Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
14 Про-читання · “Цінуй усе, що дане Богом, Цю землю, сонце, рідну мову, Стежину до свого порогу, І мами пісню колискову!”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Нові збірки літстудійців Канівської «Зорянки»

Слово Просвіти, №12 за 2014 рік

Ірина ЮРЧЕНКО, зав. н.-д. відділу “Літературна Канівщина” Шевченківського національного заповідника Канівська літстудія “Зорянка” була створена 1967 року. Літстудійці проводять велику просвітницьку роботу: регулярно виступають перед трудовими та учнівськими колективами міста і району, друкуються в місцевих, обласних та всеукраїнських періодичних виданнях, щомісячно проводять засідання: читають і обговорюють вірші, готують їх до друку. Видано п’ять колективних збірок літстудії: “Біль і радість” (1996), “Зорянка” Кобзареві” (1999), “Зоряні світанки” (2008), “Канівщина — наш зоряно-медовий край” (2011), “Зоресад” (2012) та низка власних збірок літстудійців. Плідним виявився 2013 рік для “Зорянки”. Побачили світ нові збірки: Віри Носенко “Моє джерело”, Ліни Кучеренко “Сьоме небо моє… Сповідуюсь білому аркушу”, Федора Руденка “Земля єси”. Книжка В. В. Носенко “Моє джерело” — гімн любові життю, рідній Україні, її мужнім, працьовитим і творчим людям. “Україно моя, земний раю, Всю любов — я тобі віддаю!” (“Мальви”) Віра Носенко — людина активної життєвої позиції: голова Канівського Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка, голова Канівського відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України, член “Благодійного фонду “Тарасова Земля”. Вона авторка поетичної збірки “Чи можна прожить без любові?” та пісенної “Мамин оберіг”, лауреат Всеукраїнського поетичного конкурсу ім. Максима Рильського. Тематика поезії В. В. Носенко багатогранна: морально-етичні, соціально-економічні, духовні проблеми. Авторка закликає бути господарем у своєму домі, на своїй землі: “Цінуй усе, що дане Богом, Цю землю, сонце, рідну мову, Стежину до свого порогу, І мами пісню колискову!” (“Цінуй своє”) Поетеса Віра Носенко захоплюється сильними духом людьми і присвячує їм свої вірші: видатному українському співаку Н. Яремчуку (“Співець смерекового краю”), оператору, кінорежисеру, сценаристу, публіцисту, політику Ю. Іллєнку (“Білий птах”), герою О. Гірнику, який спалився за Україну 21 січня 1978 року у Каневі (“Пам’яті Олекси Гірника”), а також нашим сучасникам — Н. Капустян, голові Канівського міського фонду інвалідів (“Неповторний вальс”), І. Литовченко, інваліду І групи ДЦП, народній художниці (“Я сильна духом”). Поезія Віри Володимирівни сповнена мудрості, життєвого досвіду. В ній оцінка потворних явищ нашого сучасного життя: самотня старість, сирітське дитинство при живих батьках, наркоманія. Авторка вчить, як повин на жити людина на землі: “Живім по Правді і Законах Божих, Живім по Совісті, по Честі у житті”. (“Життєві пріоритети”) Поетична збірка В. Носенко “Моє джерело” видана у Черкаському видавництві “Інтроліга ТОР” накладом 1000 примірників. Не менш цікава книга ще однієї талановитої канівської поетеси Л. Кучеренко (1939 р.) “Сьоме небо моє… Сповідуюсь білому аркушу”. Усе життя Л. В. Кучеренко пов’язане з літературною творчістю. З 1965 року Ліна Василівна працювала в редакції газети “Дніпрова зірка”, започаткувала і вела літературну студію “Зорянка”. Член Національної спілки журналістів України з 1973 року. Поезія жила в ній давно, і ось ми тримаємо в руках новесеньку книжку. Вона складається з двох частин: поезія “Сьоме небо моє” та щоденникові записи “Сповідуюсь білому аркушу”. Це перша збірка Л. В. Кучеренко. Цілий розділ у книзі присвячений рідному Каневу, Тарасовій горі, що “…є національної духовності потужним виявом…” (“І віриться”). Авторка пишається рідною мовою, яка тримає націю і закликає українців до єдності. Відчувається вимогливий підхід до кожного писаного слова, яке для неї на вагу золота, бо “засне рядок, строфа, і не прокинеться, не спалахнувши думка” (“У-у-мко”). Потужним акордом у збірці звучить мотив любові до рідної землі, до природи, до людини. Збірка видрукувана накладом 250 примірників. Видавець П. С. Андрощук. Порадував читача новою збіркою “Земля єси” Ф. М. Руденко (1935 р. н.) — талановитий поет, член Канівської літстудії “Зорянка” з 1969 року. З 1969 до 1974 року — голова літстудії. Видав три власні збірки: “Ритми серця”, “Чаєчка”, “Дніпроема” і друкував свої твори в колективних збірках літстудії. Лауреат Канівської літературної премії ім. О. Кобця та обласної премії ім. Миколи Шутя (Дніпропетровськ). Перше, що спадає на думку після прочитання збірки поетичних творів “Земля єси”: “Яка багатогранність і всеосяжність душі!”. Поетичні рядки Федора Мефодійовича сповнені любові до рідної землі, її трударів, кожної живої істоти. І ця любов не просто споглядальна, а дієва, торкається найпотаємніших струн, змушує задуматися над одвічним питанням: “Хто я і навіщо у цьому світі?”. У поезії провідним акордом звучить мотив пам’яті, пекучої, яка “душу виймає”, про дитинство, матір, рідне село (“Біль пам’яті”, “Знову наснилися мальви край хати”, “На отчій землі”, “Кущ калини”, “Мамо, гуси летять”, “Вечір пада в траву на духмяні покоси” та ін.). Автору не байдуже майбутнє рідної землі, яку любили, плекали, захищали наші славні предки козаки (“Родовід”, “По тяжкій і неприродній праці”), яка вистояла фашистську навалу в роки Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу (1941—1945) і заплатила за перемогу життями мільйонів свої синів і дочок (“Не називайте святом Перемогу”, “Комбати”, “Вистояли — перемогли”). У поезії Ф. М. Руденка присутні філософські роздуми про сутність людини, про її духовні потреби і пошуки (“Благодатна і дума і мрія”, “Жива душа боїться самоти”, “А коли вже людина зречеться” та ін.) Поетична збірка видрукувана у Канівському видавництві “Родень” накладом 100 примірників. Видання цих збірок стало помітним внеском у літературну скарбницю Канівщини. описані рисочки пострадянського міста. За змістом книжка складається з дев’яти прозових історій і тридцяти віршів-уточнень. Усі тексти про одне середовище, герої переходять із історії в історію, а потім у вірші. Також у текстах автор використовує і фантастичні образи, і філософські відступи, і метафори та специфічний гумор. Презентація книжки вже відбулася у багатьох містах України, чекайте в своєму місті.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин