“Слово може сприяти гармонізації світу або, · навпаки, ураженню”. Мова єдина · с. 4сторінка оригіналу ↗
ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН. 24. ФАКТЧЕКІНГ
Слово Просвіти, №11 за 2021 рік
Спершу я натрапила на цей новоанглізм фактчекінг в одному з львівських медійних джерел, яке себе ще й хабом обізвало: “У Львові проведуть аналіз дебатів Садового та Синютки та фактчекінг їхніх заяв” (медіа-хаб “Твоє місто”, 17.11.20 – замість медіЯцентр). Як відомо, PolitiFact – один з найстаріших та найвідоміших проєктів фактчекінгу в США – проводив перевірку інформації, озвученої під час дебатів Дональда Трампа та Гіларі Клінтон, у режимі реального часу. Такий фактчекінг – досить складний і дорогий, однак є важливим інструментом боротьби з популізмом та політичною пропагандою. Ото наші львівці і собі скопіювали процес разом зі самим словом, щоб видаватися поважніше.
Проте це словечко не перестало мене переслідувати. 11 березня 2021 року на програмі “Великий Львів” (канал НТА) в моїй присутності його двічі вжив “зелений” міністр культури О. Ткаченко, що переконував нас у потребі “лагідної” українізації, бо, мовляв, “літній жіночці з Одеси” важко спілкуватися у сфері обслуговування споживачів українською мовою… (міністр маніпулятивно, всупереч формулюванню в за
Лариса МОРОЗ, доктор філологічних наук, професор, провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ
Закінчення.
Початок у ч. 10
Трохи про синтаксис. В українській мові є кілька взаємозамінних прийменників.
Наприклад, “в”, “у”, “до”. Отже, не варто говорити “пішов ви Верховну Раду” чи “загнали ви куток”, потрібно: “пішов до Верховної Ради”, “загнали у куток”.
Наші промовці різних рангів і професій, рекламісти тощо часто не вміють нормально побудувати речення, тобто проставити слова в логічний ряд (хоча наша мова й не має таких “залізних” правил щодо цього, наприклад, як англійська, та все ж…). Тій біді могли б зарадити розділові знаки, але з ними також буває не все гаразд. Отже, і в інтонаціях. Можна згадати класичний вислів “Стратити не можна помилувати”.
коні, назвав це спілкуванням у побуті).
Мірило, як бачите, обрано дуже неадекватно не лише в сенсі елементарного приниження пані з Одеси, яку ідентифіковано “літньою жіночкою”, але й самого поняття “лагідної” українізації на 30-му році Незалежности. Цікаво, скільки ще треба розумово відсталим або політично упередженим людям часу, якщо за 30 років вони не встигли опанувати мови Тараса Шевченка? Натомість пан міністр за дуже стислий термін, як чуємо, опанував розсипи новоанглізмів, серед яких фактчекінг, що викликає в мене лише одну асоціяцію — з англійським фак.
Проте насправді спостерігаємо вже цілу “фактчекнуту родину” з різночастинними похідниками (дериватами): фактук, фактчекер та прикладки: фактчек-асоціяція, роботифактчекери, а також функціювання цього новоанглізму в типових синтагматичних зв’язках на зразок фактчекінгові ресурси, медіа, організації; фейкові фактчекери. І це попри те, що це слово майже неможливе до плинної вимови, з огляду на відсутність (тобто ненормативність) в українській мові збігу аж трьох глухих приголосних: [к], [т], [ч].
Що означає це складне слово (або слово-композит) в англійській мові? Його перша частина fact запозичена з латинської мови ˂ factum – зроблене: 1. дійсна, невигадана подія, явище; 2. реальність, дійсність; те, що об’єктивно існує (СІС 2000, с. 922).
Друга частина check-ing у формі дієслова теперішнього часу (to be + дієприкметник теперішнього часу (Present Parti ciple) основного дієслова check + ing) означає: check [tʃek] 1. зупиняти, стримувати; перешкоджати; приборкувати; 2. перевіряти, контролювати; ревізувати; розслідувати, а також ще шість неважливих для нас значень у цьому конкретному випадкові (ВАУС 2011); fact-check – перевірка фактів, пристосоване просторічне – “чекнути” інформацію, тобто перевірити.
Отже, буквально – це перевірка фактів, без якої, як відомо, неможлива професійна і чесна журналістика. Саме в цій царині почали масово і зовсім без потреби вживати цей складний новоанглізм в українській мові як один з напрямів журналістської перевірки і контролю за відповідністю фактів повідомленим новинам чи інформації. Створена Міжнародна мережа фактчекінгу Інституту Пойнтера (International Fact-Checking Network, Poynter Institute) ухвалила навіть міжнародний Кодекс фактчекінгу (The Principal Code), де виписано такі принципи: неупередженість і чесність, прозорість джерел, прозорість фінансування та організації, прозорість методології (передусім свідомість, що ми цього й не помічаємо.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
