Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗
УШАНУВАННЯ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ ТА ЙОГО МАТЕРІ
Слово Просвіти, №12 за 2007 рік
ській здатності бути вдячними за безсмертну спадщину їхнього Тараса. Звитяжно лунали юнацькі голоси, сріблом бриніли дзвінкі бандури. Затамувавши подих, слухали люди Тарасове слово, яке, розправивши крила, злітало у небесну блакить, несучи радість високого мистецтва всьому світові. Відламували люди шматочки короваю, бажаючи царства небесного і матері Катерині, і її синові Тарасу. Могутньо й велично зазвучали струни і широко й вільно полилась у виконанні юнацького хору пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”, а за нею “Заповіт”. Поволі підіймалися люди сходами від могили до музею, де чекала змістовна, цікава екскурсія. Потім відбувся невеликий концерт стрітівських бандуристів. Потішив присутніх віртуозною грою і родинний дует “Благодать натхнення” Ірини Головач (скрипка) і Дмитра Головача (пан-флейта). Задушевно проспівав Василь Буйнаровський козацьку баладу під власний супровід старосвітської бандури (бандурист-виконавець, сам і виготовляє музичні інструменти). Дорогою до Києва певний час кожен перебував наодинці зі своїми думками, а потім залунала пісня, і яких лише пісень не переспівали юні бандуристи. Усі знали — свято триває, бо на дітей чекав концерт Національної капели бандуристів під орудою народного артиста України Миколи Гвоздя. Незважаючи на велику насиченість програми заходів з ушанування пам’яті Тараса Григоровича Шевченка і добра над злом, правди над кривдою. Мати Врітри-Воротаря — Дану, богиня первозданних вод, із яких і творився упорядкований, налагоджений і справедливий світ, була верховним божеством за тих давніх часів, коли світ уявлявся єдиним, ще не поділеним на Небо й Землю. Ведійська Дану — мати так званих асурів, які вважаються старшими братами богів-девів. Головний асур у ведах — Врітра, а головний дев, тобто бог — Індра. Старшинство асурів над девами означає, що асури — первісні боги, а деви — пізніші. Тобто асури належать до часів матріархату, а деви — патріархату. На цьому міфі побудовані сюжети обох давньоіндійських епосів — “Махабгарати” й “Рамаяни”, з нього постав давньоіндійський театр і, слід гадати, український вертеп. Цей міф — своєрідний сценарій, що відтворює передноворічну критичну мить, коли космос перебуває в первісному хаосі. І особливий ритуал має відновити лад у світі, повторити всі етапи його становлення.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
