Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Слово многоцінне “І вічно житиме народна мова”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

“Серце мрію хай шукає” До ювілею світоча туркменської літератури

Слово Просвіти, №12 за 2024 рік

Тетяна ДИМАНЬ, композиторка, м. Київ У 2024 році світова спільнота відзначає 300-річчя від дня народження Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі Фрагі, нар. 1724) – класика туркменської мови та літератури XVIII століття. Ця подія увійшла до списку пам’ятних дат ЮНЕСКО (2024–2025 рр.). Махтумкулі народився в селищі Хаджи-Говшан у Туркменії. Його батько Азаді Довлетмамед був найосвіченішою людиною свого часу, відомим поетом, автором поеми “Бешіхт-нама” та трактату “Ваґзи-Азаді” (1753–1754). Махтумкулі відвідував сільську школу (мектебе), де вчителював батько. Вже в дитинстві розкрилися надзвичайні здібності майбутнього поета: хлопчик читав на фарсі та арабською, опанував декілька ремесел. Махтумкулі три роки навчався в Хіві в медресе (духовна семінарія) Шіргазі, потім в медресе Ідріс-Баба та медресе Кокельташ у Бухарі. Подальше пізнання світу відбувалося в життєвих університетах. Ставши дорослим, поет обрав псевдонім Фрагі (Пираґи), що в перекладі означає “сумний“, “розлучений“, “усунутий“. Наприкінці кожного твору, за традицією того часу, він звертався до себе по імені або використовував псевдонім. “Пам’ятай, Махтумкулі, що ти гість на цій землі. Не живи у кабалі – серце мрію хай шукає, Батьківщину хай шукає” (за перекладом Павла Мовчана). За життя поет багато подорожував світом, бував в Ірані, Афганістані, Азербайджані, Індії. Душевним гнівом пронизана його поезія про поневолення рідної землі та сусідніх держав іранським шахом Надіром. У пошанівок Великого Кобзаря 210 років тому народився Тарас Шевченко, чий голос став голосом нації, чия поезія й сьогодні актуальна як ніколи, чиї поетичні рядки – в серцях кожного, хто називає себе українцем. У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відбувся науковий семінар “Буковинська шевченкіана” для викладачів та вчителів української мови та літератури закладів освіти області та міста Чернівці. Привітала гостей заступниця начальника Чернівецької ОВА Юлія Грицку-Андрієш. Про неоціненну роль Шевченка в національному єднанні українського народу та просвітництві говорили начальниця управління культури ОВА Олена Боднар, головний спеціаліст відділу супроводу реформ та аудиту місцевих програм обласної ради Віктор Грига, методист інституту післядипломної педагогічної освіти Василь Федорак, в. о. директора обласного краєзнавчого музею Оксана Ротар. У науковому семінарі взяли участь члени обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка – викладачі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, які підготували тематичні лекції, присвячені Великому Кобзареві. Професор кафедри української літератури філологічного факультету ЧНУ Володимир Антофійчук прочитав лекцію “100-річчя Т. Г. Шевченка на Буковині” й зробив цінний подарунок у фондову скарбницю краєзнавчого музею – рідкісну поштівку з портретом Тараса Шевченка, німецькомовну стат- Вірші до коханої дівчини Менглі, з якою не судилося поєднатися, стали доленосними в творчості Махтумкулі. Свою поезію митець присвячував людям чесним та сміливим. Є в доробку мислителя поезії сатиричного плану, вірші з моралізаторською тенденцією, а також версифікаційно довершені твори з використанням умовно-абстрактних образів. Поетична мова Махтумкулі була зрозумілою для простих людей. Він першим почав писати народною мовою. “І вічно житиме – сказав Махтумкулі – народна мова, скарб коштовних слів туркменських!” (“Туркменська доля”, за перекладом Михайла Москаленка). У синтезі поетичної індивідуальності та наближення до фольклору проявляється новаторство поезії Махтумкулі. Щороку 18 травня туркменський народ відзначає день відродження, єднання та поезії Махтумкулі. В Україні пам’ять видатного мислителя XVIII століття вшанували в бібліотеці імені Махтумкулі ЦБС “Свічадо”. Культурно-поетичний захід “Скарбниця мудрості Маґтимґули Пираґи” відбувся за підтримки Посольства Туркменістану в Україні. На святі був присутній Тойли Атаєв, Надзвичайний та Повноважний Посол Туркменістану в Україні. Серед поважних гостей були посли іноземних держав і дипломати, представники Торгово-промислової палати України, Міністерства культури та інформаційної політики України. Посольство Туркменістану в Україні підготувало фотоекспозицію про культурні досягнення туркменського народу, його звичаї та традиції. Завідувачка бібліотеки імені Махтумкулі Олена Зубар, ведуча свята, повідомила, що цього року бібліотека відзначає своє 55-річчя. Колектив бібліотеки весь цей час спрямовував свою діяльність на розкриття духовної спадщини великого поета та мислителя. Надзвичайний та Повноважний Посол Туркменістану в Україні Тойли Атаєв наголосив на великій пошані та любові народів до двох геніїв – Махтумкулі й Тараса Шевченка, як в Туркменістані, так і в усьому світі. Пан Атаєв подякував перекладачам творів великого поета Сходу – українським поетам Павлу Мовчану, лавреату Національної премії України імені Тараса Шевченка; Олексію Кононенку, заслуженому діячу мистецтв України, директору Національного видавництва дитячої літератури “Веселка”, та іншим. З вітальним словом виступили Василь Григоренко – в. о. голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Олена Стародубова – начальниця відділу культури Святошинського району, Валерій Гордійчук – директор ЗСШ № 235 імені В. Чорновола, Віктор Зеленський – директор видавництва туркменської літератури українською мовою “АВІАЗ”. На духовну спорідненість Махтумкулі та Сковороди, які жили в одну епоху, звернув увагу Юрій Пелешенко – доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. У концерті взяли участь туркменські студенти Сердар Дереков, Арзув Бердієва, Аманова Аразмирата. Шагельді Джумаєв виконав пісню “Багтин нури” на слова Гурбангули Бердимухамедова – національного лідера туркменського народу. Цікавою та різноплановою була програма українських артистів. Виступили бандуристка Адріана Капура, актриса Аліна Скорик-Доричевська, Анастасія Штефан з віршем “Вітром свіжим з Гюргену” та учфакультету професор Борис Бунчук, доктор філософських наук, завідувач кафедри отець Микола Шкрібляк. У Шевченківському конкурсі взяли участь 32 студенти. До фіналу увійшли 19 учасників з економічного факультету, факультету педагогіки, психології та соціальної роботи, факультету фізичної культури та здоров’я людини, філологічного факультету, а також фахового коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Володаркою Гран-прі стала Ольга Щур із філологічного факультету. Перемогу в конкурсі вибороли: Богдан Крижановський, Софія Курилюк, Анастасія Чорна, Денис Мартинюк, Анастасія Маковійчук, Єлизавета Кирницька, Наталія Захарюк, Діана Федишена, Артур Неспляк та Марія Москалюк. Подячний приз отримала Анна Ластівка – студентка факультету фізичної культури та здоров’я людини, яка нині перебуває в лавах ЗСУ. Усі учасники поетичного конкурсу були відзначені грамотами та нагороджені пам’ятними призами. На завершення модераторка, доцентка кафедри української літератури Лариса Маркуляк зауважила, що Шевченкове Слово об’єднує всіх українців у боротьбі за свободу та незалежність і є потужною зброєю в нашій боротьбі з російським ворогом. Це – щит і меч нашої нації. Юліана ЧЕКАНОВСЬКА З історії “Руської бесіди” У Науковій бібліотеці ЧНУ ім. Ю. Федьковича відбулася зустріч просвітян Буковини зі студент-ні ЗСШ № 235 імені В. Чорновола з поетичним калейдоскопом “Пізнай цей світ з поезією Фрагі”. Прозвучала пісня “Не зразу пізнаємо” на слова Махтумкулі в перекладі Олексія Кононенка на музику Тетяни Димань. Вокальний твір під акомпанемент авторки виконала Наталія Максимчук. Хорова пісня туркменською мовою прозвучала у виконанні учнів музичної школи № 29 під керівництвом Ганни Стоянової, концертмейстер Вадим Колосок, а народні туркменські мелодії озвучив ансамбль викладачів дитячої музичної школи № 22 та солістка Вікторія Брей. Світоч туркменської поезії Махтумкулі, як і пророк Тарас Шевченко в Україні, суголосні нашому часу, адже сповідували ідеї гуманізму та свободи. ською молоддю Чернівців з нагоди 155-ї річниці утворення товариства “Руська бесіда” на Буковині. Йшлося про напрями оновлення діяльності організації “Просвіта” – очима сучасної студентської молоді. З вітальним словом до присутніх звернулася професорка, проректорка з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховної роботи ЧНУ Тамара Марусик. На зустрічі виступили Василь Карпо, доцент кафедри міжнародної інформації, Георгій Філіпчук, академік НАПН України (онлайн); Іван Дерда, професор, в. о. очільника товариства “Просвіта” в Чернівцях, Вадим Лісовий, доцент, завідувач кафедри музики, Тамара Мінченко, педагогиня, українознавиця, просвітянка, Микола Шкрібляк, етнограф. Членкині студентського наукового історичного товариства (СНІТ) презентували свій проєкт “До історії товариства “Руська бесіда” на Буковині – крізь призму діяльності товариства “Просвіта” в Україні” (куратор – кандидат історичних наук, асистент кафедри історії України Назарій Христан). Олег Шилюк, заступник директора з питань інформаційних технологій наукової бібліотеки, кандидат історичних наук, асистент кафедри історії України представив учасникам зустрічі книжкову виставку: “Друковані видання товариства “Руська бесіда” з фондів Наукової бібліотеки ЧНУ ім. Ю. Федьковича”. Присутні на заході вшанували просвітян краю, які відійшли у вічність, хвилиною мовчання. Світлана ГЕРЕГОВА, доцентка кафедри історії України ЧНУ ім. Ю. Федьковича Тойли Атаєв — Надзвичайний та Повноважний Посол Туркменістану в Україні, Тетяна Димань, Василь Григоренко

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин