Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Про-читання · “При каганці читаю “Кобзаря” І на початку юного століття”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

Шумлять недремні ясени…

Слово Просвіти, №12 за 2013 рік

Крок у крок ступає Світлана Телешман за героєм своєї оповіді, зупиняється на тих моментах, коли поет переживав найвищі свої злети. Бог послав йому чудових співавторів — композиторів. Особливо плідною була співпраця з Олександром Білашем. Ось як народилася пісня “Ясени”. О. Білаш написав музику і запропонував Михайлу Миколайовичу створити текст. Поет, звісно, погодився, одначе сказав, що потрібен час, настрій, певні умови. Але композитор не міг чекати. Замкнув Михайла Ткача у своєму кабінеті і наказав: — Пиши негайно. Поки не напишеш — не випущу… Через кілька годин народилися “Ясени”. Пісня схвилювала всю Україну, облетіла планету… Світлана Телешман аналізує ранній доробок буковинця (збірки віршів “Йдемо на верховини”, “На перевалі”, “Житній вінок”) і виокремлює з цих творів перший пісенний шедевр — знамениту “Марічку”. Як вона створювалася, у чому секрет успіху? Для поезії Михайла Ткача близька народна пісенна стихія, вплив фольклорних джерел. Тому й написав вірша дивовижно просто, мелодійно, з досконалою формою: В’ється, наче змійка, Неспокійна річка. Тулиться близенько До підніжжя гір. А на тому боці — Там живе Марічка В хаті, що сховалась У зелений бір. Не дивно, що композитори не обминули цього чудового тексту. Найліпше мелодія вдалася Степану Сабадашу. Світлана Телешман порівнює “Марічку” з іншими ранніми віршами поета, показує, чим вони різняться, як наполегливо торує він власну стежину в літературі. Читати ці роздуми цікаво: вони переконливі, виважені, тим паче, що й саме ім’я Михайла Ткача прихиляє до його доробку, кличе у чарівний мелодійний світ. Так і спливають у пам’яті ті чи ті поетові пісенні рядки: Глянь, моя дитино, Через Україну, Через нашу хату Вже качки летять… Ота мелодія мовби чується між рядками книжки чернівецької аспірантки. Авторка слушно наголошує, що ця пісенна сила — від оригінальності поетичної палітри земляка. Це не просто віршовані тексти. Це — поезія, що глибоко вросла в ґрунт народного життя. Тож і ліричні вірші, і поеми, і пісні, тобто кожна Ткачева книжка (“На смерекових вітрах”, “Повернення”, “Поворот землі”, “Зазим’є”, “Струна” та інші) належать до тих творів, які люди беруть до рук із благоговійним трепетом у душі. І ця любов, це визнання прийшли не самі собою — у невсипущій праці проминуло творче життя Михайла Ткача. Цілком заслужено йому дали звання народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв. Книжка “Пісня Михайла Ткача” має переднє слово поета Віталія Колодія і післямову письменника, професора Богдана Мельничука. Обидва Світланині наставники високо оцінюють її дослідження і характеризують головного героя її оповіді, діляться короткими спогадами про нього. А чудові кольорові ілюстрації, прекрасний друк роблять це видання справжнім витвором поліграфічного мистецтва. Аспірантка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Світлана Телешман опублікувала книгу “Пісня Михайла Ткача” (Чернівці, “Букрек”, 2012).

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин