Політика · с. 2сторінка оригіналу ↗
ПРОПОРЦІЙНІ СТРАЖДАННЯ
Слово Просвіти, №12 за 2004 рік
МАНЕВРИ
ПАРЛАМЕНТ
МУКАЧЕВЕ
z
Ірина КОЛЯКА
16 березня Верховна Рада України заслухала звіт Кабінету Міністрів про виконання Програми діяльності уряду. Віктор Янукович звітував про те, що валовий продукт минулого року зріс на 9,3 відсотка, аза приростом промислового виробництва Україна випередила всі країни СНД — 16 відсотків. Прем’єрміністр посилався на проект Програми соціально-економічного розвитку України на 2004 рік, поданий на розгляд Верховної Ради 10 березня під назвою, яка личить кандидатові на президентство: “Послідовність. Ефективність. Відповідальність”. Звіт Віктора Януковича обговорювався аргументовано, часом запально, — адже якість життя в Україні надзвичайно низька, а це основна оцінка роботи будь-якого уряду. Адже, як сказав у своєму виступі лідер “Нашої України” Віктор Ющенко: “Темпи економічного розвитку всього-на-всього є інструментом досягнення більш важливого показника — соціальних стандартів. І відповідно до того, чи досягнено виконання соціальних стандартів, яка їх динаміка, повинна робитись оцінка діяльності будьякого уряду. Чому населення України, в якій сьогодні темпи удвічі вищі, ніж у Білорусі, в півтора раза вищі, ніж у Росії, — має у 2,5 раза мен-
Прийняття закону “Про вибоF ри народних депутатів України” на суто пропорційній основі було однією із причин блокування парламентської трибуни чотирF ма фракціями — “Наша Україна”, БЮТ, СПУ, КПУ. Однак провладF ним фракціям, мабуть, була даF на жорстока вказівка “валити” цей закон. Чотири рази ставився на голосування проект, який наF бирав трохи більше 200 голосів. Після грудневих подій, — коли комуністи опинилися в одних лавах з олігархами за так звану “конституційну реформу”, а потім до них приєдналися соціалісти, — владі терміново став потрібним “пряник” для лівих. Тому на торги було виставлено Закон про пропорційні вибори. “Санітарна обробка” мажоритарників дала результат: якщо раніше понад 180 із них підписувалися у листі до Президента з критикою пропорційки, то тепер сміливих залишилося сотнею менше. Відомо, що Адміністрація Президента наполягала: проект закону повинен бути прийнятим не тільки в першому читанні, але й у цілому. І тільки позиція провладних мажоритарників, які погодилися на перше читання, але відмовлялися голосувати за закон у цілому, завадила цим планам. Дуже красномовною виявилася позиція соціалістів, яка не залишила сумнівів. СПУ ще сумлінніше, ніж комуністи, виконуватиме всі вказівки влади. Коротко зупинимося на самому змісті законів. Пропорційний внесло четверо авторів — Ю. Ключковський (“Наша Україна”), М. Рудьковський (СПУ), Г. Пономаренко (КПУ), В. Олуйко (НДП). Проект передбачає пропорційні вибори з 4 % прохідним бар’єром за “закритими” списками, які затверджуються вищим партійним органом. Два законопроекти за авторством представників “Реґіонів України” та “нашоукраїнця” В. Асадчева були схожі. Зміст їхніх пропозицій полягав у тому, щоб партійні списки складалися не з’їздом партій, а реґіональними осередками. Микола Рудьковський так поспішав виконувати вказівки Банкової, що з голосу вносив 25 поправок без згоди своїх співавторів і наполягав на терміновому прийнятті закону. Він пропонував знизити прохідний бар’єр для партій до 3 % ( мабуть, соціалістам нудно без пані Вітренко), а для блоків — до 6 %. Однак нікому не було відомо, за що власне голосували, офіційний текст постанови з’явився тільки 10 березня, у ньому залишався чотирьохвідсотковий бар’єр. Олександр Мороз уніс пропозицію, щоб доопрацювання проекту закону відбувалося не до 5 квітня (як пропонувалося), а якомога швидше, бо владі ніколи. Фракція “Наша Україна” та Блок Юлії Тимошенко не брали участі в голосуванні.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
