Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Хто ж прислухається до свідомих, мудрих та працьовитих громадян?” · с. 2сторінка оригіналу ↗

БЕСІДА З ФАРАОНОМ

Слово Просвіти, №12 за 2008 рік

Але ж то прості люди, рядові громадяни. А власникам чи то роз# порядникам або владарям ефіру начхати на думку мільйонів. Вони виставляють саме одіозного типа. І заради чого? А задля того, щоб пов# чав Верховну Раду, вказував найви# щим органам влади, куди йти і як та за що братися. Невже це не нахаб# ний плювок в очі не лише україн# ського народу, а й усіх його владних структур? А в кого ж спитати, яке надзавдання цього каналу і кон# кретно цієї передачі? Як зазирнути за куліси та побачити невидимого диригента? Того, за помахом палич# ки якого на День Соборності в січні цього року випендрювалася суржи# колайна істота невизначеної статі з п’ятикутною зіркою на маківці, а в Шевченківські дні такий же клон на# поумлює всіх і вся, вчить уму#розу# му і коаліцію, й опозицію, і новона# вернених демократів, і кондових ко# муністів. Аби принизити. Аби поста# вити на місце… Не скажу яке, щоб не прозвучало надто образливо. І що ж залишається телегляда# чеві? А нічого, окрім одного — вим# кнути. Так я і вчинив. Коли це рап# том земля мовби здригнулася. Чи-то загуло щось, чи вчулося. І поста# ло переді мною видіння. Хто це явився неждано#негадано? Придивляйся — не придивляй# ся, а таки ж сталося. Вірте чи ні, а перед очима — справжній фараон Єгипту. У всій своїй величі й з усіма атрибутами влади. Хоч і тінь справ# дешнього земного. Трохи знаюся на історії Єгипту й одразу міркую, чи жне учинилося диво з див? Чи не від сиводавніх прародичів мені знак? Була ж у Єгипті династія фараонів. Із найменуванням, дуже близьким до мого прізвища — Пепе І, Пепе ІІ… Аж до Пепе ХІV. Ось би котрийсь із них нагодився до мене із золотом чи хоч якимись там коштовностями. Але мова про інше. — Що у вас тут діється? — чую від далекого, може, й прародича. — Кісткам моїм спокою немає. В сар# кофазі перевертаються, хоч і тіс# ний. За мого владарювання об’яв# лявся огидний злостивець Зоїл. Усе перемивав кісточки не будь#кому, а поетові над поетами — самому Го# меру. Вчепився в його славу, як гіє# на в здобич. Обійшов півсвіту, роз# вінчуючи найвидатніший, що його знало людство, поетичний талант. Заявився з тим і до мене. Я зволив вислухати всі докази несамовито# го. А по всьому наказав негайно скарати озвірілого хулителя на гор# ло. Повісили, як украй небезпечно# го сутягу. І не знайшлося жодної ду# ші, яка б того не схвалила. А що ж у вас? Найсвятіше національне зух# вало очорнюють. І на якому ж теле# каналі? А на тому, якому недобро# зичливці не дають ні найменшого спуску. Хрестять його вздовж і впо# перек, звинувачуючи в націоналізмі та ще в таких ізмах, що не проти но# чі й згадувати. А від ваших владців ні пари з уст. Де ж їхні очі і їхні вуха? — Та їм не до того, — пояснюю. — Вони дуже зайняті. — Чим? Що для них стократ важливіше? — знизує плечима гість, добре обізнаний з таїнами твердої влади. — Зайняті#презайняті, — мов# би виправдовуюся. — Руки вкрай зайняті. — Та що ж то за напасть? — спогорда питає фараон. — А така, що тільки руками роз# водять та в один голос промовля# ють: “Маємо те, що маємо”. — Хорс із вами! — знесилюєть# ся перед моїми доказами єгипет# ський фараон. — А що ж мільйони звичайного люду? — Як що? Вони махнули рукою. Горілку п’ють та плюють… Розтанула велична тінь, ніби йне було її. Я ж схаменувся та й мір# кую: ти ж і сам, голубе, як і всі, тіль# ки руками розводиш. І так мені не по собі стало, що вхопився#таки написати про наругу, яка дошку# ляє. Коли ще й надрукувати вдас# ться, то, може, хоч на хвилину впо# коїться душа сиводавнього єгипет# ського владаря.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин