Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Було б добре, аби оперна класика звучала в перекладі українською мовою”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

П Пееррш шее ппррооччииттаанннняя ооппееррии

Слово Просвіти, №12–13 за 2021 рік

У Великій залі імені Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України імені Петра Чайковського відбулася прем’єра опери-балету Олександра Костіна “Оргія” за однойменною драмою Лесі Українки. Цю оперу поставили вперше. Режисерка-постановниця – аспірантка кафедри оперної підготовки та музичної режисури Тетяна Воронова. Це її третя режисерська робота. До цього Тетяна здійснила постановки “Іспанської години” Равеля з власним перекладом українською мовою та дитячої опери Миколи Лисенка “Пан Коцький”. – У шкільній програмі недостатньо уваги приділяють вивченню творчості Лесі Українки, залишають поза увагою її найбільш вартісні речі, – вважає режисерка. – Коли навчалася у музичному училищі, то там також мало уваги приділялося вивченню української літератури, по-справжньому почала відкривати для себе її скарби лише в останні роки. Опера “Оргія” мала бути моєю магістерською роботою. Ми почали репетиції, але в березні 2020 року через карантин ця робота припинилася. Ми з акторами чекали цієї постановки цілий рік. Лише за два тижні до ювілею Лесі Українки керівництво академії підтримало наш намір, і ми змогли повернутися до цієї ідеї. Хотілося взяти до роботи твір сучасного українського композитора, така музика у нас недооцінена. Мій перший педагог, вчитель режисури, багаторічний режисер Національної опери України Микола Гамкало збирався поставити цю оперу ще двадцять років тому, але тоді не склалося. Він запропонував поговорити щодо постановки з професором нашої академії Олександром Костіним. Олександр Васильович схвалив. Постановка відбулася завдяки підтримці та настановам творчої керівниці проєкту, професорки, народної артистки України Ірини Даць. Не можу сказати, що репетиційний процес був у нас класичним, коли за кілька місяців відбувається вивчення матеріалу, все відшліфовується, потім починаються репетиції, виготовляються декорації тощо. Усього цього не було, адже ми мали лише два тижні на роботу, працювали в екстримальних умовах. Але команда була мобільною і ми це зробили. Розумію, що над виставою ще треба працювати, всі мізансцени потрібно поєднати в комплекс. Моя ідея як інтерпретатора полягала в тому, що краще бути бідним і невизнаним, але вільним ментально, ніж пристосовуватися до умов, підкорятися чужинцям. Народ Антея стоїть на межі ментального краху, це нагадує нашу сьогоднішню ситуацію. Людина, щоб її визнали, мала писати на замовлення. Мало хто не корився цим канонам, серед таких бунтарів – Тарас Шевченко. Леся Українка була “неформатом” для своєї доби, але не стала вона форматом і в наші дні. Ось у чому парадокс… Роль Антея в нашій виставі грає Олександр Молодик – соліст Національного хору імені Григорія Верьовки, дивовижний драматичний тенор, такий зараз рідко почуєш. Тетяна Бондарь (Неріса) – наша викладачка кафедри оперного співу, має прекрасне сопрано. Олександр Костін, який був на репетиціях, сказав, що у цих артистів стопроцентне попадання в образи. Меценат (Павло Бельський) і Префект (Максим Воловоденко) – два антиподи головних героїв. Вважаю Павла чудовим солістом, він працює в Національній опереті України, але поки що не розкрив свого таланту сповна. Максим – прекрасний бас. Хілон (Євген Васюков) і Федон (Назар Прісич) – ще одна пара. Назар роботу в Оперній студії поєднує з Національною оперетою. А Євген – колишній випускник Музичної академії, тенор. Окремо хотіла б відзначити балетмейстера-постановника, заслуженого артиста України В’ячеслава Вітковського. Вважаю його справжнім талантом! Балет – найбільш дисциплінований цех в Оперній студії, вони дуже добре працюють, віддаються на всі 100 відсотків. Дмитро Кравченко – наш хормейстер-постановник. Дякую йому за прекрасний хор. Сподіваюся, що якщо у нас буде повноцінне виконання опери, ми відкриємо ще дві хорові купюри і в першій дії з’являться хорові сцени. Концертмейстер, заслужений діяч естців з інвалідністю, для їхніх рідних і близьких. Це був неоціненний досвід творчого та людського спілкування. Присвячую цей пленер чудовій людині і вченому з великої літери – Наталії Таньшиній, яка, незважаючи на трагедію, що спіткала її в дитинстві, не втратила надії, наполегливості і жаги до життя. Наталя – взірець стилю і високої фаховості, шляхетності й чарівності. – Цей унікальний інклюзивний мистецький проєкт, який реалізувався в Умані, дав можливість розвинути потенціал митців з інвалідністю, сприяти їхній соціальній адаптації, розвитку творчих здібностей, а також професійній комунікації художників-аматорів та професіоналів незалежно від їхніх фізичних чи психологічних особливостей, – зазначила голова Уманського міського товариства дружби із зарубіжними країнами, заступник Уманського міського голови Галина Кучер.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин