Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Інформаційний простір · “Справжні ЗМІ поширюють суспільно значиму інформацію й здійснюють моніторинг дій влади”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

Сьогодні у Криму права людини — це «право автомата»

Слово Просвіти, №12 за 2014 рік

Таким був лейтмотив прес-конференції в УНІАН української моніторингової групи, яка вже два тижні відстежує ситуацію з правами людини в Криму. Петро АНТОНЕНКО Фото автора Ці мужні люди працюють на півострові підпільно, хоч і мають мандат від Уповноваженого з прав людини при ВР України. Але про що говорити, коли й сама Уповноважена Валерія Лутковська недавно пробралася у Крим як приватна особа, та й то лише тому, що нинішні “вартові” Криму її не розпізнали. На півострові паралізовано всі державні установи, служби Української держави, вони під контролем окупантів. Правозахисникам у Криму не було до кого апелювати про виявлені численні порушення прав людини. Не до окупантів же. Попри все це, моніторинг триває в цих практично фронтових умовах і зібрано досить солідний матеріал, який передають нашій владі, насамперед у центральний офіс того ж Уповноваженого. Керівник моніторингової місії, координатор проектів інформцентру “Майдан Моніторинг” (м. Тернопіль) Володимир Ханас зазначив на прес-конференції: — Путін заявив, що кримський референдум, мовляв, відбувся згідно з нормами і Конвенціями ООН. Але тут варто говорити лише про одну Конвенцію ООН — про дотримання прав людини в умовах війни. Про все інше говорити важко, якщо півострів нині — це територія влади і права автомата, територія озброєних зграй людей. Важко щось сказати про право журналіста на професію на півострові, якщо журналістам доводиться ховати подалі своє редакційне посвідчення, диктофони, фотоапарати й відеокамери. Провідника Ковельського потяга невідомі побили лише за те, що у нього був значок із синьо-жовтими кольорами. А це службовий значок державної Укрзалізниці. Замість хоч якоїсь свободи віросповідання — приниження вірян інших конфесій, а щодо євреїв — натуральний антисемітизм, якраз “розгулом” якого в Україні лякають своїх глядачів російські телеканали. Подібне озвучили у своїх виступах і представник офісу Омбудсмена Богдан Крикливенко, журналістка з Одеси Олена Балаба. Місія прибула в Крим ще за кілька днів до референдуму. На власні очі бачила, що коїлося в ці дні й у день так званого “голосування”. Порожні вулиці столиці автономії Сімферополя, Севастополя, інших міст, де прості мешканці воліли не з’являтися, а крокували лише озброєні люди в камуфляжі, а згодом і відкрито в російській формі. Практично порожні виборчі дільниці у день “референдуму”: сюди вранці під охороною звозили групи кримчан, для “картинки” на російські телеканали, а далі дільниці знелюдніли. Хоч і явку, і голоси “за” окупанти намалювали просто фантастичні: відповідно — “голосували” 83 %, “за” було аж 97. А по Севастополю понад 120 %, більше, ніж мешканців міста загалом. Учасники місії розповіли про численні перепони для в’їзду на півострів і виїзду з нього, про принизливі обшуки людей на пропускних пунктах, які чинять узагалі невідомо хто і за якими повноваженнями. Журналісти поцікавилися, які ж настрої пересічних кримчан, із якими все ж вдалося поговорити учасникам місії попри настороженість людей. Так-от, ті, хто справді так прагнув тікати з України в Росію, чи не головною причиною називали гроші: мовляв, у Росії більше зароблятимемо. Ще один міф, але нічого дивного, якщо ми весь час програвали в Криму інформаційний простір, зазначили учасники прес-конференції. Називали кримчани й другу причину — нестабільність і навіть якийсь, на їхню думку, “безлад” в Україні. Хоча що таке безлад і безправ’я по-кримськи кримчани швидко відчують і вже відчувають.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин