“Труба і флейта — це символи політики і літератури”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
ХУДОЖНИКИ — УКРАЇНЦЯМ ОТТАВИ
Слово Просвіти, №12 за 2008 рік
Олександр ЗАЇКА, м. Київ
Протягом двох тижнів у галереї Київського міського будинку вчите# ля тривала виставка#дослідження українських художників шляхів Та# расової долі. Виставка завершила# ся благодійним аукціоном на під# тримку встановлення в Оттаві пам’ятника Тарасові Шевченку. З 66#ти запропонованих лотів придбано 31, і це чудовий показник для аукціонів живопису. Так Шев# ченківський район столиці зробив внесок в акцію канадських україн# ців на вшанування пам’яті Велико# го Кобзаря. Знайшли покупців обидва пор# трети Тараса Шевченка — графічна робота Євгена Єгорова (1917— 2005 рр.), де поета зображено мудрим академіком, високочолим філософом, і сучасне полотно Вік# тора Ковтуна, де Шевченко моло# дий, вдячний долі, в сяйві муз, пов#
Фото Ганни Оборської ний надій і його вже торкнувся по# дих слави. Колекціонери придбали раритетні твори Олени Кульчицької “Возвеличу малих…” (1920 р.) і Володимира Заузе “Чумаки” (1929 р.). За океан поїхала літогра# фія Володимира Новиковського “Назар Стодоля”, її придбали гур# том троє українців з Канади і США. Один колекціонер зібрав шість офортів Анатолія Марчука, які склали серію з циклу “Київські свя# тині”. Придбано роботу “Недільний день у Лаврі” наймолодшого ху# дожника аукціону, 22#річного Олек# сандра Короля з Харкова. Апофеозом аукціону стало придбання Промінвестбанком ве# личного і, на цей час, антикварно# го двометрового панно Карпа Трохименка “На Чернечій горі”. Народний художник України, лау# реат Національної премії ім. Т. Шевченка, співець шевченківської долі в найкращих традиціях кла# сичного живопису відтворив вша#
нування нащадками пам’яті Вели# кого Кобзаря. Двогодинний марафон сплив непомітно завдяки цікавій інфор# мації, що супроводжувала сухий протокол аукціону. Аудиторії стало відомо, чому О. Кульчицька під портретом Кобзаря написала “Та# рас Грушівський#Шевченко”; що Шевченко з Сажиним, змальовую# чи київську старовину, оселились на Козиному болоті (1846 р.); як батько 1824 року двічі брав Тараса чумакувати на Одесу і Єлисавет# град. Говорили про нерозділене 30#річним поетом палке кохання 35#річної княжни Варвари Рєпніної, яке згодом обернулося справ# жньою дружбою на все життя. Зга# дали і гарбуз, який “піднесла” віль# ному уславленому поетові й худож# нику дівчина#кріпачка Харитя Дов# гополенкова, що була на той час служницею у Варфоломія Шевчен# ка, троюрідного брата Тараса. Доб# рим словом пом’янули качанівську родину Тарнавських і седнівських братів Лизогубів, що завжди люб’язно і щиро приймали Шев# ченка під час його подорожей Ук# раїною. Віддали шану “кріпакові# Паганіні” Олексієві Панову — бу# фетнику пароплава “Князь Пожар# ський”, який грою на старій скрипці розважав поета під час довгої по# дорожі з Астрахані до Нижнього Новгорода. Благодійна акція Шевченків# ського району за ідеєю київської громадської організації “Мистець# кий курінь”, яку втілила художня студія “Раритет#Арт”, виконала по# трійне завдання: була позначена вагомим історико#культурним і просвітницьким навантаженням, сколихнула Тарасовим ім’ям мис# тецький світ в Україні і прислужила# ся подальшому зближенню та зміц# ненню зв’язків материкових укра# їнців з діаспорою Канади. Ми вдяч# ні інформаційному спонсорові акції — газеті “Слово Просвіти”.
Фото Ганни Оборської
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
