Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Жан Рено мимоволі став прикладом для українців, як слід ставитися до рідної мови”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Десята «Таїна буття» Зірка французького кіно Жан Рено заговорив українською

Слово Просвіти, №11 за 2018 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО У Запорізькому академічному обласному українському музичнодраматичному театрі ім. В. Г. Магара відбувалася прем’єра вистави “Таїна буття” (режисер Тетяна Лещова) за п’єсою сучасного драматурга Тетяни Іващенко. Цей твір, присвячений Івану Франку, має багату сценічну історію. Уперше виставу “Таїна буття” 20 років тому поставив Віталій Семенцов у Київському академічному драматичному театрі на Подолі. Заслужені артисти України Володимир Кузнецов (Іван Франко) і Лариса Трояновська (його дружина, Ольга Хоружинська) на тлі подій кінця ХІХ століття показали історію стосунків двох людей, трагедію їхнього нещасливого життя. Режисер з окремих картин-сюжетів вибудував насичену глибокою внутрішньою напругою розповідь про те, що найстрашніше у житті — це відсутність кохання. Наступною стала постановка Львівського обласного театру імені Юрія Дрогобича, яку 2005 року здійснив Олександр Король, а ролі зіграли народні артисти України Алла Шкондіна і Адам Цибульський. Перед глядачем постав психологічний поєдинок, Едуард ОВЧАРЕНКО Розпочався вечір невеликим концертом, під час якого актори театру Валентин Бойко, Анна Тамбова, Олександра Пашкова і Катерина Шенфельд під музичний супровід віртуозного композитора і піаніста Тимура Полянського виконали класичні та сучасні українські романси, а заслужена артистка України Лариса Трояновська читала поезію Лесі Українки. Оксана Забужко поділилася своїм баченням творчості Лесі Українки. Зокрема вона розповіла, що з 1895-го до 1905 року в Києві діяло літературно-артистичне товариство, яке щотижня проводило вечори, формат яких передбачав тематичний реферат. Досить часто Лариса Косач була тим доповідачем, котрий інформував київську публіку про новинки європейської літератури. Потім була дискусія. Після цього — музична частина, якою завідував Микола Лисенко. Особливою популярністю у глядачів користувалися українські програми, що відбувалися раз на два тижні. Ці вечори відбувалися у будинку дворянського зібрання, що був на місці сучасного Майдану Незалежності. На жаль, під час так званої реконструкції центру Києва у 1975—1976 роках цей будинок зруйнували. Але старше покоління його добре пам’ятає. З роками життя Лесі Українки збіглася епоха, що була відцентрована на театр. Це була щаслива епоха Європи перед початком Першої світової війни, коли єв- Олена ЛОГІНОВА, молодший науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Цього року дует “Скриня” відзначає 30-ліття своєї творчості. І співаки планують провести 30 концертів в Україні та Європі для палких прихильників свого таланту. Ювілейний рік Марія та Володимир Лобураки розпочали Виставу присвятили 160- річчю від дня народження і 100-річчю від дня смерті Каменяра. У цій виставі грають корифеї театру — Галина Яблонська і Олег Шаварський, і творча молодь — Дмитро Чернов, Віра Зінєвіч, Анастасія Добриніна і Анастасія Чумаченко. Наступною стала постановка Сергія Сидоренка у Сумському театрі юного глядача. Тут перед глядачами постає Франко — людина і митець, з усією багатогранністю почуттів, емоцій, рішень, поразок і перемог. Крім цього “Таїну буття” ставила українська діаспора Риги. Вистава “Таїна буття” Театру ім. Магара допомагає по-новому сприймати заучене ще у школі. Емоції і пластика акторів, музичне оформлення і виразний мінімалізм декорацій дають можливість прожити разом з героями через любовні лінії дуже складне життя справді генія Івана Франка. Втім, з геніями жити складно. Особливо запам’ятовується образ Ольги Хоружинської, який створила молода актриса Галина Капралова. По-новому розкрив свій талант Сергій Собержанський — Іван Франко. Режисерською знахідкою стали провідники (Анна Акішина і Анастасія Ляшиченко). Цих персонажів немає у п’єсі, але вони допомагають краще зрозуміти переживання головних героїв. Київський показ вистави відбувся на сцені Академічного театру “Колесо” в рамках Українського формату фестивалю And- riyivskyFest. На виставу запросили режисера-постановника першої вистави “Таїна буття” Віталія Семенцова та акторів Ларису Трояновську і Володимира Кузнецова. Також серед гостей була авторка Тетяна Іващенко. Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів Жан Рено приїхав на зйомки фільму “Останній крок” і оселився у готелі “Синевирська Поляна” на Закарпатті. Артист вразив співробітників готелю та місцевих мешканців скромністю, гостинністю, ввічливістю. Не обійшлося і без курйозів. Так, наступного дня після заселення Жан Рено ввічливо попросив винести з кімнати годинник, пояснивши, що дуже втомився, а годиник заважає йому спати. За короткий час зйомок Жан Рено уже вітався “добрий день”, вивчив кілька фраз українською. Така увага зірки до нашої мови — це вияв поваги до культури країни перебування і розумінням значення мови як важливого атрибута ідентичності для будь-якого народу. Адже уряд Франції дбає про збереження, розвиток і функціонування французької мови як державної. Яскравим свідченням розуміння вищим керівництвом держави вирішального впливу мови на стабільність і збереження національних традицій є мовний “Закон Тубона” (закон, виданий французьким урядом для закріплення статусу французької мови як основної офіційної в документах уряду, на робочому місці, у вивісках і маркуваннях товарів, комерційних контрактах, ділових комунікаціях і деяких інших контекстах). Жан Рено мимоволі став прикладом для українців, як слід ставитися до рідної мови. Така поведінка символу французького кінематографа дуже сподобалася українцям, про що свідчать численні відгуки у соцмережах, зокрема: “Ось вам і культура — за кілька днів навчився вітатися українською і дякувати, хоч воно йому не треба, бо ж жити тут не збирається. А наші так звані співгромадяни не можуть опанувати українську мову. Було б бажання”, “Величезна повага до пана Рено…”, “А нашим треба закон про мову, в країні, в якій жирують і грабують цинічно народ, який поважають у всьому світі!!!”, “Це справжній митець, а не зірка на час”, “Надзвичайно талановита i вихована людина”, “Він не лише актор хороший, а й людина”. Тож велика подяка Жану Рено за урок для нас, українців. Залишається лише його засвоїти.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин