3 Читацьке віче “Терпимо все, навіть знущання над Конституцією від наших “народних” обранців...” · с. 3сторінка оригіналу ↗
Не вкорочуйте віку...
Слово Просвіти, №12 за 2013 рік
Людмила СОПОВА, член “Просвіти”, м. Стаханов Луганської обл.
“Просвіта” Стаханова Луганської області підтримує громадську ініціативу “Повернемо Україні українське радіо”, бо це для нас дуже болюче питання. З того часу, як змінилося керівництво “Укртелекому” і проводове радіо опинилося у приватних руках, для яких насамперед важливі гроші, у Стаханові з радіо почалися великі проблеми. Оплату підняли, натомість ремонтом радіоліній займатися перестали, у багатьох радіо замовкло, і людям стали пропонувати писати заяви про відмову від радіоточок. І багато пишуть, бо кому хочеться платити за послугу, яку не отримуєш. Голова Стаханівської “Просвіти” Ніна Семенівна Гейко вийшла на зв’язок із кореспондентом обласного радіо Валентиною Кушніренко і дала інтерв’ю про те, що ми дуже занепокоєні долею нашого радіо, бо передач, які транслює українське Національне радіо, більше нема ніде. Тільки це радіо справді українське і національне. А ще це остання ниточка,
“Ми — нескоренна нація, ми — український народ. Наша свобода в любові до Бога і ближнього…”. Якби хтось із нас раніше почув ці слова з “Молитви просвітянина”, то одразу б виникла внутрішня потреба приєднатися до “Просвіти”. Але за велінням долі саме у Міжнародний день рідної мови нам випала честь стати до лав “Молодої Просвіти”. Серед молодого поповнення “Просвіти” — школярі, ліцеїсти, студенти. І хочеться вірити, що жодне сповнене любові до України серце не є зайвим на шляху спротиву масовій антикультурщині та суспільній деградації. У актовій залі “Просвіти” була розгорнута виставка обласної бібліотеки для юнацтва, яку представила Оксана Шинкаренко, завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу. Нас благословив о. Іван Жук, служитель Архикатедрального Собору Святого Воскресіння. Прозвучали молитовна пісня “Вірую” у виконанні переможни-
О. ТЮТЮННИК, м. Жашків Черкаської обл.
Жашківський історичний музей у співпраці з Жашківською спілкою “Мистецька толока” провели конференцію для вчителів української мови та літератури шкіл району на тему: “Українська мова в контексті історичного поступу в утвердженні незалежності України”. Директор Жашківського історичного музею О. Й. Тютюнник виголосив доповідь “Історичний шлях становлення української мови на теренах України”. Головний спеціаліст Жашківського відділу юстиції В. П. Зінорук та В. О. Кравчук проаналізували закон Ка-Ка “Про засади державної мовної політики”. Керівник художньої студії при Жашківському БДЮТ Т. В. Крамаренко розкрив тему функціонування української мови у світовому мовному середовищі. Учитель української мови Т. М. Вініцька дослідила питання “Літературна мова і суржик”. Виступили поети, піснярі та художні колективи Жашківщини.
Доброго дня, шановна редакціє! Я — сільська пенсіонерка з Херсонщини, вирішила приєднатися до розмови про інформаційний простір України, зокрема — про Національне радіо. Радіо завжди було присутнє в моєму житті. Змінювалися часи, змінювалося наше радіо. Незмінним був і залишається високий культурний рівень Національного радіо. Тут — добірне рідне слово, гарна музика. Де ще селяни можуть послухати оперних співаків? Де є в ефірі неповторний “Театр перед мікрофоном”? Знала часи, коли могла насолоджуватися змістовними передачами радіоканалу “Культура”. А торік ще був в ефірі “Промінь”… Тепер лишився лише Перший канал (у проміжку з 10 до 17 год. його з приймача не чути). Село звикає до втрат. Чи не щодня втрачаємо, десь — школу, десь — медичний заклад. У районі неухильно зменшується аудиторія дротового радіомовлення.
Люди, що сьогодні відбувається з нами в Україні?! Дитяче харчування начиняють смертельними “харчовими” домішками, безкарно вирубують ліси, запаскуджують землі, ріки, повітря, а тепер — і наші душі, адже знищується українське радіо, щоб ми не чули ні рідної мови, ні слова Божого, ні класичної музики, ні виступів провідників української культури, ні… — нічого духовного. Тільки нікчемна російська попса на кшталт “Мама Люба, давай, давай…”, “Чем выше любовь, тем ниже поцелуи”, “Я хочу тебя любую”, “Низ живота наполняет любовью” і т. ін. під музику в три ноти, яку щогодини під похабні коментарі радіоведучих прокручують на численних радіостанційках, зокрема на “Нашому (чиєму?) радіо”. Нас брутально й
Коли, після якогось вітровію, щось стається з дротами, замовкають радіоточки, то монтери пропонують: “Тітко, та “відріжте” Ви те радіо, не матимете клопоту! Дивіться телевізор…” І відрізають. Аудиторія радіослухачів Українського радіо відома, це — люди старшого віку. Молодші слухають FМстанції, пірнають в Інтернет. А ми дорожимо ще звичними радіовисиланнями і прикро, коли їх втрачаємо. Згодна підтримати громадську ініціативу “Повернемо Україні українське радіо”, але, на жаль, не знаю, чим пенсіонерка з села зможе допомогти. Хіба що просити тих, від кого це залежить на державному рівні: не скорочуйте українськомовний радіопростір! Не вкорочуйте нам віку (тому що боляче…).
З вдячністю до “Слова Просвіти” Людмила СТРИЖКО, селище Іванівка Херсонської обл.
цинічно деморалізують і дебілізують. Новини вже й на телебаченні перетворилися на кримінальну хроніку. Радіопростір заполонила коїтусологічна та проктологічно-гінекологічна реклама, завдяки якій вже й шестирічні діти навчилися вимовляти такі слова, як ерекція, лібідо, оргазм і т. ін. Ами мовчимо. Терпимо все, навіть знущання над Конституцією від наших “народних” обранців, які, не соромлячись телекамер, демонструють на весь світ своє шахрайство, та, жируючи за наші гроші, зраджують інтереси нашої країни. Доки терпітимемо? Вимагаймо поваги! Повернімо своє! Не мовчімо!
З повагою Раїса ХАРИТОНОВА, член НСПУ
Шахраї хизуються Леся ПАЛАГІЦЬКА, молода просвітянка
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
