Палітра · “Те, що зроблене з Богом, буде жити і перемагати”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
«Пізнаєш красу — пізнаєш Бога»
Слово Просвіти, №12 за 2017 рік
У цьому переконаний художник Олександр Охапкін, чия виставка відкрилася у галереї “Єлисаветград”. Виставка незвичайна для нашого міста. Це — не традиційні картини, хай і у різних стилях та техніках (часті виставки нас привчили до різноманіття), і не ікони, які ми звикли бачити у наших храмах. Це — так званий релігійний живопис або домашні ікони, хоча певна частина з них і виконана у канонічному ключі.
Світлана ОРЕЛ, Кропивницький
Наш земляк із Олександрії зображає Спасителя, Матір Божу, святих, янголів світлими яскравими барвами, в обрамленні квітів, плодів, пшеничного колосся. Традиційні облачення художник поєднує з вишиванками, живим українським колоритом. Цей стиль мистецтвознавець і богослов Дмитро Степовик назвав необароко. Олександр Ігорович ішов до нього не один рік. Від простого, ще дитячого захоплення красою рідної природи, інтуїтивного відчуття у ній божественного начала до глибокого вивчення стилів написання ікон давніми українськими майстрами, наполегливої роботи за мольбертом, відточування неповторної образної мови. Своєю матір’ю у мистецтві
Олександр Охапкін вважає Роману Кобальчинську, спілкування з якою відкрило художникові цілі пласти знань, розуміння, смислів, які несли і українська релігійна, і народна традиції. Ікони Олександра Охапкіна (вікони, як казали наші бабусі, бо це вікна у інший, небесний світ) могли б стати образотворчою канвою нової помісної української церкви, бо вони несуть органічне, ментально-українське відчуття і розуміння Бога і духов-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
