Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

ПЕРСПЕКТИВА СТВОРЕННЯ ДВОХ ПАРТІЙ ЮЩЕНКА

Слово Просвіти, №12 за 2005 рік

Якщо б УНП пристала на пропозицію влитися в нову партію, то це привело б до зникнення в по* літичному просторі національно*демократичної ідеології, до повної руйнації на правому крилі цієї електоральної ніші. А життя пустот не тер* пить. Тому на цьому фланзі розпочалася б жорс* тка боротьба за виборця з боку марґінальних ут* ворень на зразок НРУ за єдність. — Іване Олександровичу, на Вашу думку, яка основна причи; на того, що УНП не влилася в партію “Народний Союз Наша Україна”? — Ми зберегли свій існуючий статус, зберегли партію. Загалом є кілька причин. Створена під президентські вибори 2004 року коаліція “Сила народу” забезпечила перемогу Віктора Ющенка, і ядром цієї коаліції був блок патріотичних сил “Наша Україна”. По суті, цей виборчий проект завершився перемогою представника патріотичних сил. Постало питання: яким чином реалізувати перемогу Віктора Ющенка для справжнього суспільного поступу, як забезпечити втілення виборчої програми Ющенка? Для цього потрібно, крім іншого, перемогти на виборах 2006 року. А вибори на партійній основі вимагають переформатування існуючих політичних сил, насамперед, блоку “Наша Україна”, і створення нового політичного проекту. Проглядалися два варіанти переформатування: створити одну або ж дві партії шляхом об’єднання партій близького ідеологічного спектра. Потім уже шукати ширшої коаліції з іншими політичними силами — з БЮТ тощо. З мого політичного досвіду зрозумілим і найоптимальнішим є створення на базі виборчого блоку “Наша Україна” саме двох партій: навколо ліберальної ідеології та ідеології національної демократії, національного консерватизму. Адже представників інших ідеологій, як-от соціал-демократичної, практично не було в блоці. На жаль, ця позиція не перемогла, й була запропонована модель створення однієї партії на базі блоку. — Хто найбільше лобіював створення єдиної партії? Без; смертний? — Усі розглядали таку можливість, але пропонували різні механізми. УНП пропонувала будувати партію знизу догори, тобто через об’єднання існуючих політичних партій. Тільки так можна було зберегти діючі структури й вийти на чітку ідеологію єдиної партії. З іншого боку, позапартійна група політиків із “Нашої України” наполягала на розпуску всіх існуючих партій і творенні нової шляхом подання індивідуальної заяви. Така пропозиція є класичним механізмом творення партії згори, що криє в собі багато небезпек. Такий механізм не дає відповіді на питання про ідеологію партії, а також не створює ефективних перешкод для наповнення партії політичними пристосуванцями. Нам і всім іншим національно-демократичним партіям треба було саморозпуститися й пристати до партії з ліберальною ідеологією. На наш погляд, це вкрай недемократичний і неефективний спосіб вирішення актуальних проблем консолідації патріотичних сил. Адже перед українським суспільством сьогодні стоїть проблема створення справді нової політичної системи, до того ж — повноструктурної. Забезпечення повноструктурності політичної системи потребує існування потужних партій трьох основних ідеологічних спрямувань: національної демократії, лібералізму й соціал-демократії. Якщо говорити про спектр партій націонал-демократії, то тут справи найкращі: маємо ємку і стабільну електоральну нішу (до 35 % виборців), дві яскраві партії-виразники цієї ідеології (УНП, НРУ) та багато маленьких партій. Гірші справи з партіями, які сповідують ліберальну ідеологію. Найбільш відома — ПРП, але вона навряд чи могла б самостійно реалізовувати цю ідеологію в державному управлінні. Тому існує нагальна потреба в посиленні партій ліберального спрямування. І дуже погана справа з виразниками соціал-демократії. Комуністи не сприймають української державності, в них спотворене розуміння ної держави зберіг себе саме завдяки плеканню традиційних національних цінностей. Сьогодні нація теж бореться за свою ідентичність. Тому відмовитися від ідеології національної демократії наше суспільство не може. Отже, ми не могли втратити статус діючої партії, але й надалі підтримуватимемо Президента Віктора Ющенка в реалізації його програми. — Наскільки реальним є те, що УНП увійде в коаліцію з єди; ною партією Ющенка? — Сьогодні складно говорити про формат виборчого блоку патріотичних сил на виборах 2006 року. Маємо багато поглядів. Президент поки що вважає, що коаліція має складатися з партії “Народний Союз Наша Україна”, БЮТ і Народної партії Литвина. Інші переконані, що патріотичним силам краще піти двома колонами: ядро першої колони мали б утворити партії Віктора Ющенка та Володимира Литвина, а другої — БЮТ і УНП та ще кілька партій. Партією “Народний Союз Наша Україна” нам, по суті, висунуто ультиматум: або йдіть самостійно, або руйнуйте свою партію і входьте до нашої. Думаю, це — непродумана позиція. Перекопартій на базі цього блоку: ліберального й націонал-демократичного спрямування. Поява партії “Народний Союз Наша Україна” — позитивне явище, адже об’єднує людей ліберального світогляду, які переважно були поза партіями. Хоча водночас вона не повинна створюватися методом адмінресурсу — через примушування членів інших партій масово переходити в нову структуру. Не можна також ховатися за абстрактною фразою, що партія сповідує “народну ідеологію” і є партією Майдану, як це заявив Роман Безсмертний. Майдан не інституціоналізувався в жодну структуру, як це мало місце з революцією кінця 80-их—початку 90-их років, що зродила Рух і цілу низку партій. Крім того, куди подіти роботу членів УНП, БЮТ, “Собору”, СПУ, яку вони здійснювали під час Помаранчевої революції. — Чи може з’явитися про; президентська більшість у Вер; ховній Раді? — Особисто я вважаю, що чітко формалізована парламенська більшість потрібна, але не бачу цих прагнень із боку багатьох політичних сил. Швидше за все, Верховна Рада працюватиме до парламентських виборів у режимі ситуативної більшості, хоча це не кращий варіант для підтримки програми Президента. — Іване Олександровичу, створення окремої фракції Ук; раїнської народної партії у Вер; ховній Раді — це увиразнення серйозних розбіжностей між ко; лишніми членами блоку “Наша Україна” чи тактичний політич; ний хід, аби здобути додаткові бали під вибори? — Якщо ми зберегли партію, то зобов’язані були створити і фракцію. Ми не хочемо, щоби була зруйнована електоральна й політична ніша національної демократії. Давайте відверто говорити, що Україна без реалізації в державному урядуванні цієї ідеології не зможе забезпечити суспільного поступу. До створення фракції нас зобов’язує також статут партії, який забороняє членам УНП входити до фракцій інших партій. Фракція “Наша Україна” формувалася як репрезентант політичного блоку багатьох партій, але сьогодні вона перетворюється на фракцію однієї партії. З іншого боку, створення нашої фракції розширить можливості патріотичних сил у парламенті: додатковий голос, здатність маневрування. УНП боролася за знищення старого політичного режиму. Із перемогою Ющенка відчинилися двері до утвердження справжньої демократії, але ця благородна справа на цьому не закінчується. Найбільше нас турбує не те, що ми не одержали належної кількості посад в уряді, а те, що сьогодні у державному урядуванні використовується не національно-демократична ідеологія, а ліберальна ідеологія без будь-яких рамок. Можливо, на цьому етапі це найкращий вибір, адже ми жили в умовах авторитаризму, ініціативи людей притлумлювалися, і сьогодні є потреба дати громадянину більше свободи. Однак у тотальному пануванні ліберальної ідеології є велика небезпека. Така ідеологія обов’язково викине наперед грошів усіх сферах суспільного життя й досить скоро почне руйнувати традиційні національні цінності, основу нації. Уже бачимо перші невтішні наслідки мовного лібералізму на прикладі навіть наших міністрів чи губернаторів. На мою думку, тут перейдено всі межі, тому що є десята стаття Конституції України, яка чітко вказує, що державною мовою є українська мова. Питання мови — це питання консолідації української нації. Майдан, де були представники всіх реґіонів і багатьох національностей, якраз засвідчив, що громадяни України не вимагають зміни конституційного статусу мов. Навпаки, патріотизм і почуття обов’язку перед державою і своїм народом після Помаранчевої революції значно зміцніли, особливо в молоді. Цим треба скористатися, аби ще більше об’єднати націю. Натомість мовну карту розігрують, щоб пограти на електоральних настроях на сході й розкрутити сепаратистські тенденції в державі. — До речі, як Ви оцінюєте те, що уряд з подачі Адміністрації Президента вже опрацьовує пе; редвиборний проект указу Пре; зидента про захист російської мови, який дозволяє викорис; товувати російську мову в дер; жавних установах у так званих “місцях компактного проживан; ня” росіян? — Замість того, щоб подати законопроект про державний статус української мови, вся увага влади починає концентруватися на захисті російської. Але кожен із нас знає, що російська мова не зазнає утисків в Україні, вона не має і тисячної долі тих проблем, які охопили українську мову. Це ще раз говорить про те, що ідеологія безмежного лібералізму може породити багато нових проблем. — Наскільки реально, що парламент 24 березня ухвалить зміни до бюджету, запропоно; вані урядом? — Цілком реально, навіть тому, що перебуваємо в цейтноті. Закінчується перший квартал, починається другий, а це певні реперні точки в розвитку. Затягувати вирішення бюджетних проблем далі не можна. — Як Ви оцінюєте наслідки візиту Путіна в Україну? — На мою думку, це притирка української і російської влад. Грубі втручання російської влади й біз; несу в президентську виборчу кампанію в Україні дуже зіпсували атмосферу співробітництва двох країн. З іншого боку, Майдан зму; сив російські політичні сили переглянути своє ставлення до України. Сьогодні керівники Росії почина; ють розуміти, що мають справу не тільки з іншою владою в Україні, але з іншим суспільством, які ви; магають рівноправності у міждер; жавних стосунках. Також російська влада має рахуватися з тим, що наше суспільство висловилося за європейську інтеграцію України. Ця зустріч окреслила наміри сто; рін, викристалізувалися головні напрямки співпраці й проблемні питання. Російська політика щодо України стане прагматичнішою. Президент Росії висловився за розв’язання міждержавних проб; лем, зокрема територіального ха; рактеру. Можливо, вперше обго; ворювалися питання стратегічного характеру: питання перебування російського флоту в Україні, вве; дення справжнього режиму кордо; нів, умови функціонування росій; ського капіталу в Україні тощо. Але потрібно ще багато працювати для встановлення конструктивних вза; ємин між країнами. z Олександр СОЛОНЕЦЬ Минулого тижня в парламенті таки утворилася нова фракція Української народної партії, що виокремилася з фракції “Наша Україна”. Таким чином, завершився серйозний етап структурування українського політикуму після появи партії “Народний Союз Наша Україна”. Наскільки послідовною та об; ґрунтованою є позиція керівництва УНП напередодні парламентських вибо; рів 2006 року, ми обговорювали із заступником голови УНП Іваном Олексан; дровичем ЗАЙЦЕМ. Окрім того, народний депутат висловив своє бачення наслідків візиту В. Путіна в Україну.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин