Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Серед найближчих проектів грузинських україністів — створення академічного українсько-грузинського словника”. 9 Читацьке віче · с. 9сторінка оригіналу ↗

Шевченкіана крокує Надіртишшям

Слово Просвіти, №12 за 2014 рік

Активісти Павлодарського Товариства української культури імені Т. Г. Шевченка щовесни звертаються до постаті Великого Кобзаря. Т. Г. Шевченко ще не до кінця прочитаний, зрозумілий… І нам ще йти і йти до його людського осягнення. Михайло ГОЛОВАНЧУК, м. Павлодар Починаючи з 1993 року, шевченківці Павлодара щорічно віддають шану своєму знаному землякові. Але 2014-го — 200-річного ювілейного року від дня народження духовного велета України, у місті з ініціативи місцевої української громади, яка з честю носить ім’я Великого Кобзаря, разом із Секретаріатом обласної Асамблеї народу Казахстану, розробили річний цикл заходів під гаслом: “Шевченкіана крокує Надіртишшям”. Особливо насиченою була перша декада березня: у школах і навчальних закладах області провели Шевченківські уроки; в бібліотеках розгорнуто книжкові виставки, проведено конкурси декламаторів, літературно-музичні програми. Першими стартували у цьому своєрідному культурологічному марафоні творчі колективи й активісти українського обласного товариства. На початку березня в ефірі обласного радіо вийшла рідіопередача “Українська родина” з розповіддю про шляхи Кобзаря та піснями на його вірші. У світлиці товариства влаштовано книжкову виставу, щосуботи організовано показ документальних і художніх відеофільмів на честь Кобзаря. В художніх школах обласного центру оголошено конкурси на кращий малюнок Шевченківської тематики. Змістовні заходи провели студенти Павлодарського державного університету ім. С. Торайгирова. В конкурсі декламаторів творів Т. Шевченка українською, казахською, російською мовами взяли участь студенти різних національностей. Переможці отримали дипломи, сувенірні портрети Т. Шевченка та коштовні подарунки обласного українського товариства. А в літературно-музичній програмі “Шевченко і Казахстан” висвітлили роки перебування Кобзаря у казахстанському краї, його творчість у цей період, спогади казахських літераторів, учених про постать ювіляра. Відбувся конкурс декламаторів серед учнів українського відділення школи національного відродження “Юнь шанує Кобзаря” та представників молодіжного крила українського товариства під гаслом: “Шевченкове слово в віках не старіє”. Тут лунали твори Кобзаря, а також вірші про нього численних авторів із діаспори США, Канади тощо. Наймолодший із учасників Даші Львовій лише п’ять років. У перервах між декламуванням школярі і молодь співали пісні на його поезії, грали на бандурах. Цікавими були і круглі столи: “День народження Шевченка йде по всьому світу” (для дітей) та “Шевченко і Казахстан” для дорослих і молоді. На день народження Тараса водному з найбільших Палаців культури міста ім. Єстая відбулася літературно-музична програма “І мене в сем’ї великій…”. До початку програми всі охочі могли оглянути книжкову виставку “Тарасові шляхи”, де експонувалося чимало книг із творами Тараса і творами про нього. Лише “Кобзарів” різних років видання і видавництв було дванадцять. Тут виставили чимало картин із життя Шевченка та за мотивами його творів. Особливо колоритними є пейзажі шевченківської тематики члена товариства, 86-річного художника-аматора Михайла Ткача. У затишній концертній залі палацу лунали пісні на слова ювіляра. Поряд із портретом Поета на сцені були присутні слова його “Заповіту”: “І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом”. Народний хоровий колектив українського товариства разом із молодіжним вокально-інструментальним ансамблем бандуристів “Чарівні струни” виконали “Реве та стогне Дніпр широкий”, «Думи мої”, “По діброві вітер виє”, “Тихо над річкою”. Із вітальним словом до присутніх звернувся заслужений працівник культури України, голова місцевої української громади Михайло Парипса. Він подякував українцям і представникам інших етносів і народностей за любов та увагу до Великого Шевченка. Близько тисячі учасників свята хвилиною мовчання вшанували жертв українських майданів. Естафету перейняли діти й молодь, співаючи пісні про Тараса, його поетичні твори виконували переможці конкурсу декламаторів Костянтина Павлова, Аріни Бородихіної та Жаміля Жумахана. Привітав учасників шевченківського заходу заступник голови обласної Асамблеї народу Казахстану Сесємбай Жетписбаєв, зазначивши, що постать Тараса відома у світі. А казахстанцям особливо дорогий Кобзар, саме він своїми поетичними й художніми творами розповів світові про казахську землю, її степи й аули і побут простих казахів. Вокальні дитячі гурти “Барвінок”, “Веселка” подарували учасникам свята співанки “Мамин оберіг”, “Пісня солов’їна”. Як завжди, з творчим піднесенням і колоритом голосів виступили відомі уже в обласному центрі молодіжні гурти “Чорнобривці”, “Калинове намисто”, “Світанок”, хореографічний колектив “Ми веселі українці”. Дівчата з молодіжного гурту “Чорнобривці”, триразові володарі Гран-прі обласних фестивалів патріотичної пісні казахською мовою, присвятили ювілярові казахську пісню “Отан-Ана”. А заключним акордом цієї незвичайної програми стала пісня павлодарських авторів поета Михайла Гапона і композитора Олега Лєнького, “Тарасова мова і пісня”, яку виконав зведений хоровий коллектив. Двогодинна програма пройшла на одному подиху. Доброзичливі глядачі вдячно аплодували самодіяльним митцям, художньому керівникові хорового коллективу та молодіжному ВІА бандуристів “Чарівні струни” Галині Грігоріаді, хореографу Світлані Дяченко, керівникові молодшої творчої групи Юлії Єфімовій та авторові сценарію Михайлові Парипсі. Спостерігаючи за цим святочним дійством, подумалося: дав би Всевишній, щоб заповідь Тараса Григоровича обов’язково збулася: І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин