Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
2 “Самостійність — це передусім категорія духовна”. Події, факти, коментарі · с. 2сторінка оригіналу ↗

Кого обираємо?

Слово Просвіти, №12 за 2019 рік

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ Нині в Україні ллється кров, гинуть кращі з кращих наших співвітчизників. Зеленський заробив мільйони на підготовці цього кровопролиття. І ось тепер цей агент впливу хоче стати президентом. Найгірше те, що багато людей готові за нього голосувати. Деякі мої знайомі кажуть: “Коломойський — розумна людина. Він навмисне виставив Зеленського, щоб познущатися з українців. Скільки людей проголосує за Зеленського, такий відсоток дебілів в українському суспільстві”. Ситуація небезпечна ще й тим, що не один блазень Зеленський — агент російського впливу. Всі оці бойки, вілкули і їм подібні… Вони обіцяють швидкий мир, але мир залежить від сили нашого опору російській агресії. Поки є люди, згодні піти на капітуляцію, агресія триватиме. Вони обіцяють, що кожний Валерій ШВЕЦЬ, професор Європейський вибір України — мрія багатьох поколінь українців. Це гасло збирало на початку дев’яностих під прапори націоналістичних організацій України всіх національно орієнтованих українців. Тоді їх було не так багато. Врешті націоналізм дев’яностих у цьому гаслі переважно і полягав. Тепер цей вибір зафіксовано у нашій конституції. Тобто те, що було мрією небагатьох, набрало у Верховній Раді конституційну більшість. Ми рухались до цього рішення довгих 28 років, але найшвидшим цей рух став в останні п’ять років. Це попри те, що перші три президенти України намагались маневрувати в рамках багатовекторної зовнішньої політики. Четвертий президент просто кинув українську самостійність до ніг Москви, за що і отримав тривалий термін ув’язнення вироком українського суду. І лише нині чинний президент України переломив цю ситуацію на прямо протилежну — на безкомпромісний шлях у Європу. У дев’яностих роках минулого сторіччя національно свідомі українці не раз казали, що війна з Московією — це питання часу. Але думка чотирьох перших президентів України була іншою: “Братній російський народ ніколи не підніме руку на українців”. Тут відразу дві помилки. Перша — московити це не братній народ. Українці і московити належать до двох різних європейських рас (загалом їх п’ять). Українці — це переважно динарська раса, до якої належить більшість народів Центральної Європи включно з австрійцями і південними німцями, московити — це переважно східно-балтійська раса. Друга помилка — ніколи не нападе. За підрахунками українських істориків, остання війна з московитами — це вже двадцять друга подібна війна. У дев’яностих роках у нас за плечима вже була двадцять одна війна. Яким мав бути рівень державного мислення очільників нашої держави, щоб зігнорувати такий багатий історичний досвід нашого народу? Такою ж була і доктрина національної безпеки України, яка за інерцією все ще вбачала певну загрозу збоку західного кордону України. З такої доктрини випливала і цілком згубна для української держави практика. Три перші президенти просто не вбачали потреби у потужній українській армії, систематично скорочуючи її кількісний склад, зменшуючи рівень її професійної підготовки, розпродаючи її матеріальні ресурси, згортаючи розробку нових систем озброєння, демонструючи у такий спосіб свою недалекоглядність. Ці процеси зможе розмовляти мовою, якою захоче, і сам обиратиме собі свята. Ніби зараз люди цього не можуть робити. Але узаконення двомовності в державі — це розвал країни. Фактично, це обіцянки порушення прав українців в Україні і продовження російської експансії. Росії Україна потрібна не для того, щоб зберегти свою євроазійську імперію. Росії потрібні українці для освоєння Сибіру, Півночі і Далекого Сходу, продовження загарбницьких воєн. Спочатку Путін загарбуватиме республіки колишнього СРСР, а потім Росія піде далі. І українці знову накладатимуть своїми головами в якомусь Афганістані чи Сирії за імперські інтереси Кремля. Саме про це слід пам’ятати на виборах. Мене дивує, що в країні, яка відбиває агресію, кандидатом у президенти є людина, яка до певної міри цій агресії сприяла. Так, я маю на увазі відомого шоумена і блазня. Збройній агресії Росії передувала експансія в культурі. Зеленський зі своїм “95-м кварталом”, як свідчать його виступи, був не на боці Батьківщини. Вони періодично глузували з країни, з української національної культури. Фактично Зеленський зі своєю компанією, хотіли вони того чи ні, долучилися до формування сепаратизму в Україні.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин