Без мови немає нації! · http://slovoprosvity.org.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
МАРНОСЛІВ’Я ПО-КИЇВСЬКИ
Слово Просвіти, №12 за 2008 рік
Святослав МІЗЕРНЮК
На Всеукраїнському форумі інтелігенції за участю Президента України Віктора Ющенка 26—27 березня планують спочатку обговорити Концепцію гуманітарного роз# витку України, а вже потім на її основі роз# робити Державну програму. Планом підго# товки до Форуму передбачено провести громадські слухання з цього питання. 12 березня Київська міська державна адміністрація зібрала у Будинку вчителя представників громадських, творчих ор# ганізацій, наукових установ, закладів осві# ти та культури столиці, щоб обговорити “Стан та перспективи гуманітарного роз# витку міста Києва”. Неочікувано прийшло багато людей, які вщерть заповнили залу та балкон. І як# що внизу, біля сцени, сиділи імениті гості — Микола Жулинський, Іван Драч, Лесь Танюк, Андрій Чебикін, Дмитро Павличко та інші представники інтелігенції, яких запрошували до слова, то вгорі переважа# ла молодь. Тож заявлені слухання цікав# лять столичну громаду. Проте організатори слухань не перед# бачили зрозумілого й доступного для сприйняття людей обговорення проблем, нехай не глобальних, але нагальних і бо# лючих. І деякі теми заявлених виступів на# гадували лекції у вузькопрофільному ВНЗ: “Людиноцентризм як ціннісний орієнтир гуманітарного розвитку України”. Схоже на заголовок якоїсь монографії чи дисер# тації. І як у таких зарозумілих словесах і зворотах має зорієнтуватися проста лю# дина? Тим часом саме для неї ці слухання й проводять. Бо звідки і в який спосіб вла# да може одержати об’єктивну оцінку своїх дій столичної громади? Розпочати це дійство мав вступним словом Київський міський голова Леонід Черновецький. Та йому, певно, було не до гуманітарного розвитку столиці. Адже
Кабмін звернувся до Президента із зая# вою, в якій ішлося про відсторонення го# лови КМДА від виконання обов’язків. Тож без зайвого пафосу зі сцени почали луна# ти доповіді. Проблеми, яких торкалися промовці, ні для України, ні для її столиці не нові: освіта, здоров’я — їхня якість, доступність; пропагування здорового способу життя, розвиток фізичної культу# ри і спорту, збереження культурної спад# щини, вивчення та втілення української мови у всі сфери життя суспільства; не за# були мовити слово й про безпечне для здоров’я людини довкілля. Кожна із зазначених тем за важливіс# тю, актуальністю, глибиною нерозв’яза# них за десятиліття завдань варта особли# вої уваги і не одного громадського обго# ворення й дискусії. Це ті проблеми, про які давно говорено, але нічого конкретного й кардинального і досі не зроблено, бо не можна побудувати рай посеред пекла. Але промовці, прочитавши за п’ять# сім хвилин загальні тези доповідей, відда# вали письмові пропозиції до секретаріату: і вся “дискусія”! Та навіть із того, про що вони казали, вимальовується песимістич# на картина. За рівнем корупції Україна опинилася на 118 місці серед 180 країн світу. А дитяча смертність учетверо пере# вищує загальноєвропейські показники. Незважаючи на конкретні заходи, яких вжила центральна влада останнім часом, демографічна ситуація суттєво не зміню# ється на краще, а спосіб і умови життя лю# дей не поліпшуються. Заважають і об’єк# тивні, й суб’єктивні причини: загазоване сміттєспалюванням і викидами автомобі# лів повітря; перенасичена хлором і “до# бавками” погано очищена вода зі столич# них кранів, низькоякісні продукти харчу# вання; шкідливі звички — тютюнопаління, пияцтво, наркоманія. Молоді ніде займа# тися фізкультурою і спортом. Можливо, тому захворюваність у Києві зросла на 7,3
відсотка порівняно з минулим роком. А причини 64 відсотків смертності — серце# во#судинні захворювання. Таку ситуацію спричиняє, вважають промовці, відсутність коштів у бюджеті або їх нераціональне використання. Тим ча# сом, катастрофічна ситуація, коли немає грошей у населення: хворому потрібно терміново робити операцію, але він… від# мовляється, бо нічим заплатити. Хоч статтю Конституції про невідкладну та без# коштовну медичну допомогу ніхто не від# міняв! Дехто з промовців, оголосивши тему доповіді, відразу після свого виступу по# кидав залу зібрання. І Дмитро Павличко, й Іван Драч так, як багато інших, завітали на громадські слухання, щоб почути, а що ж робить влада міста. Бо якщо вона ще не везе, то бодай би зрушила цього воза з проблемами. Але, вочевидь, зрозуміли, що все це — лише порожня балаканина, і пішли. Слідом за ними залишила зібрання і молодь. Мабуть, цієї весняної пори най# краще для здоров’я — просто пройтися парком, у якому прокидаються зі сну де# рева, аніж слухати нудні реляції чиновни# ків від влади. Дуже давно українське суспільство і влада живуть у різних часових, просторо# вих та й матеріальних вимірах. Ось, нап# риклад, про який розквіт української куль# тури та розвій рідної мови можна виголо# шувати декларації, якщо мер як чиновник найвищого рангу, що зобов’язаний доско# нало володіти державною мовою, досі її не вивчив. То, може, міська адміністрація неу# хильно дбає про фізкультуру, спорт, доз# вілля й відпочинок киян? Де там! Раз по раз винищують зубасті бульдозери забу# довників дитячі та спортивні майданчики, сквери, парки.
Продовження на с. 2
РАДІО “КУЛЬТУРА” — 5 РОКІВ
Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106
с. 2 · сторінка оригіналу ↗
Якщо владу в столиці не очистити від коруп# ції, брехні та зради, столичний приклад буде прецедентом для всієї держави — і справді, мас# штаби корупційного лиха вже становлять реаль# ну загрозу для національної безпеки України. 18 березня Верховна Рада України нарешті призначила позачергові вибори Київського міського голови та Київської міської ради. За рішення проголосували 246 народних депута# тів. У повному складі не голосувала фракція Партії реґіонів. Ця постанова передбачає приз# начення позачергових виборів на останню не# ділю 70#денного терміну з дня набрання чин# ності постанови. Усе українське суспільство потребує очи# щення від бур’янів. Процеси, що відбуваються нині, свідчать про те, що постсовєцька чинов# ницько#номенклатурна братія пристосувалася до нової риторики і під новими гаслами нама# гається реанімувати найгірші вияви кучмізму. Тим часом укріплюється засилля російської “попси” (друкованої, аудіовізуальної та інтерак# тивної), а одна з найбільших за накладом що# денних газет регулярно публікує наклепницькі дописи українофоба Олеся Бузини. Колись він замахнувся критикувати Тараса Шевченка і ви# явився здатним лише вимучити з себе нудний пасквіль, а тепер накинувся на лауреатів Шев# ченківської премії. Мовляв, наклади їхніх творів занадто малі. Ще б пак! Корумпована влада не здатна протистояти агресивній інформаційній інвазії з#за кордону, паплюженню вітчизняної культури стотисячними накладами. Кожна ко# пійка, видурена у споживачів дезінформаційно# го продукту пана Бузини, — насправді вкрадена можливість підтримати народну, національну українську літературу та журналістику. Продав# ці такого непотребу, на моє глибоке переконан# ня, — шахраї, які повинні принаймні через суд заплатити серйозні компенсації моральних збитків тим людям та організаціям, яких вони облили брудом. А виборні посадовці, які досі не спромоглися змінити ситуацію на краще, мають позбутися крісел, зарплат і привілеїв на най# ближчому демократичному плебісциті.
Святослав МІЗЕРНЮК Фото автора
Закінчення. Початок на с. 1.
Не ліпше і в медицині. Який чи# новник відповість, чому хворий ки# янин у своїй районній поліклініці не може безкоштовно полікуватися й одержати якісну допомогу, примі# ром, у стоматолога? Чому для того, щоб зробити рентген хворого зуба, пацієнт мусить заплатити у рент# генкабінеті 10 гривень? Куди йдуть ці гроші? На розвиток поліклініки чив кишеню лікаря? Адже якщо вже ці послуги й платні, то принаймні ма# ли б дати квитанцію. А, власне, на що ж скаржитися? Медицина, як і освіта — найбільш корумповані. Хіба цього не знає місцева столична влада? Знає, але переймається власними, набагато цікавішими, прибутковішими про# ектами. Тож на кожній сесії Київра# ди найуспішніше голосують за на# дання у “чиєсь” користування київ# ської дорогоцінної землі. Кандидат медичних наук Вале# рій Івасюк (Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я, мате# ринства та дитинства) так окреслив на цих слуханнях свою громадян# ську позицію: “Доки до охорони здоров’я верховна влада ставити# меться байдуже і волюнтарист# ськи, доти доля будь#яких пропози# цій буде такою самою, як і того па# перу, на якому вони написані”. А так щиро вірилося, що голос кожного свідомого громадянина почує і громада, і влада! І вони ра# зом вироблять спільний план дій та візьмуться до справи. Отож, напевно, лише для того, щоб показати, як міська влада “прислухається” до нагальних пот# реб та побажань своїх громадян, вона й надалі ініціюватиме такі гро# мадські слухання. Та знову ці захо# ди, нібито й потрібні людям, пере# творять на фікцію, щоб, посилаю# чись на думку громади, протягти потрібне чи то владі, чи то певним комерційним структурам рішення, або зведуть їх до порожньої бала# канини. Завдяки їй влада намага# ється випустити у свисток ту пару, яка от#от може розірвати котел суспільного невдоволення. Так чи інак, але від подібної ерзац#демок# ратії виграють лише ті, хто, прикри# ваючись інституціями демократич# ного суспільства, збиває капітали. Столиця давно перетворилася б на рай земний, якби київська вла# да реалізувала всі ті пропозиції, які виголошують останнім часом на безлічі громадських слухань. Але поки що це черговий піар, щоб “пе# реконати” Президента, як у поті чо# ла працюють міські чиновники над поліпшенням життя громадян уже сьогодні. Та й на випадок достроко# вих виборів мера довести київській громаді, що саме ця міська столич# на влада, як ніхто, переймається повсякденними проблемами й тур# ботами киян. Проте, зазирнувши у докумен# ти слухань, які роздавали далеко не всім охочим, в очах зарябіло від старих стереотипів: “…створити, розробити, визначити, забезпечи# ти, продовжити роботу, удоскона# лити, сприяти…” аж “на період до 2011 року”. І в жодному — ніякої дії, механізму чи динаміки руху, справ# дешнього результату, якого роками очікує громадськість, сама попу# лістська демагогія, як і за часів ко# муністичного марнослів’я: побуду# вати комунізм до наступної п’яти# річки! Хто ж прислухається до свідо# мих, мудрих та працьовитих грома# дян#патріотів Києва і збереже його старовинну красу, розбудує справді європейську столицю, у якій розкві# татиме її самобутня національна культура, рідна мова і заможне й затишне життя її мешканців?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
