Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗
“Не вмирає той, хто живе у своїх творах”. Кароліна>Анна Бові
Слово Просвіти, №12 за 2007 рік
його матері Катерини Якимівни, всі були бадьорі й окрилені від отриманих вражень під час перебування на святих для кожного українця місцях. Тож концертна програма була немов сонячне сяйво для душі кожного. У залі не вщухали овації, оплески! Капела бандуристів звучала як єдиний, величний життєствердний організм, гармонізуючись чарівною силою диригента. Відбувалося національне свято українського слова, української пісні під супровід чудодійної бандури на честь дня народження духовного Батька української нації. На завершення урочистостей у Колонному залі Національної філармонії учні Стрітівської кобзарської школи зустрілися з керівником капели, народним артистом України Миколою Петровичем Гвоздем, який по-батьківськи тепло й привітно зустрів молодь. Микола Петрович запросив юних бандуристів на черговий концерт капели у жовтні, де під могутній супровід бандур знову співатиме незрівнянна Марія Стеф’юк. Ось такий щедрий подарунок, із благословення Великого Кобзаря, отримали наші діти від керівника Національної капели бандуристів України, який понад 30 років очолює високопрофесійний мистецький колектив. Із гідністю ведеться духовний літопис життя України. Зростають нові сіячі одвічних цінностей нашого народу. І з ними — невмируща сила волі й правди синай пророка української землі Тараса Григоровича Шевченка. Висловлюємо щиру подяку за сприяння в проведенні цього незабутнього свята Всеукраїнському товариству “Просвіта” в особі голови Павла Мовчана.
Тож Новорічне свято — світотворчий ритуал. Такий сюжет містять епічні й фольклорні твори багатьох народів, серед них і українців. Міф про битву Індри з Врітрою зберігають українські веснянки, колядки, щедрівки й народні танці весняного циклу, які сягають найдавніших глибин нашої духовної, культурної історії. У них Індра, з якого постало українське Андрій (з Індрій — Індрин, Нащадок Індри), виступає як Іван Царевич, Іван Княжевич, Іван Громовик, Громовик-воїн, Громовик-пастух чи Громовик-хлібороб, а Врітра — навіть під своїм первісним іменем — як злий цар Ворот або Воротар. Іван Нечуй-Левицький у праці “Світогляд українського народу” (1876) пише: “… колядчаний цар Ворот змінився в веснянках на царя Воротаря… В них можна бачити давнього індійського лихого Врітру, бога холоду й темних сил, ворога світлого громовика Індри”. Аналізуючи весняну гру “Воротар”, письменник відзначає, що ця сама тема звучить і в колядках, де Громовик — Іван
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
