Сторінка · с. 3сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №12 за 1995 рік
Слово Просвіти, №12 за 1995 рік
ПРОСВПЯНСЬКІ НОВИНИ
та дитячий ансамОль «Калинка» Ватутінського району м. Києва та інші Дай бог, щоб свято це відзначали традиційно, щоб кожного року згадували ми кияни, про свого небесного покровителя, щоб він згуртовував і здружував нас у щасті | в горі, нагадував нам про наше минуле І допомагав будувати майбутнє -- незалежну українську державу длла ТОПЧІЙ
На знімку: Митрополит Нестор благословляє присутніх на вечорі; співає бандурист Ярослав Чорногуз; дитячий ансамбльеКалинка» Ватутінського району м. Києва.
Фото: Григорія КУБЛАНОВА
ХАРКІВСЬКА «ПРОСВІТА» ВІДКРИЛА В РАЙОННИХ МІСТАХ ДЕРКАЧІ ТА ЧУГУЇВІ ПЕРЕСУВНІ
БІБЛІОТЕЧКИ
Вони складаються з книжок та часописів, виданих українцями, які живуть у Вільному Свт, і пересланих у Харків з! США (Чікаго) та з Канади. Частину таких книжок передала наукова бібліотека їм. Короленка, яка отримала близько 10 тис. бібліотечних одиниць з Канади
Час перебування кожної бібліотеки в районі 2 - 3 місяці
Харківська «Просвіта» має намір відкрити ще кілька таких бібліотек в інших районах області
ПО «ПРОСВІТІ» - ДОЛАРОМ
3 | липня 1995 р. фонд державного майна м. Харкова підняв орендну платню за приміщення, яке займає «Просвіта», у СІМ разів. Це вже друге за рік підвищення орендної! платні. Перше, у шість разів, відбулося з 1 Січня 1995 р Тепер за приміщення загальною площею 109 кв. м. «Просвіта» зобов'язана платити 143 млн крб. (800 дол. США) за місяць. Таких грошей харківська «Просвіта зроду-віку не бачила. Очевидно, «Просвіта», яка Єєчинеєдиною українською національною організацією, яка реально працює, муляє очі міській влад), іутакий спосіб вона намагається п розігнати
А. КІНДРАТЕНКО
ЧИ БУДЕ СТОЯТИ ПАМ'ЯТНИК | ШЕВЧЕНКУ У ЛОЗОВІЙ?
У Лозовій, 20 років тому, збиралися
встановити пам ятник Шевченку, але тодішня || влада цього не дозволила зробити і бюст десь зник Влітку цього року його бачили на території ЖКО ЛКМ3 (Лозівський ковальськомеханічний завод, директор Христофоров Василь Михайлович), а цієї осені вчитель с/ ш Ме? Ліценко побачив його біля МП «Хупроекс», просто неба! Це МП створено управлінцями ЛКМ3, асам бюст виготовлено з бронзи (вага 200 кг.) і він є власністю заводу
Чине збираються продати його на брухт? Сподіваємося, що до такого святотатства на завод) не дійдуть, а навпаки - сприятимуть встановленню пам'ятника Шевченку у
Лозовій Роман АВРАМЕНКО
-/
ЕНЕР СТ...
Р; ОДІЇ.
- ний РР
ФАКТ Й, КО ОМЕ НТ: НЕ
-- --- ЕЕ ПЕ нні -
м-н
інн
ПРЕ м
ДО НАРОДНИХ ДЖЕРЕЛ
Всеукраїнськ товариєтнио ІГроспіта» їм. ТТ. Шевченка адійснює сво просвітницьку мІСНО, рідзаначаючи ювілей 400-сотої річниці від дня народження Гетьмана Богдана Хмельницького. В ряді установ та навчальних закладів проведені змістовні й цікаві вечори, концерти, зустрічі з відомими вченими, істориками, митцями сцени. Зокрема працівники Центральної «Просвіти» організували ювілейні зустріч! в Національній парламентській бібліотеці. Національному художньому музеї! України, в Центрі культури, просвіти та дозвілля Збройних Сил України, в СПТУ Мо1б деревообробників
25 листопада у приміщенні Центру культури, просвіти та дозвілля ЗС України прозвучав заключний акорд -- фестиваль народних хорових колективів м. Києва «До народних джерел», де ім'я Великого Гетьмана та його свята державницька 1 війСськКОВа слава пролунала у народних піснях тау творах оригінального виконавського жанру.
Своєрідний огляд-конкурс столичних аматорських колективів покликаний тим, що чиновництво від
культури вкрай занедбало цю дуже важ-
ливу справу -- відродження народного
хорового співу. Криза матеріальна призвела до кричи духовної, хоча це нє виправдання Адже українська душа спіЗасі врадості, Ір горі, в печалі. Пасня -- це дух її. А підіймають цей дух на концертній сцені, чи просто собі на київських вулицях, майданах такі колеістиви як Народний фольклорно-етнографічний хор «Гомін» по орудою невгамовного Леопольда Ящен-
а, «Криниця» Будинку вчених, Київський «мнонуй хор «Просвіта» і чоловічий хор «Чумаки» Будинку вчителя. Плідно репрезентує себе Заслужений український народний хор «Їмбер» тресту «Київміськбуд-4» під керуванням талановитого хормейстера Володимира Хорта. І таких самобутніх цікавих 1 вкрай потрібних колективів у наший столиці не бракує. Це українські народні хори Будинку культури Київського мотозаводу, «Либідь» Палацу культури 1 техніки АТ «Більшовик», «Джерело» птахофабрики «Київська», ансамбль пісні ії танцю ВО «Київелектротранс», народна хорова капела «Світоч» Національної Академії наук України, хорові ансамблі «Зорянка», «Любисток», «Рідна пісня», «Пушанка», «Радосинь», «Червона калина» та багато
Інших.
3 прикрістю слід зазначити, що якихось 4-5 років тому Мішістерство культури, Київське управління культури встократ більше приділяли уваги цим самобутнім народним колективам: все ж відбувалися різноманітні оглядикокурси, поїтгдки з концертами По Україні, навіть були зарубіжіп гастролі А що пин? На ці колективи ніхто з державних установ не звертає уваги, репетиції проводять будь-де, тримається це крислате й зелене пісенне дерево нашого народу-велетня на окремих енитузіастах, на їх самовідданій любові до народних пісенних джерел..
Хтось із виступаючих на Конгресі української інтелігенції сказав, що нашу державу слід відроджувати з коріння. Слушно зауважено Тож ВУТ «Просвіта» ім. ТТ. ПЦевченка 1 взялася за добру справу знизу, від народних джерел -- організувати пер ий фестиваль народних самобутніх хорових колективів столиці з метою бодай наступного року спільними зусиллями, на державному рівні провести Фестиваль народних хорових колективів всієї! України.
Цей фестиваль мусить стати своєрідною творчою лабораторією українського народного співу. Його найиперша мета: пропаганда народного хорового мистецтва та кращих творів української пісні.
Петро ШУЛЬГА,
член Спілки журналістів України
- що зт и
КЛУБ ТРЬОХ КУТІВ ЗОРУ
Проблема економії енергії стоїть перед усіма країнами світу, В недалекому майбутньому вона буде ще гострішою, бо найважливіші природні джерела енергії вичерпуються. І у нас не все залежить від уряду, є об'єктивні причини, але багато що можна зробити, якщо жити власним розумом 1 дотримуватись здорового глузду
Пам'ятаю важкі воєнні та повоєнні роки. Не булогазу, вутілля, навіть електрики. Але ніхто не говорив про енергетичну кризу, та 1 ми в холоді не сиділи. Зате ліси були чистенькі: сухе плляччя підібране, голки та шишки в сосновому лісі підметені. На паливо йшло також бадилля соняшника та кукуруд-
-'
ЗМ
Тепер шар голок та шишок у лісі у кілька пальців товщиною, через сухе гілляччя важко пройти, бадилля соняшника, величезні гілки зрубаних у парках та скверах дерев, а то 1 самі дерева спалюються на міСЦі гична криза поряд 13
«нерге- Усім подавай газ, який нафтою є цінною ХімІіЧНОЮ сировиною
Не лише мізерні залишки українського, але 1 запаси сибірського та за які треба платити валютою, будуть так само вичерпані, як і величезне Шабелинське родовище Капіталовкладення в газифікацію сіл можуть себе не виправдати, бо газу уже не вистачає. Ті ж самі кошти, вкладені для опанування вітровою та сонячною енергією, для переробки лісових, сільськогосподарських та побутових відХОДІіВв, могли б дати значно більший ефект. Але цим нікому займатися, Приватний капітал ще слабкий, а уряд оезпорадний
Квартири без
туркменського газу,
лічИЛЬНИКІВ гарячої води, яка мешканцями міст спускається сотнями кубометрів у каналізацію. відЧчИНені навстіж під'їзди будинків у двадцятиградусний мороз також не сприяють вирішенню енергетичної проблеми. Типовий соціалізм. Кругова безвідповіДальність
У важкий час енергетичної кризи чотири роки ідуть розмови про нафтовий термінал, який у будь-якій справді суверенній країні був би побудований
А б тот о ни нн ВИР.
чн ПЕКІТРЖ-- рни жи ожщпн що Б ш
Анатолій КІНДРАТЕНКО, професор Харківського держуніверситету
ВДЕНЬ СПИМО,
ВНОЧІ ПРАЦЮЄМО?
