Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
З блокнота письменника · “Слово визначає межу для думки, тому мова подібна до реального творення світу”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Минулі чотири роки були тяжкими для освіти й науки

Слово Просвіти, №12 за 2014 рік

У головному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулися ХІ Академічні читання пам’яті В. І. Стріхи та Звітно-виборна конференція АН ВШ України, заснованої 1992 року з ініціативи професора Віталія Стріхи та його однодумців авторитетної громадської наукової асоціації. Для участі в них зібралися понад 100 провідних учених із Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Івано-Франківська, Чернівців, Острога, Запоріжжя, інших університетських центрів нашої держави. Учасники Читань і Конференції вшанували хвилиною мовчання світлу пам’ять президента АН Вищої школи України Миколи Дробнохода, а також тих, хто загинув під час гострої суспільно-політичної кризи, що триває впродовж минулих місяців. Максим СТРІХА, віце-президент АН Вищої школи України Академічні читання пам’яті В. І. Стріхи доповіддю “Микола Іванович Дробноход — учений, людина, громадянин” відкрив академік-секретар відділення наук про Землю Василь Загнітко. В ній було розкрито багатогранний образ ученого-геолога й суспільствознавця, який усе своє життя присвятив служінню Науці й Україні. Віце-президент Академії Максим Стріха виголосив доповідь “Сторіччя науки про напівпровідники — український внесок”. У ній він нагадав: саме 1914 року німецький учений Йоганн Кенігсбергер уперше сформував ідею про наявість окремого класу матеріалів, властивості яких лежать між металами й діелектриками, а 1941-го український науковець Вадим Лашкарьов (учитель Віталія Стріхи) відкрив p4n-перехід, який ліг в основу приладів сучасної електроніки. Академік-секретар відділення філології Олександр Чередниченко презентував доповідь “Тарас Шевченко у франкомовному світі”, у якій коротко оглянув франкомовні переклади творів Кобзаря, що побачили світ упродовж минулих понад ста років. На жаль, через брак підтримки з боку української держави Тарас Шевченко ще не посів того місця в літературному каноні франкомовного світу, на яке він об’єктивно заслуговує. На завершення читань відомий учений-правник, колишній суддя Європейського суду з прав людини, академік-засновник АН Вищої школи України Володимир Буткевич розповів про системні проблеми, які стоять не лише перед правничою наукою, а й перед усією правовою системою України. Академія підтримала ініціативу вченого та його однодумців, які створюють Громадський суд, що розглядатиме різноманітні випадки порушень прав громадян України посадовцями й ухвалюватиме з цих питань обґрунтовані рекомендаційні рішення. Учасників конференції привітала голова комітету ВР України з питань науки й освіти Лілія Гриневич, яка висловила подяку Академії за її принципову громадянську позицію, оперативне реагування на негаразди в науково-освітній сфері, розповіла про сучасний стан науки й освіти, зумовлений зневагою правлячих еліт до проблем цих ключових галузей, зупинилася на баченні шляхів виходу з гострої суспільно-політичної кризи в державі. Проректор КНУ імені Т. Г. Шевченка академік АН Вищої школи України Сергій Вижва привітав учасників Конференції від імені ректора столичного університету, академіка НАНУ і АН Вищої школи України Леоніда Губерського і розповів про наукові здобутки університету, який цьогоріч відзначатиме своє 180-річчя. До учасників конференції з вітальним словом звернувся відомий громадський і державний діяч, член Президії НАНУ Ярослав Яцків. Відбулося урочисте вручення академічних нагород Святого Володимира та Ярослава Мудрого. Найвищу академічну Нагороду Святого Володимира за 2013 рік присуджено відомому вченому-біохімікові, академіку-засновнику АН ВШ України Миколі Великому, президентові Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, академіку АН ВШ України Сергієві Квіту, ректорові Київського університету імені Бориса Грінченка, академіку НАПН України Вікторові Огнев’юку, відомому економістові-міжнароднику, віцепрезидентові АН ВШ України Антонові Філіпенку, відомому вченому-отикові, академіку АН ВШ України Ігореві Шайкевичу. Цією нагородою відзначено їхній великий особистий внесок у розвиток національної науки й вищої освіти, утвердження демократичних засад організації вищої школи. В ухваленій провідними університетськими ученими Резолюції йдеться: “Минулі чотири роки стали складними і для Академії, і для суспільства. У сфері освіти й науки здійснювалися непродумані “реформи”, особливо згубними серед яких стали: — рішення про перехід від так і не реалізованої 12-річної середньої освіти до 11-річної, що поламало наслідки понад 10-річної підготовчої роботи всієї освітянської спільноти, призвело до необхідності термінової заміни всіх без винятку підручників новими (дуже часто невисокої якості і з численними помилками), а в перспективі матиме наслідком зниження конкурентоспроможності випускників українських шкіл; — ухвалена концепція профільної освіти в 10—11 класах, наслідком реалізації якої стане припинення викладання фізики, хімії, біології, географії, світової літератури та інших основоположних дисциплін у багатьох школах починаючи з 2018 року, що може призвести до ситуації, коли нікому буде вступати у ВНЗ природничо-наукового, технічного, медичного профілю, а сільським школярам взагалі буде закрито шлях до професій, які вимагають глибокої фахової підготовки; — затвердження нового порядку здобуття наукових ступенів і звань, які ставлять перед аспірантами непотрібну й майже невиконувану за нормальних умов вимогу друку 5 фахових статей упродовж трьох років. На тлі гальмування у ВР України прогресивного законопроекту “Про вищу освіту”, розробленого робочою групою під керівництвом М. З. Згуровського, керівництво МОН далі здійснює курс на згортання університетської автономії, переведення у “ручний режим” конкурсів на здобуття бюджетного фінансування для здійснення наукових досліджень. МОН ухвалює рішення про скорочення аудиторних годин із 30 до 24-х на тиждень, що в українських умовах неминуче матиме наслідком погіршення якості підготовки й звільнення багатьох кваліфікованих викладачів. При цьому злиденним залишалося фінансування наукової сфери держави (0,27 % ВВП у Державному бюджеті України 2014 року, що є абстолютним мінімумом за всі роки незалежності). На тлі стрімкого збільшення фінансування карально-репресивних структур це є свідченням реальних пріоритетів правлячих еліт. Нарешті, на ситуацію в науці й освіті вплинули події в державі наприкінці листопада 2013 року, коли після раптової відмови влади від раніше нею ж проголошуваного курсу на євроінтеграцію, виникла масштабна політична криза, супроводжувана брутальним насильством проти мирних громадян. Ця криза призвела до людських жертв і поставила державу на межу громадянської війни”. Учасники Конференції закликали Верховну Раду й Уряд України зробити освіту й науку реальними пріоритетами своєї діяльності. Освіта й наука потребують не лише належного фінансування, а й продуманих реформ, які передбачатимуть посилення демократичних засад їх організації, перехід до фінансування науково-технологічних розробок переважно на основі відкритого конкурсу (з одночасним збереженням базового фінансування для утримання провідних наукових закладів), зближення академічної й університетської науки, дальшу інтеграцію українських учених у міжнародний науковий процес, підвищення соціального статусу викладача та науковця. Новим президентом Академії, яка об’єднує нині 315 дійсних членів з усіх провідних наукових центрів України і 30 почесних академіків із різних країн світу одноголосно обрали відомого вченого в галузі інформатики і системного аналізу, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувача кафедри КНУ ім. Т. Г. Шевченка професора, доктора фізико-математичних наук Олександра Наконечного.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин