Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗

ГЕНІАЛЬНІСТЬ — ЦЕ ПРИРЕЧЕНІСТЬ ЗНАТИ ІСТИНУ

Слово Просвіти, №12 за 2007 рік

zА ВИ ЯК ДУМАЄТЕ? Любов ДЯЧЕНКО4ЛИСЕНКО, кандидат філологічних наук, голова Міжнародного центру незалежних наукових і мовних експертиз “ЗНАК”, м. Сміла Черкаської обл. Суспільство, яке зазнає глобальних трансформацій у всіх сферах буття людини і перебуває на зламі світоглядних орієнтирів, особливо потребує створення механізмів продукування, захисту суспільних цінностей. На вістрі таких процесів є чимало національних постатей, але особистістю, яка безпосередньо формує етносвідомість уже кількох генерацій українців світу, є постать Тараса Шевченка. Постать настільки геніальна, наскільки й трагічна і за реаліями життя, світоглядними переконаннями, і за специфікою поетичної і прозової творчості, епістолярієм, загалом філософським осмисленням позицій людей різних національностей у соціумі, також і в неперевершених картинах, малюнках, ескізах. Без сумніву, геніальність — це Дар від Бога, але це — приреченість знати істину, випереджаючи час, відповідальність перед наступними генераціями людей, які вірять і віритимуть сказаному й закарбованому високому слову. Кожне нове покоління українців намагається зрозуміти глибинні смисли поезії Шевченка і наблизитися до світосприймання і світовідчуття Генія, розшифрувати коди, закладені автором у рядки віршів, поем, ментально значущих художніх одкровень генія. Інтерпретуючи Тараса Шевченка, пропонуючи нові рефлексії, маємо, почасти, трансформувати, змінювати застарілі схеми, “конструкти” сприймання класичної української літератури. Торкаючись її “золотого фонду”, потрібно спиратися на національні канони і залишатися глибоко патріархальними, з одного боку; з іншого слід модернізувати, осучаснювати мову теоретичних, концептуальних узагальнень, адже XXI сторіччя створює нові літературознавчі рецепції, інтелектуальні “правила гри” для обґрунтування значущості, соціальної ідеологізованості українства. Саме ця геніальна постать змушує нас пам’ятати, що ми український рід, що ми — народ із трагічною історією і з трагічними долями наших геніїв. Треба чітко усвідомити ієрархію національних цінностей і насамперед самі цінності, ієрархію інтелектуально-мистецької еліти, де найвище, вже магічно-містичне місце долею, талантом, історією відведено українському генію, видатному українцеві — Тарасові Шевченку. Царевич руйнує ворожий город царя Ворота й визволяє з полону царівну, яка уособлює Сонце на небі весняної пори, а зима здавалася народові звіром, що краде Сонце й блискавку і держить їх у себе в образі красної панни на золотому стільчику. Це спонукає згадати численні трипільські статуетки богині, що сидить на стільчику. Міф цей важливий тим, що відбиває календарну міфологію, світотворчі й світоглядні уявлення осілого, хліборобського населення. Саме таку міфологію сповідувала людність Давньої України в трипільську добу, понад 6 тис. років тому. І саме цю міфологію відбиває найдавніший український фольклор — веснянки, щедрівки, колядки, які містять ті самі уявлення й вірування, що й “Ріґведа”. І не так істотно, чи в трипільців відбиті світотворчі уявлення “Ріґведи”, а чи “Ріґведа” відбила світотворчі уявлення трипільців. Найважливіше те, що трипільська космогонія — індоєвропейська і що в трипільської цивілізації індоєвропейські витоки.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин