Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Душа скарби прадавні стереже”. Ліна Костенко · с. 9сторінка оригіналу ↗

ВОСЬМИЙ МІЖНАРОДНИЙ, І НЕ ТІЛЬКИ

Слово Просвіти, №12 за 2008 рік

Святослав МІЗЕРНЮК Фото автора Конкурс з української мови ім. Петра Яцика — подія знакова. Участь у ній беруть школярі й студенти: загальна їхня кількість — понад 5 мільйонів. Отже, ідея утверджен# ня статусу української мови, її престижу та пропагування серед молоді спрацювала. Серед переможців — школярі, студенти ВНЗ. Цьогоріч уперше за окремою номінаці# єю відзначатимуть учнів професійно#техніч# них училищ. 9 березня нагороджували володарів дру# гих і третіх премій. Переможці одержали гро# шові премії, подарунки, а також книжки: біб# ліотечки від видавництв “Академія”, “Маха# он#Україна”, “Ярославів Вал”, Видавничого центру “Просвіта”, “Грані#Т”, “Обереги”, “Ви# давничий Дім Києво#Могилянська Академія”. На сцену по нагороди під звуки “Козаць# кого маршу” піднімалися і третьокласники, і ті школярі, які вже стоять на порозі дорослого життя, і студенти — майже з усіх куточків Ук# раїни: Ольга Каплун, Наталія Горобець та Іри# на Узлова з Кіровоградщини, Євгенія Солод# ка з Шепетівки, Марія Шиповська з Сімферо# поля, Марія Максимів з Пустомитова, Кате# рина Майборода з Бердянська, Аліна Осетро# ва з Севастополя, Юлія Юник з Одеси, Севас# тяна Федоренко з Черкас, Світлана Дем’янко з Полтавщини, Юлія Горохольська з Херсона, Марійка Мажар з Чернівецької області, Віта# лій Кондрацький з Тернополя, Анастасія Ки# риченко з Дніпропетровщини, Тетяна При# сяжнюк з Черкащини, Ольга Сенчук, Христи# на Парадній та Ольга Незгода з Івано#Фран# ківщини, Наталя Ковтонюк й Олександра Анд# рійчук із Житомирщини, Маринка Рудікова з Вінниччини, Вікторія Видиборець, Антоніна Хілай з Київщини, Олексій Стецюра, Володи# мир Тесленко з Києва, Вікторія Качна з Черні# гова, Юрій Онисько з Ужгорода, Вікторія Онуфрійчук з Сіверськодонецька, Владисла# ва Рудікова з Краматорська, Єлизавета Стрельченко й Ірина Дикарєва з Харківщини, Тетяна Тверезовська з Сумщини, Орися Жеб# чук з Чернівців, Ірина Відлацька з Хмельнич# чини, Аліна Полівко з Криворіжжя, Вікторія Назарчук з Острога, Богдан Котлан із Закар# паття, Ольга Губич з Одещини, Роман Дуб# ровський з Тернопільщини, а також Євгенія Сміхун, Анна Парадовська, Софія Півницька, Наталія Дорогович, Сергій Джолос, Альона Горбань, Ольга Буренко. А найпрестижніші перші премії вручати# муть у травні в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка. То бу# де фінал конкурсу. Головні меценати заходу — АТ “Фарма# цевтична фірма “Дарниця”, ЗАТ “Оболонь”, АБ “Експрес#Банк”, АТ “Ексімед”, “Народна газета” та “Ваше здоров’я”, генеральний ди# ректор Сіверськодонецького заводу метале# вих конструкцій та матеріалів Анатолій Пере# купка, Міжнародний благодійний фонд “Ук# раїнська родина”, Благодійна фундація ліка# ря Берсенєва, генеральний директор агро# фірми “Сквира” Іван Суслов, Союз Українок Австралії, Фундація українознавчих студій Австралії, Крайова управа ветеранів Україн# ської Дивізії “Галичина” (США, Канада, Авс# тралія), Клуб ім. В. Симоненка (Австралія). Про цікаві нововведення, які мають зао# хотити молодь вивчати українську мову, розповів виконавчий директор Ліги україн# ських меценатів Михайло Слабошпицький: — У фіналі восьмого та у наступному дев’ятому конкурсі з української мови пе# редбачено 14 стипендій Президента Украї# ни. Ними нагороджуватимуть учасників кон# курсу від третьокласника до студента ВНЗ. Якщо раніше конкурси фінансували Ліга українських меценатів та доброчинці з різ# них країн світу, то наступний, дев’ятий кон# курс проводитиметься державним коштом. Готують і Наказ міністра освіти і науки Ук# раїни про зарахування переможців на здобут# тя філологічної освіти за держзамовленням. Визначено і лауреатів премії ім. Олекси Гірника за 2008 рік. Її засновано на честь ук# раїнського патріота з Калуша, який у ніч з 21 на 22 січня 1978 року спалив себе на могилі Тараса Шевченка у Каневі на знак протесту проти політики зросійщення України й укра# їнців. Премію присуджують за визначні успі# хи в національно#патріотичному вихованні дітей та молоді, прищеплення їм любові до рідного краю, української мови, бажання її вивчати і знати. Лауреатами премії стали: Людмила Ко3 рецька, директор Кіровоградського обласно# го інституту післядипломної педагогічної осві# ти; Леонід Кравчук, начальник військового ліцею ім. І. Богуна, генерал#майор; о. Роман (Раймонас) Турконяк (Великобританія), док# тор богослов’я, професор Острозької акаде# мії; Михайло Ватуляк, голова ради Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщи# ни; Леся Ткач (Австралія), громадська діячка, письменниця, меценатка; Олександр Сло3 бодян, президент ЗАТ “Оболонь”, меценат. Премією ім. Дмитра Нитченка Ліга укра# їнських меценатів разом із доньками цього великого благодійника Лесею Ткач (у літера# турі Богуславець) та Галиною Кошарською відзначають тих, хто активно пропагує укра# їнську книжку. Дмитро Нитченко — письменник, журна# ліст, літературознавець, педагог, меценат, відомий подвижник українського слова. Уп# родовж десятиліть, живучи в Австралії, пи# сав книжки, рецензував найвагоміші та най# актуальніші твори, які виходили українською в діаспорі; популяризував, видавав і навіть продавав їх, щоб на виручені кошти опублі# кувати нові. Цьогоріч премію його імені одержали: Євген Баран, критик, літературознавець, викладач кафедри української літератури Прикарпатського національного університе# ту ім. Василя Стефаника; Любов Вороно3 вич, редактор відділу журналу “Барвінок”; Анатолій Коротков, директор Кіровоград# ського обласного загальноосвітнього нав# чально#виховного комплексу гуманітарно# естетичного профілю (гімназія#інтернат# школа мистецтв); Юрій Роговий, письмен# ник; Петро Сорока, доцент Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Коментуючи рішення щодо визначення лауреатів премії ім. Дмитра Нитченка, пре# зидент Ліги українських меценатів Володи# мир Загорій сказав, що за десять років пре# мія стала помітною в Україні. Ті, кому її при# суджують, віддають багато сил і знань обо# роні українського друкованого слова, попу# ляризації національної літератури. Добре, що нині така велика кількість не# байдужих людей працює ще і задля вихован# ня молоді в любові до рідної мови, підняття її престижу, досконалого вивчення і знання та усвідомлення, що українська мова — це не лише інструмент спілкування, а й генетич# ний код, без якого не буде української нації. тоти, вірності, мудрості й мужності. Як символ совісної творчості й нескореності. Як живе вті# лення отого недремного духу слова, що про# биває зеленим списом асфальти байдужості, зневіри, рабського безмов’я і несе до сонця свою глибинну свіжість і неповторність. А Ліна Костенко на всі вітання зможе від# повісти рядками свого вірша. Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едемі за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло оддзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. За те, що завтра жде своїх натхнень. Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин