“Вистава — це живий організм, який дихає, вчиться ходити”. 15 Арт-калейдоскоп · с. 15сторінка оригіналу ↗
Політичний театр від «Сузір’я»
Слово Просвіти, №12–13 за 2020 рік
Репертуар Київської академічної майстерні театраль
У виставі “Крик під льодом”
на сцені шість родин, які шукають діалогу з владою. Але виявляється, що влада вже пробралася всередину цих сімей. Диктатура живе у серцях найближчих людей. Творці вистави намагаються знайти відповіді на запитання: ким стає людина, яка отримала владу чи ілюзію влади? Чи здатна вона тепер чути? Скільки ще спроможна існувати така сім’я?
— Я люблю інтелектуальний театр. Для мене важливо, щоб він ніс думку. Аби театр закликав глядачів не лише до співчуття. Хоча співчуття теж важливо, якщо ти на сто відсотків упевнений, що цьому персонажу треба співчувати, — розповідає Ірина Гочашвілі. — Мені хотілося, аби глядач, який дивитиметься виставу, критично оцінював персонажів.
Ми обрали такий матеріал,
тому що в країні війна. А саме в цій п’єсі Бертольд Брехт акцентував увагу на тому, як руйнуються стосунки між людьми. Мені хотілося поговорити про те, як вони руйнуються між чоловіком і жінкою в умовах жорсткої диктатури влади, в умовах війни. І відповідальність тут лягає насамперед на жінку. Від неї залежить ситуація в родині. Композицію побудовано так, що від сцени до сцени стосунки в родині дедалі більше руйнуються з вини жінки.
Звернулася з ідеєю поставити цю виставу на мікросцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва “Сузір’я” до художнього керівника театру, народного артиста України Олексія Кужельного. Вона його зацікавила, а антураж мікросцени ідеально підійшов для постановки.
Серед акторів — Юрій Потапенко, який багато років служить у Київському національному академічному Молодому театрі. Світлана Шалига працювала у Вінницькому академічному музично-драматичному театрі імені Миколи Садовського та Малому драматичному театрі. Людмила Кандраєва та Едуард Сологуб — у театрі “Браво” та антрепризах. Роман Листопад — актор Театру на Михайлівській. Також маємо два дебюти. Вікторія Таран закінчила акторський курс Національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, згодом навчалася на режисерському, а в театрі до цього не грала. Ксенія Роскошная — оперна співачка.
У виставі використано музику Моцарта, підібрали до неї слова Бертольда Брехта. Тут потрібна була “вічна” музика, яка уособлювала б те, що порушені у виставі проблеми будуть актуальні в усі часи. Також використовуємо пластичні переходи на музику Свиридова.
Час у нашому трактуванні
— це ляльковод, а всі персонажі — ляльки. Відповідне пластичне рішення, яким займався Юрій Потапенко, а балет створив Максим Булгаков. Задоволена їхньою роботою, сподіваюся, що ми ще попрацюємо разом.
Жанр вистави — трагіфарс. Декому може здатися, що комедія легковажна. Насправді в ній більше глибини і правди, ніж в інших жанрах. Через асоціативний ряд намагаємося критично поглянути на події вистави і зробити висновки.
Сценографія в нас теж одна з дійових осіб. Камінь — це зла доля. А стіна — неприступна влада, вона віддаляє, створює конфлікти, діє як агресор на стосунки між людьми. У кінці вистави є сцена, коли люди підходять до стіни, намагаються її розірвати і протягнути руку через стіну.
У виставі показані образи ляльок, що переходять зі сцени у сцену. Актори грають різних персонажів, тому в них є лише елементи костюмів, які натякають, що це штурмовик, робітник, єврейка та ін.
Прем’єра була 11 грудня. Відтоді відбулося 5 показів. Вистава змінюється, актори постійно привносять у неї щось своє. Якщо глядач виходить після показу і починає розмірковувати над порушеними тут питаннями, якщо його зачепило за живе, — це вдала вистава.
Кіно назавжди залишиться таким, яким його зняли. А вистава — це живий організм, який дихає, вчиться ходити. Мені цікаві ре
Сцена з вистави “Крик під льодом”
ного мистецтва “Сузір’я” нещодавно доповнився двома новими виставами. Катерина Степанкова на основній сцені поставила трагікомедію “Бельведер” за п’єсою Анатолія Дяченка, а молода режисерка Ірина Гочашвілі на мікросцені — трагіфарс “Крик під льодом” за мотивами п’єси Бертольда Брехта “Страх і відчай у третій імперії”. Обидві постановки змушують глядача замислитися над непростими процесами, які нині відбуваються в нашому суспільстві.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
