Події, факти, коментарі · “Вони були першими, хто став на захист держави. Українські добровольці — символ героїзму, патріотизму та відваги”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Коронавірус планети
Слово Просвіти, №12–13 за 2020 рік
Петро АНТОНЕНКО
Порожні вулиці й площі Рима, столиці Італії, галасливого тримільйонного “вічного міста” з його майже 3-тисячолітньою історією, вічно переповненого туристами з усього світу. Спорожнілий Ватикан, головна святиня католиків планети Собор Святого Петра. Богослужіння Папи Римського в Інтернеті. Пересування містом суворо обмежено, лише в захисних масках, за перепустками. Рішення США заборонити в’їзд у країну іноземцям спершу викликало обурення в Європі. Але буквально за день-два такі ж рішення почали ухвалювати самі європейські країни. З понеділка це зробила й Україна. В Італії та Іспанії призупинено чемпіонати країн з футболу — другої релігії, що по вихідних збирають на стадіонах мільйони вболівальників. Схоже, буде перенесено Євро-2020, чемпіонат Європи, на який пробилася і збірна України. Та навіть проведення Олімпійських ігор у Токіо під знаком питання. А сучасні Олімпійські ігри, які проводять уже друге століття, відміняли лише під час Першої і Другої світових воєн. Втім, і зараз, схоже, йде світова війна — людства з новою загадковою хворобою. Всесвітня організація здоров’я вже оголосила не просто епідемію, а пандемію, тобто планетне грізне поширення. Станом на суботу 14 березня у світі вже діагностовано 145 тисяч хворих, 5500 людей померли. Найбільш вражені країни — Китай, звідки й пішла ця біда, а також Італія, Іран, Південна Корея, Іспанія. І статистика щодня змінюється. Коронавірус, якому вже дали й назву латинською SARS-CoV-2, або простіше — COVID. Перша інформація про загадковий вірус і викликану ним хворобу надійшла в грудні з найбільш населеної країни світу — півторамільярдного Китаю. З міста Ухань, 11-мільйонної столиці провінції Хубей. І далі стрімке поширення по країнах і континентах, враховуючи велику мобільність людей на планеті, прозорість багатьох кордонів. Що показала ця начебто несподівана біда людства, яка враз змінила звичне життя мільярдів людей, викликала тривогу, навіть паніку? Показала принаймні кілька речей, явищ. Світ дезінформації, чуток і пліток. При величезному поширенню засобів інформації, насамперед всемогутнього планетарного
Інтернету, люди опинилися у світі не інформації, а радше дезінформації. Пішли всілякі конспірологічні теорії щодо хвороби. Торочать про якісь таємні експерименти в лабораторіях Ухані, внаслідок яких і вирвався назовні цей вірус. Приплітають глобальні перипетії на кшталт торгової війни між США і Китаєм. Балакають про фінансові ігрища на цій хворобі, які ведуть транснаціональні олігархічні клани. Принаймні фінансові потрясіння у світі вже є реаліями. Уже немає неможливого і нереального. Найбільш сумно, що згадані й подібні судження можуть виявитися реаліями. Моя мудра сільська нині покійна тітка, коли з сусідками, просвіщеними чи, скоріше, затюканими телевізором, вели “на колодках” дискусії щодо подій в нашій країні, виносила такий вердикт: “Що там було — ми не знаємо, але знаємо, що могло бути що завгодно”. Геніальна народна філософія. І ось оце “що завгодно”, чому вже перестаєш дивуватися, найбільш сумне в нашому начебто ж цивілізованому світі XXI століття. Кому війна — кому мати рідна. Цей грубуватий, але правдивий, афоризм теж нині доречний. Як-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
