Очевидець і літописець · с. 5сторінка оригіналу ↗
У сталінські часи і ще довго потім після смерті “вож* дя” нас, політв’язнів, морили голодом. А ми лише мріяли: “Ой, коли ж ми наїмося та чорного хліба”. Лише через рік після смерті Сталіна нам у табірному ларку дозволили купувати хліб.
Слово Просвіти, №12 за 2005 рік
кісти не доходили. Тому що “Країні Рад” дуже потрібні були норильський нікель, золото і вугілля. Тоді як на Колимі від голоду люди втрачали людську подобу й померлих там ховали без сідниць, які обрізали на строганину. Але й у норильських таборах багато в’язнів хворіло, і вони були вже нездатні виконувати тяжку роботу. Щоб їх позбутися, за досвідом Колими, Ухти, Індигірки, чекісти використовували ще один нелюдський “винахід”. Восени, із першими заморозками, з табірних бараків і санчастин виводили хворих і знесилених “доходяг”, яких набиралося тисячі. Їм оголошували, що вони переходять на Талнах, де тоді ще не було рудників і шахт, де легша праця і немає охорони. Колону таких політв’язнів вели з Норильська в глуху тундру бездоріжжям, по хрусткому моху повз карликові берізки. Вони залишали за собою червоний слід від розчавлених ягід — журавлини, брус-ідеологічний комісар, колишній учитель із Білорусі з м. Гомель Яків Козлов. Чекісти влаштували їх у робочій зоні на “теплі місця”, хоча вони нічого не тямили в роботі. Воробйова влаштували майстром на бетонному заводі, а Козлова — лаборантом. На роботі вони байдикували, спалив лабораторії, презирливо розводилися зі своїми однодумцями та власівцями про “хохлів”. Ми, політв’язні, побачили в них великоросійських шовіністів і почали слідкувати за кожним їхнім кроком, за їхньою “братією”, яка користувалася неабиякими привілеями чекістів. Наприклад, Козлов із Воробйовим попривозили з собою в наш табір постелі з шовковими ковдрами, тоді як ми спали на голих нарах. Невдовзі нам стало відомо, що за вказівкою чекістів вони готують у нашому таборі “Варфоломіївську ніч”. У робочій зоні вони виготовляють ножі, які переправляють у житлову зону. Всіх своїх бойовиків вони розділи-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