за один-два роки. А ми так хочемо бути європейцями
Ось 1 поясний час установили як «у Європі». У листопаді та січні, коли дні дуже короткі, о шостій годині вже день, а о сьомій, коли сонце високо в небі, громадяни ще потягуються в ліжечках, бо до початку робочого дня ще далеко. Зате о 16-й вмикаємо світло 1 до півночі ведемо активне життя за рахунок перевантаження електростанцій Марно витрачаються десятки мільярдів кіловат-годин електроенергії. Між тим «у
Європі» такого марнотратства не допускається Бути «європейцями» означає перш за
все робити так, щоб нам було зручніше, вигідніше, економічніше, тобто дбати про власні інтереси, навіть якщо вони ідуть врозріз з інтересами інших дермхсав, а також не підлаштовуватись формально до норм західного життя
Ми трохи наблизимось до Європи, коли, зокрема, в осінньо-зимовий період будемо сповна використовувати світловий час Можна залишити поясний час незмінним, але роботу починати на одну-дві години раніше, а радіо та телепередачі припинити у 29-Йй ГОДИНІ. «Комерційні» телестанції захочуть працювати довше. Ніяких заборон! Але за елект роенергію тоді треба платиги в пять разів більше
Моканшим, Розпорядженням Президенга про початок робочого днл о 8-й годині у Харкові деякими державними установами (зокрема, міліцією) ігнорується. У Києві бібліотека Вернадського починає робочий день о 9-й годині 15 хвилин
Дуже ми хочемо Оу ГИ європейця ми, але наші дії або бездіяльність часто віддаляють нас від Європи і кидають в райони дикої Африки (якщо вони ще залишились). Наведу кілька прикладів
Система нашої Вищої освіти краща, ніж на Заході, але Міністерство освіти намагається безглуздо підігнати 11 до Західної і таким чином погіршити. Ніхто не може пояснити, що буде робити величеана юлькість «бакалаврів», тобто молодих ліо- ДеИ З Неповіою рвищоіо ОСВІтТОг, яких Міносвіта п недалекому майбутньому пла: пує випускати Інженерами, вчителями, лікарями працювати вони не зможуть, бо сне досягли», а працевлаштувати їх лаборантами чи техитами дуже накладно для держави, бо для підготовки цієї категорії
жк со рин рн нн
о
- з- -а з. Р» ш
працівників є не такі дорогі, але більш ефективні освітні установи.
В діях Міністерства усі нормальні люди вбачають намагання зруйнувати систему вищої освіти, яка складалася десятиліттями і виправдала себе.
Інша справа на Заході. Там студенти вчаться на власні кошти 1 після отримання неповної вищої освітиїдуть у бізнес. Момеливо, ім і не потрібна закінчена вища освіта. Наша ж Міносвіта збирається готувати кадри для бізнесу за державні кошти. А в цей час професори отримують (а частої не отримують) чисто символічну платню 1 знаходяться за межою бідності
Половина студентів не вчиться, але отримує стипендію І ніхто не розуміє, для ЧОГО ІХ ВЗАаГаЛІ набирають За державні коштиінша половина отримує вищу освіту їм дають вільні дипломи, 1 вони ідуть в
комерцію», а в цей час важливі галузі
державного сектора народного господарства, зокрема школи, залишаються без фахівців
Висококваліфіковані науковці мають меншу платню, ніяе пенсіонери, 1 значно меншу, ніж привілейована категорія пенстнерів, зокрема тих, які привели країну до економічного хаосу. Таким чином, потреби молодого, здорового, повного сили та енергії фахівця, який працює на державу 1 утримує сімю, уряд оцінює нижче від потреб пенсіонера. Не маючи засобів до існування, висококваліфіковані науковці, деякі 3 них виняткові, масово, при перший нагоді, тікають за кордон Створюється враження, що ми живемо нев Європі і навіть не на Земний кулі, а десь у країнах кривих даеркал, або влада свідомо ТтЯГНе нас у країни не третього, а вже четвертого світу!
За два тижні перебування в одній із західно-свропейських країн на двадцяти каналах телебаченил я не анайшов жодного секс-Ффільму. Включіть свіЙ телевізор, ті на одному з трьох-чотирьох наших телеканалів ви знайдете шнофільм, кий проповідує порнуху, ненависть, насильство, Ї свідчить це не про велику демократію, а про убогість їі бездарність уряду, що і використовують наші недоорозич тиці для демократизаци населення га підриву моральних підОодлиИин молодої держави, А такозіс для того, щоб усе зали: шалося так, як воно є, бо їх це влаштовує!
ен 090
ти --- стрн - рнни - б о с - о РН те най
за за
ши.
-
- усе; іі Ро те
ій - -й РИ чо "ері б
-
ть
прав ди й
АЖ»
п
Р
чи
г й РУ чайку 1; «РИ тро
й
з
4 М ке
я з
й В | гі ізь "б чі М З о ри
ч зе
РАй, - Зі.
Ж
по пото вань вт
че
й і СВІЖЕ
3 б ча фа б й"
У»
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
