 3 січня 1868 року у селі Торській Олексіївці (або Шаховій) Бахмутського повіту четвертою дитиною у сім’ї диякона. Через два роки його батька з диякона висвятили на священика й дали парафію у селі Новобожедаровці Слов’яносербського повіту. Навчався в Митякійській початковій народній школі, Бахмутській духовній школі та Катеринославській духовній семінарії. З 1889 року вчителював у Бахмутській духовній школі. Саме 1889 року побачив світі його перший вірш. 1895 року вийшла друком перша поетична збірка талановитого літератора “Вірші кохання”. Збірка стала надзвичайно популярною серед творчої інтелігенції. 1898 року поет подарував шанувальникам поетичну збірку “Донецькі сонети”. Після дванадцяти років учителювання 1901 року на запрошення Михайла Коцюбинського переїздить до Чернігова. З 1901-го до 1903 року Микола Чернявський працював поруч із Михайлом Коцюбинським земським статистиком. У Чернігові заприятелював з Борисом Грінченком. Уже 1903 року Микола Чернявський переїздить до Херсона, який стане для письменника рідним. Поетичною збіркою “Зорі” він розпочинає свій Херсонський період. Він став центром художнього руху південного містечка: переймається літературною, літературно-просвітницькою діяльністю. 1905 року завдяки зусиллям Миколи Федоровича у Херсоні виходять два літературні альманахи: “З потоку життя” та “Перша ластівка”. Перший набув загальнонаціонального розголосу і став помітною подією в художньому житті українського суспільства. У другому видрукувано твори молодих літераторів. Микола Федорович Чернявський мешкав у будиночку на Пестелевському проїзді (нині — вулиця Перекопська). Сьогодні на будинку встановлено дві меморіальні таблички, присвячені Чернявському та Коцюбинському. У буремний 1917 рік Микола Чернявський засновує та очолює товариство “Українська хата”. 1918 року з його ініціативи воно реорганізовується у відроджене товариство “Просвіта”, яке з 6 січня 1918 року очолює відомий поет, засновник кооперації на Херсонщині, знаний громадський діяч Іван Челюк. Микола Чернявський зі своїм побратимом Іваном Челюком проводять чимало українських культурно-просвітницьких заходів, які сприяють духовному відродженню на Херсонщині. Під час недовгої на Херсонщині влади Української Народної Республіки 1919 року знаний просвітянин, фольклорист та музикант Андрій Грабенко стає головою Херсонської губерніальної управи, а його секретарем — Микола Чернявський. Це були перші державні службовці незалежної України на Херсонщині. З 1917-го до 1927 року Микола Чернявський активно працює викладачем у комерційному училищі, учительській семінарії, кооперативному та сільськогосподарському технікумах, соціа л ь н о – е к о н о м і ч н і й профшколі та в Херсонському інституті народної освіти. Для Миколи Чернявського як письменника найпродуктивнішим став 1920 рік: побачили світ три поетичні збірки, три прозові книги та два мемуарних видання. Книги мали надзвичайний розголос у мистецькому світі, певно, це і сприяло виданню в Харкові в кооперативному видавництві “Рух” 10-ти томного зібрання творів Миколи Федоровича Чернявського. Вихід у 1927—1931 роках багатотомного зібрання його творів став помітною подією в українській літературі. Давня дружба Миколи Чернявського з колишнім діячем Центральної Ради та Директорії Сергієм Єфремовим призвела до арешту письменника у жовтні 1929 року. Другий арешт — 1933 року. Тоді для працівників НКВС мотивацією слугувало таке шаблонне формулювання, як участь у “контрреволюційній діяльності”. Утретє письменника заарештували 11 жовтня 1937 року. Цього разу слідство вибило ті показання, на які розраховувало. І хоча в радянські часи дату смерті письменника замовчували або ж вигадували неправдиву, нині на основі архівних документів ми можемо стверджувати, що трійка при УНКВС по Миколаївській області 27 листопада 1937 року в справі Миколи Чернявського винесла вирок — розстріляти. Миколу Федоровича Чернявського було страчено 19 січня 1938 року. На сімдесят першому році життя серце всесвітньо відомого поета, просвітянина, знаного громадського і політичного діяча, педагога, письменника Миколи Чернявського зупинилося. Рішенням Миколаївського обласного суду від 23 червня 1956 року чесне ім’я письменника реабілітовано. Окремі видання Миколи Чернявського побачили світ уже після реабілітації. За сприяння Херсонської обласної ради у видавництві “Наддніпряночка” готується до друку томик вибраних творів Миколи Чернявського із серії “Літературні скарби Херсонщини”. У Херсонській філії Видавничого Центру “Просвіта” готується до друку друге видання збірника оповідань Миколи Чернявського. Готують просвітяни Херсонщини низку заходів (науково-практичні конференції, презентації, урочистості тощо) з ушанування великого патріота, адже розквіт таланту Миколи Чернявського припадає саме на період його життя на Білобережжі, у славному Херсоні.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
