“Серед найближчих проектів грузинських україністів — створення академічного українсько-грузинського словника”. 9 Читацьке віче · с. 9сторінка оригіналу ↗
Україністика в грузинському просторі
Слово Просвіти, №12 за 2014 рік
Анна МУКАН, Фото Володимира МУКАНА, прес-центр Інституту філології
Наукові співробітники Інституту україністики Тбіліського державного університету ім. І. Джавахішвілі — Івано Мчеделадзе та Софіко Чхатарашвілі присвятили життя професійному вивченню української мови і літератури. Після закінчення бакалаврату за програмою “Літературні взаємозв’язки” у курсу Софіко та Івано з’явилася можливість продовжити навчання в новоствореному Інституті україністики (2007). Тому в магістратурі вони вже навчалися на відділенні українсько-грузинських міжлітературних контактів. Паралельно з вивченням обов’язкових предметів Софіко та Івано відвідували українську школу імені М. Грушевського при Тбіліському університеті, аби читати досліджуваних письменників в оригіналі. Нині українській мові двох співробітників Інституту може позаздрити чимало громадян України. Софіко, докторант факультету гуманітарних наук, планує захистити дисертацію на тему “Поети-шістдесятники і грузинська тема”. Коло наукових зацікавлень Івано — постколоніальна теорія і пострадянська література. Саме на цю тему він збирається писати дисертацію, коли вступить у докторантуру восени цього року. Приїхавши до Києва, гості з Грузії одразу подалися на Майдан Незалежності. До готелю Софіко та Івано повернулися зі змішаними почуттями солідарності та співчуття до полеглих воїнів Небесної Сотні. “Дуже важко дивитися на тисячі квітів, покладених у місцях трагічної загибелі людей. Не так давно ми самі переживали подібне у зв’язку з війною в Абхазії”, — каже Софіко.
Грузинські освітяни розповіли про науково-культурну діяльність у стінах свого навчального закладу. Інститут україністики Тбіліського державного університету ім. І. Джавахішвілі ретельно готувався до відзначення 200-річчя Тараса Шевченка. “Ми підготували третій двомовний збірник, присвячений Тарасу Шевченку — “Пророк”. Попередні два — “Кавказ” і “За горами гори” — видрукувані в попередні роки. До третього збірника ввійшли переклади віршів і поем письменника грузинською мовою різних авторів, — розповідає Івано. — Після нашого повернення в Тбілісі відбудеться Міжнародна наукова конференція “Національна література і міжкультурні комунікації”, присвячена ювілею Тараса Шевченка. Її матеріали також опублікують у збірнику. Такі заходи потверджують тисячолітню дружбу між нашими народами”. Зазначимо, що Інститут україністики вже випустив два двомовні збірники оригінальних віршів і перекладів грузинською Лесі Українки та Андрія Малишка. Серед найближчих проектів грузинських україністів — створення академічного українсько-грузинського словника. До роботи над виданням залучений Івано. Івано та Софіко висловили надію про подальшу тіснішу співпрацю між Київським і Тбіліським університетами, яка дасть змогу влаштовувати спільні культурні та наукові заходи, запроваджувати програми обміну студентами й викладачами. Гості з Грузії відвідали Наукову бібліотеку ім. М. Максимовича та Національну бібліотеку України імені В. Вернадського, аби попрацювати з українськомовною літературою.
Міжнародний шевченкознавчий літературний конгрес, організований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, об’єднав науковців різних країн навколо спільної мети — утвердити актуальність і глибинність Шевченкового художньо-мистецького спадку. У конгресі взяли участь представники США, Японії, Кореї, Грузії, Польщі, Росії. Делегація з Грузії вже не вперше відвідує Київський університет, чим засвідчує постійний інтерес до української мови та культури.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
