Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мандрівки історією “Батьки боялися переповідати дітям про такі події”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Трагедія одного кохання

Слово Просвіти, №12 за 2012 рік

Це трапилося у селі Личківці, біля Гусятина на Тернопільщині. Поет Тимон Заборовський не мав змоги поєднатися з коханою дівчиною. П’ять років терзали його серце переживання і моральні страждання, врешті чутливий юнак не витримав їх і покінчив життя самогубством, кинувшись у бурхливі хвилі Збруча… зара, Юліуша Коженьовського, Францішека Ковальського, Яна Казімєжа Ординця, які згодом справді стали видатними письменниками. Дружив із Спиридоном Осташевським, автором українських казок. Їхню дружбу і бешкетні витівки описав Францішек Ковальський у поемі “Тимонек”, де намагався возвеличити неординарну поетичну натуру Тимона (окремі частини цього твору опубліковані в журналі “Атенеум”, 1843—1847). До 1817 року поет жив у Кременці, згодом переїхав до Варшави, працював чиновником і редагував журнал “Наукові вправи”, та 1819 року повернувся до свого маєтку в Личківцях, серед Медоборів. Із 1817 року друкує в періодиці свої статті, переклади (зокрема переклав із французької трагедію Вольтера “Танкред”), вірші, поеми, через рік у періодиці побачила світ створена на кременецьких враженнях поема “Парнас уві сні”. Багато працює над “лицарською” поемою “Здобуття Києва”, в основу якої покладено епізод із хроніки Галла Аноніма про захоплення в ХІ ст. столиці Київської Русі Болеславом Хоробрим, окремі пісні з цього твору були опубліковані в періодиці. У 1822—1824 роках написав поему “Боян” (опублікована 1823 року в журналі “Атенеум”, не завершена), драми “Богдан Хмельницький”, “Умвіт”, “Таємниця, або Борис і Мільвіна”, вони побачили світ після смерті автора. На думку дослідниці його спадщини Марії Данілевічової (монографія “Тимон Заборовський, життя і творчість”, Варшава, 1933), найбільшу славу поетові принесла поема “Подільські думи за часів турецького панування”, що з’явилася у львівському альманасі “Галичанин” (1830, т. 2). У ній він звеличує захисників рідної землі від турецьких напасників, змальовує неповторну красу Поділля, зокрема Медоборів, виводить образ лірника Тимофія. У травні 1823 року, на одній із вечірок у свого друга, письменника Станіслава Стажинського, поет побачив просту селянську дівчину й закохався в неї. Ім’я її залишилося невідомим, у його творах і листах вона фігурує під іменем “Альзіра” — героїня тра-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин