Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Шевченкіана · с. 8сторінка оригіналу ↗

ПОЕТ РЕСТАВРУ- ВАВ ВОЛИНСЬКІ ІКОНИ

Слово Просвіти, №12 за 2004 рік

ІСТОРІЯ Редакція нашого тижневика отримала від своїх читачів багато цікавих матеріалів до “Шевченкіани”, публі$ кацію яких ми продовжимо і в наступних числах тижневика. У ці дні громадськість відзначає 190$річчя з дня на$ родження (9.03.1814 р.) та вшановує пам’ять геніального українського поета Тараса Шевченка. СИЛА СЛОВА ФЕСТИВАЛЬ Інф. “СП” z …забудеться срамотна Давняя година, І оживе добра слава, Слава України. Геніальність Тараса Шевченка як митця виявилася в тому, що він першим побачив і пристрасно, на весь світ, провістив у своїй поезії про завершення формування з української “народності” (просто етносу) українського “народу” (самодостатнього етносу) й закликав українців (і простих людей, і еліту) до завершення цього вищого ступеня етнічного розвитку: Не минайте ані титли, Ніже тії коми… Усвідомімо це. І тоді побачимо в ньому не лише свого Великого Кобзаря, а й прозорливого націонал-демократичного громадськополітичного діяча. Так ми позбудемося колишніх радянських ідеологем про нього як такого собі інтернаціонал-революціонера та й заодно відкинемо спроби сучасних новоявлених “міфотворців”, що потрактовують його лише як стихійного бунтаря, глашатая державно неструктурованої утопічної Питання про перебування Шевченка на Волині залишалося довгий час дискусійним. Але знайдений запис в інвентарній прицерковній книзі села Секунь Старовижівського району, як і зібрані вченими спогади-перекази очевидців, є досить переконливими аргументами. В “Описи церковного имущества” від 1806 року, напроти “Образу Божої Матері за Престолом” було зазначено: “1846 году образ сей рештаврирован проезжим живописцем Тарасием Шевченком”. У середині XVI століття село належало королеві Боні, після її смерті — королю Сигізмунду ІІ. Він подарував Секунь політичному втікачеві з Москви князю Андрію Курбському, а той — своєму служникові Івану Колиметі. Після смерті останнього село дісталося його братові Михайлу. Він і побудував тут першу дерев’яну церкву. Коли саме — в історії не збереглося точної дати. Науковці вважають, що це були 1572— 1588 роки. Храм освячено на честь архістратига Михаїла. У вересні 1846 року Тарас Шевченко отримав від Тимчасової комісії розпорядження виїхати у різні місця Київської, Подільської та Волинської губерній для збору народних переказів, пісень, історичної ваги документів, оглянути і замалювати стародавні могили… У селі Вербка Ковельського району увагу привернув давній образ Святого Миколая, що знаходився у місцевому храмі і в народі славився чудесами. Від постійної вологості та кількасотрічної давності він дуже потемнів, а на руках фарба зовсім стерлася. Шевченкові доручили обновити образ — домалювати руки святому. І він зробив це. Із Вербки дорога пролягла у Секунь. Минав жовтень 1846 року. Тоді настоятелем у Свято-Михайлівській церкві, де зберігався старовинний образ Богоматері, був молодий священик Ілля Мусієвич. Очевидно, він попросив художника відреставрувати ікону. Як розповів архівіст Волинського держархіву Володимир Рожко, почесний професор Волинського державного університету імені Лесі Українки, Шевченко не просто обновив її, а домалював прикраси, характерні для української жінки, — коралі. Храм перебував у аварійному стані. Тому в 1868 році на іншому місці, біля дороги, було побудовано новий храм. А в 1893 році давню церкву перенесено на нове кладовище й освячено на честь преподобного Йова Почаївського. Сюди забрали церковний архів, різний інвентар і давній образ Богородиці. А на місці знесеного храму збудували школу. Є згадки про ще одну, надвівтарну ікону з давньої каплиці села Туричани Володимирського повіту, яку нібито написав Шевченко. Та, як запевняє Володимир Рожко, криваві події Другої світової війни та післявоєнні акти вандалізму затерли всі її сліди.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин