Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Всім серцем любіть Україну свою — І вічні ми будемо з нею!” · с. 2сторінка оригіналу ↗

ЛЖЕЕЛІТА ОРГАНІЗОВУЄ КАМПАНІЮ ЦЬКУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОПОЗИЦІЇ ТА ЗАЛЯКУВАННЯ УКРАЇНЦІВ

Слово Просвіти, №12 за 2009 рік

Висвітлення тернопільських виборів у ток-шоу “Я так думаю з Анною Безулик” стало прикладом брутального порушення всіх журналістських стандартів. 19 березня 2009 року в суспільно-політичному ток-шоу “Я так думаю з Анною Безулик” на 5 каналі обговорювали результати виборів до Тернопільської обласної ради. Напередодні до прес-служби ВО “Свобода” звернулися гостьові редактори ток-шоу і запросили його голову Олега Тягнибока взяти участь у програмі. Проте вже 19 березня 2009 року зателефонували із гостьової редакції програми “Я так думаю з Анною Безулик” і відмовили Олегові Тягнибоку в участі в передачі “у зв’язку зі зміною формату”. Така відмова в праві на участь у дискусії політичній силі, яка здобула безумовну перемогу на виборах, має, м’яко кажучи, дивний вигляд. Особливо з огляду на те, що токшоу виявилося по суті “перемиванням кісток” самої “Свободи”. Тобто у програмі право висловити думки про “Свободу” отримали всі, окрім… самої “Свободи”. Попри те, що на тернопільських виборах “Свобода” здобула більшу підтримку, ніж партії Президента і лідера парламентської опозиції, блоки прем’єр-міністра та спікера парламенту, разом узяті. Учасники програми виразно показали свою справжню мету. Перероджене ток-шоу Анни Безулик виявилося вульгарним агітпропом. На його тлі кучмістські темники, інформаційне кілерство Піховшека та “п’ятихвилинки ненависті” Корчинського—Джангірова — дитячі забавки. Глядачі стали свідками показового судилища, що відбувалося російського шовінізму. Цей морок не дає змоги таким депутатам усвідомити, що вони живуть у державі, де єдиною державною мовою була, є і буде українська. Її треба знати всім громадянам цієї країни. Крім прав, на яких наголошує Л. Литвинова, громадяни України мають і обов’язки перед нею. Один з таких обов’язків — поважання законів держави, шанобливе ставлення до державної мови. Закінчує свій опус пані Литвинова так: “С верой в русский язык, с надеждой на светлое будущее наших детей, с любовью к Севастополю”. Не маючи нічого проти цієї віри, надії й любові, хочу, проте, нагадати слова двох поетів — українського й російського. Славний син луганської землі Володимир Сосюра у вірші “Любіть Україну” закликав: Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну… Любіть у труді, у коханні, в бою, Як пісню, що лине зорею. Всім серцем любіть Україну свою — І вічні ми будемо з нею! А відомий російський поет Володимир Солоухін, коли радянська влада заходилася зливати мови й нації, написав статтю “Що нас споріднює”, яку закінчував словами: “Хай живе Галія Ізмайлова, яка танцює по-узбецькому, Гоар Гаспарян, що співає по-вірменському, Расул Гамзатов, який пише по-аварському. Хай живе таджицький орнамент, естонська графіка, чукотська різьба по моржовій кості. Хай живе велика російська мова, але хай живе й солодкоспівна, ні з чим не зрівнянна українська мова!” Прислухаймося до цих мудрих порад і не заважаймо дітям бути повноцінними громадянами України. за найкращими традиціями брежнєвських кампаній цькування інакодумців. Впадало в очі, що лицедійство “суду над буржуазними націоналістами” розігрують, як по нотах, хоч вирок наперед готовий. Замовлений сценарій, вочевидь, не передбачав присутності не те що адвокатів, а й самих “підсудних”. Зате обвинувачення виспівував зведений хор… учорашніх комуністів. В один голос. Поза очі. Вражає не лише те, що програму зробили за принципом усі проти “Свободи”, і не маніпулятивно змонтована відеонарізка, в якій деякі колоритні кадри зовсім не стосуються “Свободи”. І навіть не те, що замість неупередженого журналістського розслідування та зрівноваженої дискусії політиків і політологів громадянам підсунули брутальне судилище. Це вже не дивує. “Свобода” до такого звикла. Але вся ця агітбригада мажорів із політики накинулася ще й на українців Тернопільщини. За те, що вони, бач, посміли реалізувати конституційне право на волевиявлення. Яких тільки провин не “шили” тернополянам майже всі учасники телевізійного судилища! Лунали звинувачення і в страшній радикалізації, й у нечуваному сплеску ксенофобії, й у відродженні фашизму, ів розколі України. Приплели навіть важке економічне становище та депресивність реґіону, що назвали причиною низького рівня політичної освіти і свідомості громадян. Перемогу “Свободи” мало не ох-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин